Отже, на часі проблеми інтеграції школи, сім’ї у вихованні дітей, тут мають чільне місце посісти дослідження, що стосуються педагогічного всеобучу батьків. Ми торкнулися лише деяких проблем педагогічного характеру, які потребують серйозних досліджень, щоб підвищити якість української освіти.

Національна особистість формуватиметься тільки тоді, коли державна мова буде панівною в усіх сферах життя, як цього вимагає Стаття 10 „Конституції України”. Держава, дитячі дошкільні заклади та школа зобов’язані створити необхідні умови для виховання і формування національної, мовленнєвої духовно багатої особистості, громадянина України, створити україномовне середовище для спілкування. Крім того, вчитель молодших класів повинен уміло працювати з батьками своїх учнів, щоб батьки стали помічниками у втіленні задумів учителя, у патріотичному вихованні дітей. Адже багато батьків повністю переклали свої обов’язки на школу, на вчителів, а то і просто знаходяться далеко від своїх дітей на заробітках. І це вже стало проблемою не тільки школи, бо дітей виховують не батьки, а вулиця. Отже, це питання уже не тільки школи, але й держави, потрібні якісь законодавчі заходи, які б змінили такий стан речей, бо коли немає сильної сім’ї, то й немає сильної держави.

Отже, роль учителя початкових класів безцінна, бо він, уміло використовуючи дидактичний матеріал, найкращі художні тексти, усну народну творчість, матеріали з народознавства, виховує патріота, громадянина і формує україномовну особистість.

2.2. Експериментальне впровадження запропонованих вправ та завдань з метою покращення національно- світоглядного розвитку учнів

Експериментальне дослідження формування національної особистості та розвитку мовленнєвої діяльності молодших школярів мало теоретико- практичний характер і проводилося у три етапи. На першому етапі була визначена галузь і проблема дослідження, вивчалася педагогічна і методична література з цього питання, досвід роботи вчителів початкових класів, формулювалися мета і завдання дослідження. II етап– констатувально-формувальний передбачав вивчення реального стану методики проведення уроків читання як засобу формування та розвитку україномовної особистості учнів та запровадження в їх зміст спеціальних вправ для реалізації поставлених завдань. Третій етап був спрямований на визначення ефективності запропонованої системи роботи із формування національної особистості та мовленнєвих умінь і навичок учнів на уроках читання в початкових класах.

Експериментальне навчання за пропонованими нами науковими та методичними положеннями здійснювалося на констатувальному, формувальному, творчому етапах дослідження, де основна увага була звернена на аналіз та узагальнення результатів експерименту, оформлення роботи та з'ясування подальших перспектив апробованої системи роботи.

Експериментальним дослідженням було охоплено 30 учнів 3-Б класу експериментального і 26 учні 3-А контрольного класів Долинської загальноосвітньої школи I-III ступенів. При визначенні й формуванні системи експериментальних завдань ми враховували, що теоретичних відомостей з лексики учні початкових класів не одержують (це програмовий матеріал наступних класів), а мовленнєві уміння розвивають за допомогою практичних вправ у зв'язку з засвоєнням знань за програмою 1—4 класів з усіх дисциплін, а особливо з читання. Тому, мовленнєва діяльність пов'язувалася з усією системою навчання дітей у школі. Ми сприяли тому, щоб вихованці за допомогою різних вправ, переводили слова з пасивного до активного словника. Основними джерелами збагачення були підручники з читання, книжки для позакласного читання, навчальні посібники, журнали, телебачення, радіо, екскурсії, спостереження за навколишнім світом, мова батьків, учителя, близьких, в оточенні яких перебувають діти.

Виходячи із завдання формування мовленнєвої, національної, духовно багатої особистості, збагачення активного словника учнів, уміння бачити в тексті художні засоби та використовувати їх у своєму мовленні, пропедевтичну й узагальнену роботу щодо знань з лексики, ми працювали і над розвитком швидкості читання, розширенням кута зору читця, розвитком уваги, зорової пам'яті, творчих здібностей, удосконаленням артикуляційних навичок та над вихованням моральних переконань, розуміння добра і зла, естетичні і етичні поняття, прищеплювали любов до рідної мови, традицій, фольклору та літератури. Завдання на класифікацію, вилучення зайвого, визначення спільних і відмінних ознак під час цієї роботи вчили дитину логічно мислити. З урахуванням цього, ми пропонували дітям такі вправи:

1. Робота із складовою таблицею.

КА | НО | НОК | НА

РА | ЛИ | ШИ | СИ

КЛЕ | ЛА | МА | ПА

Утворіть всі можливі слова, з одним на вибір складіть речення.

2. “Незвичайна математика”.

Виконайте дії і прочитайте утворений результат.

Міс + то + к =…(місток)

Школа – а + яри – и + і = …(школярі)

Про – ро + так – к + хи = …(птахи)

3. Утворіть слова із складів.

РО РОЗ МОВ

ГО Ю Є ЛЯ

4. Утворіть слова із спільною частиною. Утворені слова введіть в речення.

(Друг, дружба, дружити, соняшний, соняшник)

5. Прочитайте словосполучення. Утворіть з його слів нове слово.

Птах і ловити ….(птахолов)

Гори і хвіст (горихвістка)

Муха і ловити….(мухоловка)

6. Прочитайте слова, доберіть до них схожі за звучанням.

Ложка…(сошка, стежка..)

Сльози…(мімози, кози, лози..)

Вдома….(Рома, кома, солома..)

7. Придумайте слова з такими сполученнями : Во…на, со…ник, ко…л, пі…нь, до…га, са…чок.

8. Швидко прочитайте слова :

1)що складаються з одного складу;

2)що складаються з двох складів.

Лід, дуб, роса, зима, лоза, рік, газ, каша, тин, місто, іній, Іра, дім, син, кора, осінь, віз, весна.

9.Прочитайте слова на одному диханні.

Сосна, береза, дуб, калина,липа.

Ромашка, дзвіночок, кульбаба, конвалія,троянда.

Читати, рахувати,думати, вірш,малювати.

Ці вправи спрямовані на реалізацію одного із основних завдань