до системи шкільного навчання і виховання є важливим процесом, який супроводжується суттєвими змінами в її житті й розвитку.
Зіставлення даних тестування, анкетування й бесід з учителями й батьками показало, що соціальна адаптація молодших школярів потребує різних профілактичних та корекційних заходів.
На мою думку потрібно часто використовувати рефлексію, яка змінює не тільки пізнавальну діяльність учня, але й ставлення до самого себе й до оточуючих людей. Суттєво змінює характер самооцінки. Наявність самооцінки в пізнавальній сфері забезпечить можливість формування самооцінки в моральному плані в подальшому.
Від шкільної адаптації багато в чому буде залежати успіх переходу на нову навчальну мотивацію на наступному етапі розвитку. Отже, потрібно вчити зростаючу особистість складної науки і мистецтва життя. Адже шкільна роль учня, безсумнівно є важливою і навіть пріоритетною.
Ми зупинились на ключових, на наш погляд аспектах загально виховного процесу соціальної адаптації. У його структурі зосереджуються найважливіші інститути соціалізації: - сім’я, школа, дитяче середовище. Отже виховання сьогодні – це процес із дуже багатьма невідомими. І цих невідомих щодень стає дедалі більше. Однак ми маємо надію, що єдністю зусиль вихователів, вчителів, батьків і соціальних педагогів допоможе дитині успішно адаптуватися до нових “шкільних” умов, і слово “школа” буде викликати у неї тільки радість.
Список використаних джерел
1.Акимова М.Т., Козлова В.Т. Психологические особенности индивидуальности школьников. – М.: Академия, 2002. – 456 с.
2.Активные методы в работе школьного психолога / Под. ред. И.Дубровиноъ. – М., 1991. – 249 с.
3.Ануфрієв А., Костроміна С. Как преодолеть трудности в обучении детей. – М., 2000. – 272 с.
4.Архиреева Т.В. Становление критического отношения к себе у детей младшего школьного возраста «Вопросы психологии», М.,2002. – №3 – 105 с.
5. Александровський Ю.А. Состояния психологической дезадаптации и их
компенсация. М.: Наука, 1976. – 348 с.
6.Битянова М.Р. Адаптация ребенка в школе: диагностика , коррекция, педагогическая поддержка.– М.,1997. – 412 с.
7.Божович Л.И. Изучение мотивации детей и подростков. – М., 1972. – 305 с.
8.Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возврасте. – М., 1986. – 357 с.
9.Белобрикина О.А. Проявление дезадаптации в образовательном пространстве школы: причины, типы, возможности профылактики // Психология и школа.– 2005. – 270 с.
10.Воровцов А.Б. Практика развивающего обучения. – М.: Русская энциклопедия, 1998. – 360 с.
11.Выготский Л.С.Вопросы детской психологии // Собр. соч. М.,1984.– 465 с.
12.Вострокнутов Н.В. Школьная дезадаптация: ключовые проблеми диагностики и реабилитации // Школьная дезадаптация. Эмоциональныэ и стресовоэ растройства у детей и подростков. – М., 1995. – 234 с.
13.Гарбузов В. И. Нервные дети. – М.,1990. – 169 с.
14.Гільбух Ю.З., Коробко С.Л. Кондратенко Л.О. Готовність дитини до школи / За ред. Максименка, О.Главник. – К.: Главник, 2004. – 406 с.
15.Гільбух Ю.З. Киричук О.В. Шкільний клас: як пізнавати й виховувати його душу. – К.: Між від.наук.-практ.центр “Психологічна діагностика і диференційоване навчання”, 1994. – 208 с.
16.Гуткина Н.И. Психологическая готовность к школе. – М., 1986. – 138 с.
17.Гуткина Н.И. Психологические проблемы общения учителя с подростком // Вопросы психологии.– М., 1984. – № 2. – 167 с.
18.Давидов В.В. Младший школьник как субъект учебной деятельности //
Вопросы психологии,– М., 1992. – № 3-4. – 78 c.
19.Дзюбко Л.В. Моделюючий тренінг як засіб профілактики ранньої шкільної дезадаптації // Початкова школа.– К., 2000. – № 1. – 367с.
20.Дзюбко Л.В. Психологічні особливості ранньої шкільної дезадаптації і шляхи її подолання . – К., 2000. – 196 с.
21.Дитина у кризовому соціумі: як її розуміти і виховувати/ Упоряд. Л.Шелестові. – К.: Ред. Загальнопед.газ., 2004. – 128 с.
22.Заброцький М.М. Вікова психологія / Навчальний посібник 2-ге видання.
Виправлене і доповнене. – К., 2002. – 104 с.
23.Заваденко Н.Н., Петрухин А.С., Мангелис М.О., Успенская А.С., Суворина Н.Ю., Борисова Т.Х. Школьная дезадаптация: психоневрологическое и нейропсихологическое исследование // Вопросы психологии. – М., 1999. – №4. – 123 с.
24.Зеленова М. Особенности самовосприятия и восприятия своих учеником учителями начальных классов с разным типом педагогического взаимодействия // Психологическая наука и образование, – М.,1999. – №1. – 235 с.
25.Зеленова М. Психологические оосбенности педагогического влияния на адаптацию ребенка в начальной школе // Психологическая наука и образование , – М., 1991. – 198 с.
26.Змановская Е.В. Девиантология (Психология откланяющегося поведения):
Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений . – М., 2003. – 288 с.
Додаток А
Вивчення соціально-психологічної адаптації дитини до школи.
(Заповнюють батьки)[/b]
Форма проведення: групова.
Час проведення: 30-55 хвилин.
Обладнання: бланк для відповідей, ручка.
Інструкція: “ Шановні батьки, зазначте, будь ласка, які прояви поведінки в навчальної діяльності ви можете відмітити у своєї дитини”
Бланк
Анкета для батьків.
1.
* Правильне безпомилкове виконання шкiльних завдань.*
Одиничнi помилки.
* Поодинокi помилки, пов'язанi з пропуском букв, знаків або їхньою заміною.
* Погане засвоєння матерiалу з одного з основних предметiв.
* Погане засвоєння програмного мaтepіалу з ycix предметів.
2.
* Дитина працює легко, вiльно, без напруження.
* Виконання шкiльних завдань не викликає в дитини особливих утруднень.
* Iноді працює легко, iнодi виявляє впертiсть, виконання завдань, вимагає певного напруження для завершення.
* Виконання шкiльних завдань потребує вiд дитини визначеного ступеня напруги.
* Дитина відмовляється працювати, може плакати, кричати, виявляти агресію.
3.
* Дитина сама справляється зi шкiльними завданнями.
* Працює самостiйно, майже не звертаючись по допомогу до дорослого.
* Iнодi звертається по допомогу, але частiше виконує завдання сама.
* Дитина могла б справлятися зi шкiльними завданнями