Важливу роль у такій роботі відіграють загадки. Загадки – це особливий вид фольклору, багатий матеріалом для становлення навичок читання учнів. Крім того, слова за якими прихована відгадка, розкривають артикуляційні можливості дітей. Мова загадок через вербалізовані національно-культурні стереотипи відображає естетичне «Я» українців, їхнє сприймання зовнішнього світу і його відтворення у слові. Загадка актуалізує ті предмети навколишнього світу, з якими діти мають постійно справу. Несе в собі елементи гри: збуджує уяву, мислення, кмітливість. Робота над цим жанром корисна не лише для розвитку мислення, спостережливості, а й для засвоєння учнями нових слів – ознак, виробленню умінь використовувати їх у мовленні. Ми підбирали такі завдання, які допомагали учням ознайомитися з українськими традиціями, символами з метою виховання справжнього українця, патріота своєї держави.

Ми проводили з учнями 3 класу урок на тему «Загадка – цікава задача в художній формі» (Див. додаток Б). Загадки підкреслюють, опоетизовують певні якості предметів та явищ навколишнього світу, примушують по-новому їх побачити.

Наприклад:

1. У вінку зеленолистім, у червоному намисті, видивляється у воду на свою хорошу вроду. (Калина).

2. Які слова допомогли відгадати загадку?

Якою ви уявляєте калину? Які почуття вкладені народом у загадку? Що ви знаєте про калину? Що символізує калина на Україні?

Наприклад;

1. Редиска.—

Про який овоч йдеться в загадці:

Я кругленька, червоненька.

З хвостиком тоненьким.

На городі мене рвуть.

Мене ріжуть, мене труть

І до столу подають.

Як мене з народі звуть? (Редиска).

Послухайте, що розповіла про себе редиска: Я у Франції вродилась, В цілім світі полюбилась. Означаю — корінець.

Ось і загадці кінець.

2. Соняшник.—

Серед українських назв рослин слова настільки прозорі, що коли дібрати до них споріднені, то дуже легко можна встановити походження їх назви.

Спробуйте відгадати загадку. Яка рослина так про себе говорить?

На сонечко я схожий і сонечко люблю.

До сонця повертаю голівоньку свою.

Стою стрункий, високий, в зелених шатах я.

І золотом убрана голівонька моя. (Соняшник).

3.Січень.—

Діти, як називається перший місяць року ?—

Так, січень. Про цей місяць складено багато прислів'їв. Послухайте одне з них:

Січень січе, ще й морозить, господар з лісу дрова возить.

А ось чому цей місяць назвали січнем, я вам розповім. Назва походить від старовинного слов'янського слова сікти. В цю пору давні слов'яни вирубував ліс, чагарник, готуючи землю для посіву зерна. Від основи дієслова сікти й утворився іменник січень.

За допомогою таких вправ ми ознайомлювали учнів початкових класів з історією українського народу, символами та походження назв. Духовне життя дитини, різні види діяльності і передусім творча мовленнєва, стають засобами пізнання законів мови. Найцінніше невичерпне джерело – усна народна творчість, завдяки якій активізується пізнавальна діяльність дітей, збагачується словниковий запас, формується самостійне мислення, розвиваються творчі здібності, спостережливість, інтерес до фольклору. Усна народна творчість – одна з найважливіших і найбагатших частин художньої культури українського народу, його мораль і етику, показує взаємини з людьми і природою, ознайомлює зі звичаями, обрядами, традиціями українців.

Постійне використання малих жанрів фольклору сприятиме всебічному вихованню дітей, збагаченню їхньої мови зразками народної мудрості, підвищенню грамотності, пожвавить і зробить цікавим навчальний процес. Пропонували певні ігри з метою кращого засвоєння окремих фольклорних жанрів:

Гра “хто кращий знавець прислів’їв”

Поділити клас на команди. Першій команді треба назвати прислів’я до теми праця, а другій – до теми “Зима”.

Скласти прислів’я з цих слів :

1. Дерево, на, як, дивись, родить, а, людину, на ,як, робить. (На дерево дивись, як родить, а на людину, як робить).

2. Дружись, добрим, з, стережись, а, лихих. (З добрим дружись, а лихих стережись).

3. Гроші, за ,розум, купиш, не. (За гроші розуму не купиш).

4.Приятеля, знайти, ніж, легше, зберегти. (Приятеля легше знайти, ніж зберегти).

Складіть прислів’я з деформованого речення.

Лелека, родиться, там, де, щастя, родиться.

(Де лелека водиться, там щастя родиться).

Продовжіть прислів’я.

Читання – ось краще…(навчання)

Хто багато читає, той …(багато знає)

Книга вчить, як …(на світі жить)

Книга- ключ до…(наук і знань)

В народі кажуть: «Життя прожити – не поле перейти ». Використання прислів’їв на уроках читання передбачає пізнання української народної творчості, а також історії, культури наших предків. Народ творив давно, але зміст виловлювань містять повчальний характер, який виховує мораль у молодших школярів. Також цим видом завдань розширювали словниковий запас учнів. Ця робота інтенсивно вплинула на формування особистості українця та мовленнєвий розвиток молодших школярів.

Важливою умовою формування україномовної особистості є збагачення словникового запасу і мовленнєвого розвитку молодших школярів. Розширення й збагачення запасу слів і використання їх в усному мовленні сприяло збільшенню і конкретизації словника молодших школярів, надавало висловлюванням точності та виразності. Проаналізуємо дані особливості на прикладі збагачення словника молодших школярів прикметниками. Учні найчастіше вживають якісні характеристики на позначення розмірів, внутрішніх та зовнішніх ознак предмета та особи. На другому місці в словнику дітей знаходяться присвійні прикметники (лисячий, ведмежий). Відносні ж прикметники, у мовленні молодших школярів, нерідко замінюються іменниками в родовому відмінку з прийменником (дерев'яний будинок — будинок з дерева).

Як показали спостереження, обмежена наявність прикметників у мовленні дітей зберігається навіть після ознайомлення з цією частиною мови та пояснюється невмінням використовувати їх багатозначність та синоніміку, несвідомим ставленням учнів до вибору найбільш вдалої ознаки для певного висловлювання. Так, у експериментальних дослідженнях О.Хорошковської знаходимо дані про те, що «більше 80% учнів 3—4 класів вмінням вживати прикметники у мовленні володіють ще на інтуїтивному рівні» [64, с.71-73]. Отже, на кожному