Рекомендації: у першу гру ведучим має бути або керівник групи, або дитина, яка заздалегідь підготовлена до цього завдання. На першому занятті дітям не треба давати чотири завдання одразу, оскільки їм буде складно впора-тися з ними. Можна запропонувати спочатку тільки два завдання й поди-витися, як діти з ними справляються. Якщо в них виходить повторити два завдання, то можна давати третє й четверте. Але якщо дітям складно виконати два завдання, слід відпрацювати їх виконання й на наступне завдання додати інші рухи.

3. Гра «ВІЗЬМИ Й ПЕРЕДАЙ»

продовження додатку В

Діти сидять на стільцях у колі й передають одне одному уявні предмети, називаючи їх. Наприклад, Сашко передає Світланці «важку валізу», вона ледве-ледве її піднімає, демонструючи, яка вона важка, і т. ін.

Рекомендації: якщо дитині важко зобразити якийсь предмет, їй слід підка-зати, як можна це зробити.

3. Гра «СНІГОВА ГРУДКА»

Слід обрати по одному ведучому з команди (тобто попередньо групу розбити на дві команди). Члени кожної команди викладають на стіл по одному предмету, а ведучі цих команд дивляться на предмети, які діти кладуть на стіл, і намагаються запам'ятати, хто з дітей який предмет поклав на стіл і в якій послідовності.

Рекомендації: у кожній команді має бути не більше шести дітей. Наприкінці гри підбивають підсумки, кому з дітей вдалося дати більшу кількість пра-вильних відповідей, тобто хто з тих, хто водить, виявився найбільш спосте-режливим. Цю гру можна включати й у наступні заняття групи.

Заняття 19

Мета: розвиток мислення, зорової пам'яті, уяви, уважності, розширення слов-никового запасу; формування внутрішнього плану дій.

Хід роботи

1. Повторення гри «СЛУХАЙ І ВИКОНУЙ» (опис див. у занятті 18).

Рекомендації: гру слід проводити спочатку у тому варіанті, в якому з нею знайомі діти. Якщо діти швидко й легко навчилися справлятися з цим ва-ріантом, гру можна ускладнити, додавши інші завдання.

2. Гра «ЗІПСОВАНИЙ ТЕЛЕФОН»

У групі дітей обирається один ведучий. Потім уся група дітей стає до нього спиною, й ніхто не підглядає. Той, хто водить, підходить до якоїсь дитини й непо-мітно для інших показує їй якусь позу (вигадує її сам). Потім він відвертається й відходить убік. Дитина, якій показали позу, обирає другого учасника й показує цю позу йому і т. п. Коли поза показана всім дітям, вони стають у коло обличчям до центру. Ведучий показує свою позу, а та дитина, що закінчила гру останньою, також показує свою позу. Перша й остання пози порівнюються між собою дітьми.

продовження додатку В

Рекомендації: пози можуть виявитися різними, але дітям слід пояснити, що нічого у цьому страшного немає, що так і має бути. Пози можуть вийти й однакові - це хороший результат, його слід відмітити.

3. Гра «ЧАСТИНИ ТІЛА»

За командою керівника один із гравців має повернутися до свого сусіда й показати на якусь частину тіла, наприклад на ніс. Сусід повинен сказати: «Це мій ніс», а автор запитання повинен підтвердити: «Правильно!» Потім сусід показує на якусь частину тіла наступного свого товариша і т. д.

Якщо діти забувають вказати на якісь частини тіла, слід їм підказати й показати ці частини тіла.

Рекомендації: необхідно звернути увагу дітей на те, що треба бути уважни-ми й слухати гравців, щоб не повторювалися названі частини тіла. Гра три-ває доти, аж доки діти не назвуть усі частини тіла. Зазвичай у дітей виникає незручність, коли хтось із учасників покаже на статевий орган, - дитина не знає, як правильно відповісти. У цій ситуації слід пояснити правильну назву, й соромитися не потрібно, коли ця правильна назва вимовляється вслух.

Заняття 20

Мета: розвиток пам'яті, уважності, вміння встановлювати логічні зв'язки між словами; розширення словникового запасу.

Інструментарій: музичне супроводження, дитячі іграшки.

Хід роботи

1. Гра «ПОШУК АНАЛОГІЙ»

Називають якийсь предмет. Необхідно знайти якомога більше предметів, по-дібних до нього за різними ознаками (зовнішніми та суттєвими). Можна система-тизувати ознаки на підставі загального використання матеріалу, із якого виготов-лені предмети, які відносять до одного класу і т. п.

Варіант І - вертоліт.

Варіант II - лялька.

Варіант III - земля. Варіант IV - кавун.

Приклад варіанта II: лялька — брязкальце, плюшевий ведмедик (іграшки); лялька - горнятко, тарілка (посуд); лялька - телефон, футляр (пластмаса).

продовження додатку В

Рекомендації: дітям у цій грі потрібна допомога керівника групи, непра-вильні відповіді не слід виправляти.

2. Гра «ВИЗНАЧ ІГРАШКУ»

Кожна дитина на це заняття приносить з дому якусь іграшку. З групи вибира-ється одна дитина. На 3-4 хвилини вона виходить за двері. Керівник разом із дітьми вигадують яку-небудь історію, в якій головним персонажем є

одна з іграшок, принесених дітьми. Усі іграшки, у тому числі й іграшка - персонаж розповіді, розставлені на столі.

Запрошується дитина, яка водить. Діти по черзі розповідають їй вигадану історію, не називаючи головного персонажа, а заміняючи його назву займенником «він» або «вона». Оповідання розказують протягом 3-5 хвилин. Той, хто водить, повинен показати іграшку, яка є головним персонажем оповідання. Якщо дитина вгадала, ведучого змінюють, і гра повторюється. Але якщо відповідь була непра-вильною, діти доповнюють розказане оповідання таким чином, щоб допомогти тому, хто водить, новими деталями, не називаючи при цьому задуманої речі, здогадатися, про яку іграшку йдеться.

3. Гра «ПОВТОРЮЙ ЗА МНОЮ!» (І варіант)

Той, хто водить, сидить за столом, діти стоять навколо нього. Той, хто водить (керівник групи), простукує певний ритм олівцем по столу. Ритмічна фраза повин-на бути короткою та чіткою. Один із дітей (за бажанням) повторює ритм. Потім ведучий запитує дітей: «Чи правильно Сашко