метою удосконалення розвитку зв’язного мовлення.
Пропонуємо для опрацювання на уроках читання й авторські казки (власного написання).
Веселкова країна та фіалкові кавуни
Колись, дуже давно, коли ще моя бабуся слухала колискові, а дідусь ходив пішки попід стіл, в далекому царстві Франко-Іванівськ відбувалися дуже дивні речі! Люди заходили в хату через вікно, через двері - дивились на вулицю. Їли хліб ложкою, а борщ - вилкою. Квіти і дерева росли корінням догори, а яблука і сливи-викопували з землі. Полуниці і малина були сині, а дині - червоні. Кавуни росли на деревах і мали фіалковий колір, а краплини шоколаду можна було збирати вранці з трави, яка на смак була, як мармелад.
Усі жителі цього царства були щасливі, завжди посміхались. Бачивши один одного, вітались, бажали небесного дня та веселкового настрою.
Одного ранку молода принцеса Посмішка вийшла напитись свіжих краплин шоколаду і з’їсти фіалкових кавунів…. Та, раптом вона почула сильний гуркіт колісниці і тупотіння коней, не встигла Посмішка обернутись, як страшний змій Плач викрав принцесу і відвіз її у своє королівство сліз.
Цар Сміхун почав дуже хвилюватись, а мешканці веселого царства почали помічати дивні речі: кавуни - позеленіли, полуниці та малина - стали червоні, дині - пожовтіли, а шоколад уже декілька тижнів не з’являвся на траві, яка чомусь стала зовсім не солодка. Довго думали цар з царицею що їм робити, як повернути єдину донечку. Оголосили по всіх царствах і королівствах: «Хто визволить принцесу Посмішку, той одружиться з нею і отримає половину веселкової країни!»
Багато відважних воїнів ішло в бій за красуню, але все було марно: як тільки вони наближались до королівства злого змія - одразу тонули у його сльозах.
Та одного ранку, прокинувшись Плач побачив, що не має більше сили плакати, щось сильне перешкоджало його сльозам! Вийшовши на вулицю, Плач - занімів: молодий принц Вітер - висушив усі сльози у його королівстві. Змій зрозумів, що не зможе перемогти принца і здався, відпустивши принцесу. Вітер сміливо підхопив Посмішку і з того часу вони живуть у мирі та злагоді.
В царстві сміху вже ніколи не було так, як колись, але, якщо ви побачите людину з веселковим настроєм та щирою посмішкою на обличчі, то не дивуйтесь - це житель веселого королівства і колись він бачив фіалкові кавуни.
Вважаємо, що робота над казкою, зокрема літературною, сприятимуть збагаченню словникового запасу учнів, розвиватимуть вміння висловити думку, привчатимуть дітей до створення власних розгорнутих міркувань, пробуджуватимуть бажання до написання власних творів.
Отже, на основі експериментальних досліджень та попередніх спостережень ми запропонували ряд вправ та завдань, які сприяють розвитку зв’язного мовлення школярів молодшого шкільного віку. Перевірка ефективності використання цих завдань показала, що вони мали позитивний вплив на розвиток зв’язного мовлення учнів початкової школи
3.2. Перевірка ефективності розвитку зв’язного мовлення молодших школярів в експериментальному дослідженні
Метою педагогічного експерименту була перевірка ефективності використання пропонованих вправ та завдань для формування мовленнєвих умінь і навичок молодших школярів. Якість сформованих знань, умінь і навичок порівнювалася із відповідними навичками і вміннями учнів контрольного класу.
Виявлення ефективності дослідження пов'язувалося із діагностикою відповідного рівня читацьких навичок та лексичних умінь, сформованих із допомогою пропонованих вправ, завдань та видів роботи.
Ми виходили із припущення, що серед різноманітних вправ, які використовуються вчителем з метою підвищення мовленнєвої культури школярів, особливе значення мають словникові вправи. Такі вправи спрямовані на розширення словника учнів, а також на вироблення в них уміння вибирати з мовленнєвого запасу ті слова, які найбільше відповідають змісту висловлювання. У процесі виконання словникових вправ перед дітьми, з одного боку, розкривається багатство рідної мови, а з другого — діти вчаться вживати ці слова у своїй лексиці.
Словникові вправи ми класифікували за такими критеріями:
1. За дидактичною метою. Вправи, які використовувалися вчитель під час роботи над словом, були спрямовані на усвідомлення школярами функції слова у мовленні. З огляду на це ми розрізняли:
а) Вправи, розраховані на пояснення значення слів:
- пояснити значення слова клас у такому тексті:
...Класи знають футболісти, і пілоти, й хокеїсти.
Клас каюти визначають, і у класи діти грають.
Значень слова клас багато:
Перше - це шкільна кімната,
Друге - група школярів, підлітків чи малюків.
Клас об'єднує людей...
- визначити спочатку слова, вжиті в прямому, а потім у переносному значенні:
- прочитати речення, пояснити значення підкреслених слів.
- відгадати загадку, пояснити, які предмети названі словом-відгадкою:
б) Вправи, розраховані на формування навичок уживання слів у власному мовленні.
•
скласти речення з різними значеннями багатозначного слова (наприклад, машина, голка);
•
скласти речення з кількома словосполученнями (наприклад, срібний голос, срібний іній, срібні ложки);
•
описати два предмети, використовуючи, зокрема, антоніми (великий, новий і маленький, старий будинки).
2. За характером розумових операцій, які здійснюють учні під час роботи зі словом, слід розрізняти:
а) Аналітичні вправи (аналіз текстів: визначення невідомих слів, уточнення відтінків значення слів, з'ясування мети вживання того чи іншого слова тощо). Наприклад: прочитати вірш Г. Бойка. Користуючись довідкою, пояснити значення виділених слів:
Хто кричав?
Йшов з лікарні Гнат селом, а дружки й спитали:
Що, брат, боляче було, коли зуби рвали?
Ні,— хлопчина їм сказав,— Не дуже боліло...
А чого ж то ти горлав в лікаря щосили?
Так тож: лікар заволав, бо я став брикаться,
Йому щипці поламав, і... вкусив за пальця.
Довідка: голосно кричати, голосно покликати, звертатися до когось із запитанням, передавати словами думки.
б) Синтетичні вправи (складання речень із словом, вжитим у певному значенні, дописування речень, виконання різних творчих вправ). Наприклад:
- дібрати синоніми до