2.Артикуляційна зарядка: вправляння у читанні скоромовок.

Наш садівник розсадівникувався.

Серед корчів цей корч найкорчакуватіший.

3. Мотиваційна підготовка до нової теми.

Учитель повідомляє тему уроку і пропонує дітям помірковувати над тим, що означає слово загадка

-Які споріднені слова має це слово? (загадувати, згадувати, нагадувати). А чим відрізняються скажімо слова згадка і загадка? ( Згадуємо про те, що нам уже відомо. А загадка це завжди якась таємниця.)

Сьогодні ми будемо відгадувати загадки, визначимо їх особливості і спробуємо самі складати загадки.

4. Опрацювання добірки загадок.

У підручнику наведено 8 загадок, на дошці доцільно записати 4-5 загадок різної структури, а також кілька загадок на окремих смужках паперу.

продовження додатку Б

Наприклад:Який овоч ходить у мундирі? (картопля); Хто говорить на всіх мовах? (луна); Яка риба має зброю на носі? (риба-меч); Дуже я потрібна всім-і дорослим і малим, всіх я розуму учу, а сама завжди мовчу? (книга); По білому полі чорним маком посіяно.( книга) ; Що воно за штука, що день і ніч стукає? (серце).

Загадки учні читають»ланцюжком». Той, хто читає має право першим назвати відгадку. Якщо він не знає, відповідає клас. У кількох, найбільш цікавих, випадках учитель звертається до відгадувача із запитанням: « Чому ти так вважаєш? Доведи свою відповідь». Такі самі запитання корисно поставити дітям, які дають помилкові відповіді.

Учні мають усвідомити прийоми, що допомагають відгадуванню: пригадування характеристики відомого казкового образу ( Руденька, хитренька, не велика й не маленька. Вона вовчику сестричка, а зовуть її…); зіставлення предметів за істотними ознаками ( наприклад, підставити слово каштан у загадку На дереві гойдається, жупан колючий має…).

5. Спостереження за структурою загадок.

Учитель звертає увагу учнів на загадки, записані на дошці.

- Які це речення? Як вони побудовані ( учні також переглядають загадки, які є у підручнику.) Які характерні особливості загадки? ( Вона може бути складена у формі розповідного або питального речення; має стислу, виразну форму. Дуже часто в ній римуються рядки.)

Робота у парах. Проведення гри « Загадай – я відгадаю». Вчитель роздає на кожну парту по 2 загадки, діти загадують їх один одному.

6. Складання учнями загадок.

Щоб скласти загадку, потрібно: а ) порівняти предмет або явище з іншим, подібним за істотною ознакою, скажімо формою, кольором, рухом, звуком тощо; б ) включити цю ознаку в опис предмета так, щоб не можна було відразу здогадатись; в ) сформулювати загадку дуже коротко й чітко.

закінчення додатку Б

На цьому етапі корисно зіставити зміст кількох загадок, які мають одну відгадку. Це дозволяє виявити повторення суттєвих ознак, які покладено в основу загадки, зрозуміти. що про один предмет можна сказати по –різному. Наприклад, учні відгадують 3 загадки про соняшник:

На городі в нас росте На сонечко я схожий

Сонце ясне, золоте. І сонечко люблю.

Жовте око, жовті вії, за сонцем повертаю

Та чомусь воно не гріє. Голівоньку свою.

Золоте решето, а в ньому

Чорних хатинок повно.

Після цього проводиться порівняння змісту загадок із малюнком соняшника.

Які суттєві ознаки відображено у загадках (колір, форма, спосіб існування.) Чи знаєте ви інші загадки про цю рослину?

Придумування загадок організовуємо у групах. Кожна група розглядає свій малюнок і складає за ним загадку. У кінці уроку один учень читає складену загадку.

7. Домашнє завдання: придумати 1-2 загадки на одну з тем ( рослини, тварини, інструмент тощо ); знати кілька прислів’їв.

ДОДАТОК В

Конспект уроку читання за твором Є. Гуцала « Перебите крило».

ТЕМА: Ми відповідаємо за тих, кого ми приручили».

МЕТА: формувати уміння складати характеристики дійових осіб, правильно інтонувати діалоги; розвивати мовлення; висловлювати оцінні судження; виховувати в дітей турботливе ставлення до птахів. Відповідальність за свої вчинки.

ХІД УРОКУ

1. Мовна розминка.

Гра « Хто що робить?»

Зозуля кує, а голуб…? Голуб туркоче, а півень…? Півень кукурікає, а сова…?Сова ухкає, а соловей…? Соловей тьохкає, а ластівка…? Ластівка щебече, а жайворонок…?

Гра « Хто зав’яже вузлик?»

-Назвіть якомога більше назв ознак до слів: хата, гніздечко, яєчко, птах.

2. Підготовка до сприймання нової теми.

У вступній бесіді вчитель пропонує учням пригадати які твори про ставлення дітей і дорослих до природи вони читали у розділах « Цікава книга Природи», « Вірші про світ природи і дитинства». Для актуалізації можна прочитати кілька рядків з творів ( « Журавлик» Н. Забіли, « Птиця» Д, Павличка, « Не хочу» А. Костецького та ін.), щоб діти назвали твір і автора.

Вчитель узагальнює відповіді учнів, розповідає, що в Україні є добрий народний звичай зустрічати навесні птахів, дбати про них. Справедливо вважається, що добра людина не може скривдити птаха. З особливою любов’ю з давніх –давен ставляться люди до журавлів та лелек. Лелека сприймається українцями як символ домашнього вогнища, тому для цих птахів роблять на подвір ї спеціально облаштовані гнізда.

продовження додатку В

-Які твори про цих птахів ви знаєте?.

Учитель повідомляє тему уроку, пропонує учням поміркувати, який смисл передає речення: « Ми відповідаємо за тих, кого приручили» (А. де Сент – Екзюпері).

3. Слово про автора твору.

Вчитель пропонує знайти в підручнику і прочитати розповідь про автора- Є. Гуцала. Нагадує, що раніше діти читали твори цього автора ( « Без дороги ходить дощ», « Якого кольору слова» ).

4. Вправляння у правильному читанні слів: приставивши, підхарчуватися, умощувався, торжествував, виправдовувався, незграбне, угледів, бовваніти.

5. Первинне ознайомлення з твором.

На першому уроці можна опрацювати перші три частини твору. Оскільки це чималий