на аналізі й узагальненні результатів експерименту, оформленні роботи та з'ясуванні подальших перспектив апробованої системи роботи.
Науково-практичним дослідженням було охоплено 25 учнів експериментального і 32 учнів контрольного класів, відповідно, школи-садка №26 м. Івано-Франківська та Іванофранківської загальноосвітньої школи №22.
При визначенні й формуванні системи експериментальних завдань ми враховували, що теоретичних відомостей з лексики учні початкових класів не одержують (це програмовий матеріал наступних класів), а мовленнєві уміння розвивають за допомогою практичних вправ у зв'язку з засвоєнням знань за програмою 1-4-х класів з усіх дисциплін, а особливо з читання. Тому, мовленнєва діяльність пов'язувалася з усією системою навчання дітей у школі. Ми сприяли тому, щоб вихованці за допомогою різних вправ, переводили слова з пасивного до активного словника. Виходячи із завдань словникової роботи, запропонували дітям такі вправи:
1.
Прочитайте колонки слів, знайдіть пари близьких за значенням слів.
2.
Прочитайте слово. Як сказати по-іншому?
3.
Прочитайте слово. З яких слів воно утворене?
4.
Прочитайте словосполучення. Утворіть з його слів нове слово.
5.
Серед слів знайдіть прикметник (іншу частину мови). Яке слово сховалось у цьому прикметнику? (Наприклад: пухнастий).
6.
Прочитайте слова. Поділіть їх на дві групи. Поясніть, чому так поділили, аналізуючи їх значення.
7.
Серед словосполучень знайдіть і назвіть ті, які вжиті в переносному значенні. Поясніть свою думку.
Вправи на визначення образної та смислової ролі слова і словосполучень практично переконували дітей в тому, що в художніх творах випадкових слів не буває - кожне слово використане з певним смисловим художнім навантаженням. Вони мали значний великий вплив на розвиток у дітей образної уяви, асоціативного мислення, естетичного смаку, емоційного сприйняття прочитаного; збуджували інтерес до читання.
1. Знаходження в тексті епітетів, порівнянь, метафор (без уживання термінів). Пояснення їх використання.
2.
Знайдіть і прочитайте опис. Назвіть у ньому слова, які позначають ознаки предметів. Яку роль вони відіграють в описі?
3. Знаходження в реченні (тексті) слів, ужитих у переносному значенні. Пояснення необхідності використання даного слова в прочитаному уривку.
5. Заміна поданих висловів словами тексту.
6. Добір слів, близьких за значенням до поданих. Як по-іншому можна сказати? Чому саме таке слово використав автор?
7.
Читання і знаходження слів, за допомогою яких автор показує своє ставлення до зображуваного.
8.
Пояснення доцільності використання образного слова, вислову в словесній картині.
9.
Порівняння, образних висловів, використаних на початку і в кінці твору, які описують одне і те ж явище (предмет, істоту).
10. Знаходження слова, яке найчастіше повторюється у творі. Для чого його використав автор?
11. Які слова передають любов до людей (інші почуття)?
Роботу над словом можна було назвати ефективною, якщо учень використав його з таким значенням у власному мовленні, усному чи писемному.
Важливим напрямком збагачення словникового запасу молодших школярів була робота із пояснення походження (етимології) слів. Ми виходили з положення, що розуміти походження слова і вміти його пояснювати — основа розвитку як пізнавального інтересу до рідної мови, так і зв'язного мовлення й навичок свідомого читання.
Вправи з етимології слів не передбачаються програмою, проте аналіз змісту підручників з читання виявив значну кількість лексики, походження якої можна легко пояснити учням. Зрозуміло, що молодші школярі самостійно не можуть виконувати етимологічний аналіз слів, якщо у них не сформувати інтерес до таких завдань. При цьому, як засвідчує експериментальне дослідження, в початкових класах на уроках читання досить ефективно цю роботу вести за двома напрямками:
1. Учитель розповідає про походження певного слова, яке зустрічається у змісті навчання на уроках рідної мови, читання, інших навчальних предметів.
2. В учнів тривалими вправами виробляється уміння пояснювати походження слів, у яких містяться «підказування» у допоміжному матеріалі з читання — малюнках, загадках, віршах, коротеньких описах, уривках з казок та легенд і т.п.
У процесі експериментального дослідження ми використовували спеціально розроблений тематичний словничок незнайомих чи малознайомих слів в системі вправ, які стимулюють пізнавальний інтерес під час уроків читання.
1. Вправи, розраховані на пояснення походження слів учителем. Виконуючи такі вправи, ми намагалися доступно й цікаво пояснити походження слів. Розповідь не була тривалою. Щоб зацікавити учнів, ми використовували загадки, ілюстрації, предмети про які йдеться.
Наприклад:
1. Велосипед.
- Діти! Відгадаймо загадку:
Натискаю на педалі -
їду далі, далі, далі.
Іду швидко я вперед,
Мчиться мій... (велосипед).
А чи знаєте ви, що слова швидкий і велосипед родичі? Слово велосипед утворилось від латинського велокс, що означає швидкий, і педис - нога. Разом - швидконіг. Отже, це складне слово, у якому поєднано два поняття.
2. Ящірка.
- Подивіться на малюнок і скажіть, що це за тварина. Де можна її побачити?
Слово ящірка означає та, що швидко утікає. Як ви вважаєте, чи правильно її назвали ?
2. Вправи на розуміння етимології слів за допоміжним матеріалом.
Цей тип вправ містить підказку в самому матеріалі. Тут використовувалися віршовані тексти, бо, як відомо, діти люблять їх читати. Такі вправи ми часто проводили у формі змагань: хто швидше розкриє таємницю походження слова. Звичайно, доречним було і використання загадок, ілюстрацій, прислів'їв. Наприклад,
- Про який овоч йдеться в загадці:
Я кругленька, червоненька.
З хвостиком тоненьким.
На городі мене рвуть.
Мене ріжуть, мене труть
І до столу подають.
Як мене з народі звуть? (Редиска).
Послухайте, що розповіла про себе редиска: Я у Франції родилась. В цілім світі полюбилась. Означаю - корінець. Ось і загадці кінець.
Важливою умовою збагачення словникового запасу і мовленнєвого розвитку молодших школярів була робота, спрямована на формування умінь граматично правильно і лексично виправдано застосовувати у власному мовленні слова різних лексико-граматичних розрядів для побудови зв'язних висловлювань певного типу (розповіді, описів, міркування).
Розширення й збагачення запасу слів і використання їх в усному мовленні