Програма української мови з розділу «Розвиток навичок мовленнєвої діяльності» та «Знання про мову. Мовні уміння» реалізується в окремих підручниках. Такі автори підручника з рідної мови для 2-го класу як Білецька М. та Вашуленко М., пропонують вивчати українську мову на основі комунікативного підходу до засвоєння мови, де відображено знання й уміння, які стосуються таких важливих одиниць мови й мовлення, як звуки й букви, слова, речення. Упорядники вдало підібрали систему вправ для формування в учнів мовних знань і мовленнєвих умінь. Зауважмо, правила, що відображають теоретичний матеріал цих розділів, подаються в доступній та оригінальній формі. У них розглядається поняття «спілкування», поняття «пізнання навколишньої дійсності», підкреслюється роль і значення різноманітних зв’язків між знаками, фігурами, цифрами, буквами й словами.

Підручник «Рідне слово в рідній школі. Інтегроване вивчення читання та української мови в 2 класі», авторами якого є Луцик Д. В., Зимульдинова А. С., Філь Г. О., Химин О. Ф., пропонує новий підхід до вивчення рідної мови через синтез знань за видами мовленнєвої діяльності молодших школярів - слухання, розуміння, говоріння, читання, письмо. У цьому підручнику пропонуються вправи та завдання на сприймання, відтворення і творчість другокласників під час вивчення рідної мови. За допомогою чого учитель має змогу формувати в учнів цілісне сприйняття навколишнього світу через трансформацію знань з однієї галузі до іншої. Необхідно сказати, що методичний апарат підручників для 2-х класів включає окремі завдання для удосконалення мови й мовлення. Одночасно подаються питання, що відображають мовні знання й мовленнєві вміння молодших школярів. Ці підручники виховують любов до рідного слова, до рідної культури. Пропонують вправи для практичного засвоєння культури мовлення та культури спілкування.

Отже, аналіз програм та підручників із зазначеної проблеми показав, що в них відбуваються значні зміни. Розділ «Мова й мовлення», який було задекларовано у програмах / Програма середньої загальноосвітньої школи 1-4 класи. - К.: Освіта, 1994.; Програма середньої загальноосвітньої школи 1-4 (1-3) класи. Міністерство освіти України / Головне управління середньої освіти. - К.: Вид-во «Бліц», 1997. / сьогодні змінився і розширився й подається у таких розділах програми як: «Розвиток навичок мовленнєвої діяльності», «Знання про мову. Мовні уміння» /Програма середньої загальноосвітньої школи 1-2 класи. - К.: Початкова школа. 2001/. Опановуючи програмовий матеріал цих розділів, учні навчаються користуватися засобами мови в повсякденному житті, навчаються сприймати мову у функціональному підході, тобто застосовувати її в будь-яких життєвих ситуаціях.

Однак, якщо навчальна програма й підручники видані протягом 1999 -2004 років є новими, то методичні рекомендації до побудови уроків з української мови для 2 класу вже не актуальні. В них пропонується застарілий матеріал, окремі положення є заполітизовані, тексти вправ потребують заміни. Таким чином, вивчення та аналіз педагогічного досвіду з окресленої проблеми доводить, що вчителі початкових класів здійснюють щоденну роботу над розвитком мовлення, працюють над культурою мови і мовлення учнів, використовуючи різноманітні методи та підходи. Проте у масовому педагогічному досвіді зустрічаються й певні труднощі. Наприклад, надмірне зосередження на теорії мови у вигляді правил і визначень, що ускладнює мовленнєву діяльність учнів. Питання розвитку культури мовлення, удосконалення мовленнєвих умінь молодших школярів потребує сучасних підходів, методичних рекомендацій та оновленої підручникової бази.

Висновок до розділу 2

Вивчення, аналіз і узагальнення педагогічного досвіду засвідчує, що вчителі початкових класів переважно навчають молодших школярів правилам і визначенням з фонетики, лексики, граматики. Вони недостатньо приділяють увагу проблемі спілкування. Спостереження за уроками рідної мови, читання, природознавства та ін. показали, що учні молодшого шкільного віку не вміють застосовувати мовні засоби для спілкування. З метою розвитку потреби та інтересу до навчання слід особливу увагу звернути на формування мовленнєвих умінь і навичок молодших школярів в умовах ситуативного навчання. Мовленнєві вміння передбачають роботу над темою, метою висловлювання, головною думкою, заголовком, відбором мовних засобів, усуненням помилок у висловлюванні.

Наголосимо на тому, що у поліпшенні мовної культури і грамотності учнів велике значення має формування в них умінь і навичок усного і писемного зв’язного мовлення. Цьому сприяють підготовка до різних видів творчих робіт, написання і редагування їх, робота над допущеними помилками. Чималу роль у створенні власних висловлювань відіграє засвоєння учнями понять про текст, засоби його організації, функціональні стилі, типи мовлення (розповідь, опис, роздум). Усі ці поняття покладені в основу єдиної системи зв’язного мовлення у сучасній школі.

Розділ 3. Експериментальне дослідження формування культури зв’язного мовлення молодших школярів на уроках читання у початковій школі

3.1. Організація і зміст експериментального дослідження

Експериментальне дослідження розвитку мовленнєвої діяльності молодших школярів мало теоретико-експериментальний характер і проводилося у три етапи. На першому – теоретичному етапі (2009-2010 навчальний рік) була визначена галузь і проблема дослідження, вивчалася педагогічна і методична література з цього питання, досвід роботи вчителів початкових класів, формулювалися гіпотеза і завдання дослідження. Другий етап - констатувально-формувальний передбачав вивчення реального стану методики проведення уроків читання, як засобу розвитку мовлення учнів та запровадження в їх зміст спеціальних вправ для реалізації поставлених завдань. Третій етап - контрольно-перевірочний, був спрямований на визначення ефективності запропонованої системи роботи із формування мовленнєвих умінь і навичок учнів на уроках читання в початкових класах.

Експериментальне навчання проводилося відповідно до запропонованих нами наукових і методичних положень, здійснювалося на формувальному та перевірялось на теоретико-узагальнюючому етапах дослідження, де основна увага була зосереджена