Для досягнення мети визначено такі завдання:

1. Проаналізувати стан розробленості проблеми в педагогічній теорії та освітній практиці.

2. З’ясувати специфіку, змістове наповнення та особливості застосування уроків читання у формуванні національних цінностей.

3. Окреслити методику використання творів української літератури у початковій школі.

4. Перевірити результати дослідження в умовах сучасної початкової школи.

Структура роботи. Дипломна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, додатків, списку використаних науково-методичних джерел. Загальний обсяг 99 сторінок, з яких основний текст – 85 сторінок, у списку використаних джерел 72 найменування.

Провідним методом дослідження був педагогічний експеримент, який проводився на базі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів м. Долина Івано-Франківської області. Всього у експерименті брало участь 56 учнів, з них: 26 учнів експериментального класу і 30 контрольного класу. Контрольним класом ми визначили 3-А клас Долинської СЗШ № 4 І-ІІІ ступенів Івано- Франківської області, а експериментальним – 3-Б клас цієї ж школи.

Експериментальне дослідження носило теоретико-експериментальний характер і проводилось у три етапи. На констатувальному етапі експерименту ми пропонували учням 3 класу вправи та завдання для того, щоб визначити рівень сформованості знань про ментальні особливості української нації та проблеми у мовленнєвій діяльності учнів початкових класів на уроках читання. На формувальному етапі в навчально-виховному процесі початкової загальноосвітньої школи ми шукали шляхи удосконалення мовленнєвої культури молодших школярів засобами літератури. На прикінцевому етапі експериментального дослідження ми побачили, якщо в навчальний процес на уроках читання систематично впроваджувати спеціально продумані й організовані вправи і завдання, методично обґрунтовувати їх при вивченні матеріалу, то знання, уміння і навички молодшого школяра значно зростуть., що сприятиме формуванню національної свідомості учнів. На підсумковому етапі було проаналізовано й узагальнено результати експериментального дослідження, сформульовано висновки.

Методика навчання читання і його зміст повинні бути підпорядковані розв’язанню завдань, визначених програмованими вимогами: пізнавальних (засвоєння інформації, що міститься в творах); виховних, у тому числі і завдань розвивального спрямування (морально-естетичне, трудове; розвиток мовлення, спостережливості, пам’яті, культури слухання, аналітико-синтетичних умінь – зіставлення, порівняння, узагальнення, доведення, проведення аналогії, стійкої уваги, витримки, терпіння, самостійності, творчих здібностей, навичок самоконтролю і т. ін.); спеціально-навчальних: удосконалення техніки читання (розширення поля читання, кореляція темпу, удосконалення правильних прийомів читання, навичок виразного читання, розвиток мовленнєвого апарату і промовляння, вміння інтонувати речення), розвиток навичок зв’язного мовлення у зв’язку з прочитаним текстом (відповіді на запитання; репродуктивний, вибірковий, стислий і творчий перекази [40, с.130].

Розділ 1. Теоретико – практичні основи формування національної особистості молодших школярів

1.1. Розвиток та удосконалення мовленнєвої компетенції учнів на уроках читання

Проблема національності завжди була і є однією з найважливіших у системі початкового навчання. Вироблення в учнів навичок практичного володіння мовою, вміння правильно будувати висловлювання в усній і письмовій формі – основне завдання, яке постає перед школою.

В основу шкільного курсу читання покладено мовленнєву діяльність, удосконалення якої спрямоване на розвиток національної самоідентифікації учнів початкової школи. Зміст курсу включає знання про мову і мовлення, різні форми і види мовленнєвої діяльності та мовні й мовленнєві уміння. Відповідно до цього, метою уроків читання є формування національно свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка володіє відповідними вміннями й навичками, вільно користується засобами рідної мови – її стилями, типами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності.

З огляду на соціальну і педагогічну значущість уроків читання у становленні і розвитку кожної особистості, цьому предметові в системі шкільного навчання і виховання відведено об’єктивно особливу роль. Адже набуті в початкових класах особистісні якості, зокрема, пов’язані з мовленням, не тільки забезпечують основу подальшого навчання, виховання, розвитку підлітків та молоді, а й значною мірою зумовлюють практичну діяльність дорослої людини.

Мова і мовлення є продуктом національної культури і невід’ємною її складовою. Саме мова сформувала людину як творця культурних цінностей. Формуючи людину в плані духовному, інтелектуальному і моральному, мова обслуговує потреби суспільства через цілий ряд життєво важливих функцій, які практично реалізовуються у мовленнєвій діяльності. Насамперед, це такі функції:

· Мислительна (мова є інструментом і засобом мислення, формою існування думки);

· Пізнавальна (засобами мови людина пізнає світ, навколишню дійсність);

· Комунікативна (мова є засобом спілкування);

· Національно-культорологічна (за допомоги мови людина усвідомлює себе представником певного народу).

Саме ці функції чітко проявляються в навчальному процесі початкової школи.

З розвитком мовлення тісно і органічно пов’язане, насамперед, питання формування національної особистості. Не випадково практично всі видатні психологи і педагоги приділяють велику увагу інтелектуально духовному розвитку дитини засобами мови. Якщо взяти таких всесвітньо відомих педагогів, як Я.А.Коменський, В.О.Сухомлинський, К.Д.Ушинський, , то їх об’єднує те, що вони були не тільки видатними педагогами, але й методистами, авторами навчальних і художніх книг з читання для молодших школярів. З огляду на це, розвиток мовлення – провідний принцип у роботі на уроках читання, саме він об’єднує всю мовленнєву діяльність учнів. Робота над правильною вимовою, над чіткістю і виразністю усного мовлення, над його культурою, над збагаченням словника має стати складовою кожного уроку.

Пізнання мови на різних її рівнях є джерелом різнобічних знань, засобами розвитку мислення, мовлення. Йдеться про розвиток національно – мовної особистості через удосконалення мовленнєвої діяльності учнів на уроках читання. Це поняття досить часто зустрічається в наукових дослідженнях із психології, зокрема, з психолінгвістики та лінгводидактики, педагогіки, рідної мови. Мовленнєва особистість характеризується не лише тим, що вона знає про національну мову, а й тим, як вона може її