4 | скласти речення із словом, вжитим у певному значенні | 80% | 86%

5 | дописати речення | 84% | 97%

6 | виконати різні творчі вправи | 81% | 88%

7 | порівняти тексти чи речення, у яких відбулася заміна одних слів на інші | 77% | 81%

8 | усунути недоречні повторення | 72% | 84%

9 | вживати емоційно забарвлену і образну лексику | 82% | 95%

Таблиця 2.3

Сформованість умінь самостійно вживати засвоєні слова у власному мовленні в учнів контрольного та експериментального класів

№ п/п | УМІННЯ | Контрольний клас | Експериментальний клас

1 | спостерігати за вживанням і значенням окремих слів у готових реченнях чи текстах | 79% | 89%

2 | пояснити значення прислів'їв або відгадати загадку | 84% | 93%

3 | складати словосполучень із поданих слів | 82% | 89%

4 | вводити в речення антоніми | 76% | 84%

5 | замінювати одні слова іншими | 78% | 86%

6 | складати словосполучення, речення із потрібним словом | 75% | 89%

7 | складати розповіді за опорними словами | 83% | 90%

8 | складати словосполучення з багатозначними словами | 74% | 83%

9 | складати текст, використовуючи задані слова чи словосполучення | 82% | 95%

Отже, робота, яка проводилася нами в експериментальному класі, позитивно вплинула на розвиток мовленнєвої діяльності молодших школярів. Так, учні експериментального класу значно краще виконали запропоновані завдання, ніж учні контрольного. Одержані результати сформованості мовленнєвих умінь і навичок в учнів експериментального класу та їх порівняння із початковим етапом експерименту та із сформованістю даних умінь в учнів контрольного класу подані на діаграмі 5

Таким чином, ми отримали результати, які підтвердили ефективність нашого припущення. Із 25 учнів експериментального класу 8 школярів продемонстрували високий рівень аналізованих умінь, 13 - середній і 3 - низький. У контрольному класі ( 32 учнів) високий рівень визначення даних умінь мали 7 учнів, середній - 16 і низький - 9 школярів. Порівняно з початком експериментального дослідження, коли проводився перший етап експерименту, показники сформованості читацьких умінь зросли в обох класах (первинний рівень - 11% і 12%), але в експериментальному класі він виявився значно вищим (відповідно 91% і 82% - див. діагр. 2) завдяки використанню різноманітних типів вправ, спрямованих на розвиток мовленнєвих умінь і навичок молодших школярів. Отримані дані представлені на діаграмі 5.

Діаграма 5.

Загальний рівень сформованості мовленнєвих умінь і навичок учнів в експериментальному та контрольному класах на початку та у кінці експерименту

На формувальному і, особливо, на теоретико-узагальнюючому етапі експериментального дослідження стало очевидним, що в процесі цілеспрямованого використання системи пропонованих вправ і завдань в учнів експериментального класу порівняно з контрольним значно підвищився рівень розвитку мовленнєвих умінь і навичок, тобто, ми отримали результати, які свідчать про ефективність цього напрямку роботи.

Висновок до розділу 3

Проведення експериментального дослідження дало змогу оцінити ефективність використання на уроках читання пропонованої системи вправ та завдань і простежити динаміку процесу розвитку мовленнєвої діяльності школярів порівняно з навчанням дітей в контрольному класі. Таким чином, цілеспрямоване і систематичне використання пропонованих вправ і завдань на уроках читання здатне забезпечити розвиток зв’язного мовлення молодших школярів.

Для забезпечення успішного розвитку мовленнєвої діяльності, важливо ставити перед учнями точно визначену мету виконання. Розвиток мовлення є одним із основних завдань сучасного уроку читання. Найголовніше в роботі над розвитком зв’язного мовлення – навчити дітей докладно і вибірково викладати (переказувати) тексти різних типів і стилів мовлення, а також створювати в усній і писемній формі зв’язні висловлювання, різні за стилем, композицією і типом мовлення (розповідь, опис, роздум), писати лист, оголошення, замітку-інформацію, заяву.

Розвиток комунікативних навичок учнів забезпечують вправи й завдання на формування вмінь уважно й вдумливо слухати, відтворювати та аналізувати почуте, говорити доречно, чітко, переконливо; комунікативно виправдано користуватися мовними засобами, характерними для різних типів, стилів і жанрів мовлення під час створення усних і письмових висловлювань.

Загальні висновки

Мовленнєва діяльність дітей особливо бурхливо розвивається в період їх навчання в школі. Найістотнішою зміною в мовному розвитку є ознайомлення зі словом, з мовою як об'єктом пізнання. В учнів початкових класів мають сформуватися уявлення про мову і мовлення - найважливіший засіб спілкування між людьми; про звуки, слова, сполучення слів, речення, текст, як найважливіші одиниці мови; зв'язок мови з мисленням; особливості застосування знань з мови у практичному мовленні; про допоміжні засоби увиразнення мовлення. Наведені відомості учні повинні засвоювати у процесі навчання.

Читання – один з основних компонентів розвитку зв’язного мовлення школярів, один із ключових засобів формування особистості. Тому, так важливо в початкових класах сформувати в учнів технічну сторону читання, уміння працювати з різними видами текстів, забезпечити максимальний вплив твору на школяра. Читанню у початкових класах належить провідна роль у художній, суспільно-історичній освіті, громадському, моральному, естетичному вихованні, у закладанні основ самовиховання, саморозвитку, духовності, національної свідомості.

В процесі шкільного навчання розширюються функції мовлення, яке виникає і розвивається як спосіб засвоєння і передачі знань. Мовлення виявляє себе і як засіб формування особистості, самоутвердження її в колективі. Уроки читання мають величезні можливості для розвитку в учнів грамотного, логічно побудованого і образного мовлення, багатого за своїм структурно-логічним і змістовним складом. Приділяючи спеціальну увагу розвитку зв’язного мовлення молодшого школяра, учитель готує їх до уважного сприймання художньої літератури. Джерелами збагачення словникового запасу учнів початкових класів є навколишня дійсність, навчальний процес, ілюстративний матеріал підручників, наочні