Уже з самого початку експериментального дослідження ми систематично спрямовували роботу на формування національної та мовленнєвої особистості, вироблення вмінь правильно вживати слова у власному мовленні. Програмою з рідної мови в цей період передбачено практичне ознайомлення дітей зі словами-ознаками, словами-діями, словами-назвами предметів, формування уміння використовувати їх у мовленні Кількість даних слів достатня для спілкування, однак не повною мірою сприяє підготовці учнів до побудови власних образних висловлювань. Адже, описуючи той чи інший об'єкт, діти повинні вміти визначити його ознаки за різними параметрами (розмір, колір, форма, запах, смак, матеріал тощо). Така робота сприяла розвитку у школярів спостережливості, формуванню вміння логічно мислити.

Отже, наше завдання полягало у створенні мовленнєвих ситуацій, які вимагали добору різноманітної лексики для опису предметів та явищ. Зокрема, для опису яблука ми пропонували такі слова-ознаки: червоне, жовте, зелене (за кольором); кругле, продовгувате (за формою); велике, мале, невеличке (за розміром), солодке, кисле, кисло-солодке (за смаком); запашне, ароматне (за запахом); лісове, садове (за приналежністю) тощо. Під час аналізу пропонованої лексики учні вибирають лише ті прикметники, які характеризують саме те яблуко, яке ми демонстрували. У цілому ж виконання подібних завдань сприятиме збагаченню словника молодших школярів, бо передбачає аналіз різноманітної лексики. Немає в усьому світі такої солов’їної мови, як української. Використання синонімів, прикметників, прислів’їв, порівнянь робить мовлення багатим, цікавим, різноманітним, тобто є необмеженим. Саме тому люблять і знають за кордоном наших геніїв – Кобзаря, Лесю Українку, Івана Франка. Цей вид завдань є невід’ємною складовою формування особистості українця та розвитку мовлення.

Важливим напрямком мовленнєвого та розумового розвитку учнів є формування в них умінь спілкуватися між собою, вважаємо за необхідне розвивати у них спеціальні уміння бачити навколишні предмети (спостерігати), сприймати їх істотні ознаки, розкривати тему й основну думку висловлювання, добирати й систематизувати здобуті знання. Для цього ми практикували різні прийоми і методи, щоб формувати уміння спостерігати і бачити істотні ознаки об’єктів навколишнього середовища, доцільно організовувати прогулянки з дітьми, практикувати вправи на впізнання предметів за даними ознаками, відгадування загадок, логіко-стилістичні вправи, ігри. Відштовхуючись від цього, ми пропонували наступні вправи:

За ознаками впізнавати предмет.

- високий, могутній, широкий, гіллястий (дуб);

- білокора, струнка, кучерява (берізка);

- плакуча, висока, пишна (верба);

- маленька, червона, з китицями (калина).

У народі є улюблені рослини-символи. Наприклад, у росіян – береза, у канадців – клен, а в українців – верба та калина. Ми ознайомлювали дітей зі звичаями українського народу: кущ калини саджали біля хати, з неї робили колиски, прикрашали весільні короваї, дівчата прикрашали коси квітками калини, плели віночок з калини як оберіг, «знахар душі», він мав чарівну силу - знімає біль, береже волосся.

Наявність різноманітних ознак дозволяла створити повну картину того чи іншого предмета в уяві дітей. Це було можливо, коли у загадці використовувалися яскраві та точні ознаки. Наприклад:

Під час закріплення теми “Слова – назви предметів, ознак та дій” у 3 класі проводили гру “Кого поставити поряд?”

- Діти розгляньте малюнок.

- Назвіть птахів. Поставте до слів питання. (для роботи використовуються малюнки журавля, гуски, курки, ластівки).

- Хто зображений на малюнку? (Лелека)

- Кого можна поставити поряд? (Журавля)

- Діти, що у народі говорять про лелек?

- А на цьому малюнку хто зображений? (Ластівка)

- Що означає, коли ластівка дуже низько літає?

- Назвати предмети зображені на малюнках (яблуко, груша). Чи схожі вони між собою?

- Чим відрізняються яблуко і вишня?

Цей тип вправ ознайомив учнів початкових класів з народними прикметами, які містять пізнавальний характер. Для глибшого вивчення українських звичаїв було запропоновано урок на тему «Перебите крило» Є. Гуцала ( Див. додаток. В).

Збагаченню словника школярів, розвитку вмінь описувати предмети, влучно висловлюватись сприяли вправи, які передбачали добір ознак до предметів. Такі завдання були підготовчими до створення різноманітних описів. Наприклад:

1.Виберіть з поданих слів лише ті ознаки, за допомогою яких можна описати ялинку. Поясніть, чому саме ці слова ви обрали?

Вічнозелена, кругла, пухнаста, смачна, струнка, солодка, новорічна, весела, лісова, зимова, квітуча.

2.

3.

Лимон кислий, а груша.... (солодка). Крейда біла, а вугілля...

4.

У кожного на парті – колоски жита і пшениці. Візьміть у руку ці колоски. Опишіть, які вони на дотик. Чому В Україні так вшановують і оберігають хліб?

Розглядаючи жанр української народної пісні ми говорили з дітьми про символи України: державні та народні. Кожна нація, кожен народ мають свою історію, свої символи, що формуються протягом багатьох віків.

Такі вправи сприяли пізнанню українських традицій, культури, звичаїв нашого народу, викликали інтерес до історії минулого. Підручник «Читанка» містить матеріал, який допомагає вчителеві виховати в учнів почуття громадянської гідності. Це, наприклад, тексти пісень (народних колискових пісеньок, авторських пісень). Учні дізнаються, що в «усьому світі добре відомі прекрасні мелодійні українські пісні». Сучасні діти повинні знати нашу хліборобську історію. Текти усної народної творчості на теми жнив, авторські тексти, ілюстрації про нелегку хліборобську працю, скоромовки на хліборобську тему, сприятимуть формуванню в учнів гордості за свій працьовитий народ, пошани до людей праці, поваги до хліба, такого смачного і поживного, таким трудом заробленого.

Ефективним засобом виховання у