- На перерві Віталик підійшов до Петрика і сказав а ) « Вибач»; б ) «Давай коня»; в ) « Не пиши мені більше записок».

5. Дискусія «Моя точка зору».

Питання для обговорення: Чим був незадоволений Віталик? Як ви вважаєте, чи правильно зробив Віталик, що розповів учителеві про записку? Як ви думаєте, чи правильно вчитель оцінив вчинок Віталика? Як ви зрозуміли відповідь Петрика «Утік кінь…» Що зникло - кінь чи дружба?

6. Робота в парах: поставити один одному запитання як за змістом прочитаного, так і за темою уроку. (Запитання можна ставити таким чином: перша пара - другій, друга – третій…) Наприклад:

Закінчення

- Який урок ішов у класі? Доведіть.

- Чому Віталик розповів про записку?

- Хто кинув записку? Кому?

- Як учитель оцінив вчинок Віталика?

- Що він порадив Віталику?

- Як учні оцінили вчинок Віталика?

- Чи оцінив Віталик свій вчинок? Доведіть.

- Що означає відповідь: « Кінь утік…»?

- Які почуття вас охопили?

- Чого вчить вас це оповідання?

- Чи був Віталик справжнім другом? Доведіть.

7. Робота з ілюстрацією до оповідання.

- Розгляньте малюнок. Де на ньому Петрик? Де Віталик? Чому ви так вирішили?

8. Підсумок уроку.

- Як ви вважаєте, Віталик зрозумів, що він втратив?

Уявний діалог з автором. Вибирається учень на роль «автора». Учні готують запитання до «автора», який має над ними подумати і висловитись на наступному уроці.

9. Домашнє завдання (на вибір):

1) попрацювати над творчим завданням: скласти лист Віталику чи Петрику; 2) підготувати розповідь від імені однієї з дійових осіб; 3) вивчити прислів’я на с.69.

Додаток Б

Конспект уроку читання за тематичною добіркою загадок у 3 класі

ТЕМА: Загадка-цікава задача в художній формі.

МЕТА: Узагальнити знання учнів про особливості загадки як жанру фольклору; розвивати кмітливість, уміння знаходити головне; вчити складати загадки.

Обладнання: записані на дошці загадки різної структури; предметні малюнки (ромашка, соняшник, мак, їжак).

ХІД УРОКУ

1. Перевірка домашнього завдання. Здійснюється за темою «Прислів’я і приказки, народні прикмети» прводиться у вигляді гри-змагання. Виходить два учні, один говорить першу частину прислів’я, а другий-закінчує його, а потім навпаки.

2. Артикуляційна зарядка: вправляння у читанні скоромовок.

Наш садівник розсадівникувався.

Серед корчів цей корч найкорчакуватіший.

3. Мотиваційна підготовка до нової теми.

Учитель повідомляє тему уроку і пропонує дітям помірковувати над тим, що означає слово загадка

- Які споріднені слова має це слово? (загадувати, згадувати, нагадувати). А чим відрізняються скажімо слова згадка і загадка? ( Згадуємо про те, що нам уже відомо. А загадка це завжди якась таємниця.)

Сьогодні ми будемо відгадувати загадки, визначимо їх особливості і спробуємо самі складати загадки.

4. Опрацювання добірки загадок.

У підручнику наведено 8 загадок, на дошці доцільно записати 4-5 загадок різної структури, а також кілька загадок на окремих смужках паперу. Наприклад:Який овоч ходить у мундирі? (картопля); Хто говорить на всіх мовах? (луна); Яка риба має зброю на носі? (риба-меч); Дуже я потрібна всім - і

Продовження

дорослим і малим, всіх я розуму учу, а сама завжди мовчу? (книга); По білому полі чорним маком посіяно.( книга) ; Що воно за штука, що день і ніч стука? (серце).

Загадки учні читають «ланцюжком». Той, хто читає має право першим назвати відгадку. Якщо він не знає, відповідає клас. У кількох, найбільш цікавих, випадках учитель звертається до відгадувача із запитанням: «Чому ти так вважаєш? Доведи свою відповідь». Такі самі запитання корисно поставити дітям, які дають помилкові відповіді.

Учні мають усвідомити прийоми, що допомагають відгадуванню: пригадування характеристики відомого казкового образу ( Руденька, хитренька, не велика й не маленька. Вона вовчику сестричка, а зовуть її…); зіставлення предметів за істотними ознаками ( наприклад, підставити слово каштан у загадку: На дереві гойдається, жупан колючий має…).

5. Спостереження за структурою загадок.

Учитель звертає увагу учнів на загадки, записані на дошці.

- Які це речення? Як вони побудовані ( учні також переглядають загадки, які є у підручнику.) Які характерні особливості загадки? ( Вона може бути складена у формі розповідного або питального речення; має стислу, виразну форму. Дуже часто в ній римуються рядки.)

Робота у парах. Проведення гри «Загадай – я відгадаю». Вчитель роздає на кожну парту по 2 загадки, діти загадують їх один одному.

6. Складання учнями загадок.

Щоб скласти загадку, потрібно: а ) порівняти предмет або явище з іншим, подібним за істотною ознакою, скажімо формою, кольором, рухом, звуком тощо; б ) включити цю ознаку в опис предмета так, щоб не можна було відразу здогадатись; в ) сформулювати загадку дуже коротко й чітко.

На цьому етапі корисно зіставити зміст кількох загадок, які мають одну відгадку. Це дозволяє виявити повторення суттєвих ознак, які покладено в

Закінчення

основу загадки, зрозуміти, що про один предмет можна сказати по – різному. Наприклад, учні відгадують 3 загадки про соняшник:

На городі в нас росте. На сонечко я схожий

Сонце ясне, золоте. І сонечко люблю.

Жовте око, жовті вії, за сонцем повертаю

Та чомусь воно не гріє. Голівоньку свою.

Золоте решето, а в ньому

Чорних хатинок повно.

Після цього проводиться порівняння змісту загадок із малюнком соняшника.

Які суттєві ознаки відображено у загадках (колір, форма, спосіб існування.) Чи знаєте ви інші загадки про цю рослину?

Придумування загадок організовуємо у групах. Кожна група розглядає свій малюнок і складає за ним загадку. У кінці уроку один учень читає складену загадку.

7. Домашнє завдання: придумати 1-2 загадки на одну з тем ( рослини, тварини, інструмент тощо ); знати кілька прислів’їв.

Додаток