Спостереження в процесі експерименту дало змогу побачити, що запропонована система вправ із використанням фольклорних надбань народу внесла в навчальний процес заявку на успіх. Робота, яка проводилася нами в експериментальному класі позитивно вплинула на формування національної мовленнєвої особистості. Що стосується учнів контрольного, то завдяки добре підібраного матеріалу, у них також підвищили інтерес до вивчення української культури, традицій, звичаїв, обрядів, різновидів усної народної творчості. Таким чином, ми отримали результати до яких прагнули на початку нашого експериментального дослідження. Морально-естетичне виховання засобами українського фольклору здійснюється через унікальний провідник – особистісну духовну культуру вчителя, що виявляється у його громадянській позиції, патріотизмі, світоглядних та естетичних ідеалах. Духовність, майстерність і творчість вчителя лежать в основі формування національної мовленнєвої особистості молодшого школяра на уроках читання.

Висновки

Ознайомлення із словниковим багатством, своєрідністю звукової та інтонаційної системи, словотворчими властивостями, особливостями граматичної будови, художньо-зображальними засобами мови розкриває учням молодших класів духовне багатство нашого народу. Найістотнішою зміною в мовному розвитку є ознайомлення зі словом, з мовою як об'єктом пізнання. Національно – мовленнєва особистість найбільш бурхливо розвивається в період навчання в школі. В учнів початкових класів мають сформуватися уявлення про мову і мовлення як найважливіший засіб спілкування між людьми; про звуки, слова, сполучення слів, речення, текст як найважливіші одиниці мови; зв'язок мови з мисленням; особливості застосування знань з мови у практичному мовленні; про допоміжні засоби увиразнення мовлення. Засвоєні знання учні повинні використовувати у процесі навчання. Відповідно, програма передбачає формування у школярів-початківців чотирьох видів мовленнєвої діяльності –аудіювання, говоріння, читання, письма. Основним завданням таких занять є активне і цілеспрямоване збагачення і удосконалення мовлення учнів; безпосередня підготовка до складання учнями власних текстів; розвиток логічного мислення; розширення їхнього світогляду. Крім цього, в процесі роботи над формуванням власної мовленнєвої діяльності учні оволодівають і контекстовими уміннями. Читання – один з основних компонентів розвитку мовленнєвої діяльності школярів, один із важливих засобів формування національної особистості. Тому так важливо в початкових класах сформувати в учнів розуміння ментальних особливостей української культури, виховати почуття гідності, спраги любові до своєї мови, народу, держави.

На уроках читання мовленнєвий розвиток учнів є засобом і результатом читацької діяльності на кожному етапі, незалежно від жанрових особливостей творів і теми уроку. Усі види завдань, які застосовуються для розвитку національної особистості, вимагають певного рівня мовленнєвого розвитку, що передбачає і розвиток мислення, бо “мова – це канал розвитку інтелекту” (М.І.Жинкін), хоча між рівнем розвитку мовлення і мислення, відзначають психолінгвісти, прямої залежності немає. Читанню у початкових класах належить провідна роль у художній, суспільно-історичній освіті, громадському, моральному, естетичному вихованні, у закладанні основ самовиховання, саморозвитку, духовності, національної свідомості.

У процесі формування національної україномовної особистості розширюються функції мовлення, які виникають і розвиваються як засіб засвоєння і передачі знань. Мовлення виявляє себе і як засіб формування особистості, самоутвердження її в колективі. Уроки читання мають величезні можливості для розвитку в учнів грамотного, логічно побудованого і образного мовлення, розширення словникового запасу, знань, умінь та навичок, інтересу до української культури. Приділяючи спеціальну увагу такому розвитку учнів, учитель готує їх до уважного сприймання художньої літератури. Джерелами формування та розвитку мовленнєвої діяльності учнів початкових класів є навколишня дійсність, навчальний процес, ілюстративний матеріал підручників, наочні посібники, технічні засоби і т. ін. Протягом першого року навчання мовлення дітей на уроці здійснюється у межах досить широкого кола тематичних груп.

Значне місце на уроках читання відводиться вправам, які спрямовані на формування україномовної особистості та розвитку її мовлення. Значення невідомих слів, що трапляються в текстах, обов'язково слід пояснювати, формуючи в учнів відповідні уявлення й поняття. Також, слід виробляти в учнів уміння добирати ті слова, якими можна найточніше, найяскравіше, образно висловити думку. З перших днів навчання дитини у школі необхідно повсякденно працювати над пізнанням особливостей ментальності, виявлених в українській культурі. Вирішуючи ці завдання на уроках читання, вчитель збагачує мовлення учнів кількісно, тобто поповнює їхній активний словник. У поясненні значення слова, як і в усякій навчальній діяльності, необхідно керуватися загальними дидактичними настановами, спрямованими на підвищення рівня самостійності і пізнавальної активності школярів. Завдання вчителя полягає в тому, щоб школярі правильно сприйняли незнайоме слово в тексті, зрозуміли це слово з усіма його відтінками, засвоїли і закріпили у процесі виконання різних вправ з читання і, нарешті, вжили його самостійно в потрібній ситуації.

У навчальному процесі вчителеві слід дотримуватися провідних принципів: науковості, народності, природовідповідності, культуровідповідності, гуманності, етнізації, працелюбності. Важливо, щоб усі компоненти і принципи національного виховання у процесі формування особистості українця молодших школярів, вчитель спирався на українську духовність, історію, літературу, образотворче мистецтво, обряди та традиції. Особливу увагу педагогу слід звернути на виховання в учнів любові до рідної мови, Української держави, її символів, моральних цінностей. Одним із важливих методів виховання та формування національної особистості у виховній роботі вчителя – гра. Вона допомагає молодшим школярам адаптуватися,