явними в умовах групи і виливають на індивідуальні життєві позиції вихованців.
3.
Група надає можливість отримати зворотній зв'язок і підтримку від учасників, що мають спільні проблеми чи переживання.
4.
У процесі групової взаємодії відбувається прийняття цінностей і потреб інших.
5.
В умовах групи дитина чи молода людина відчуває себе
прийнятою іншими, користується довірою, оточена турботою і має можливість отримати допомогу. Крім того, член групи сам приймає, довіряє, турбується про інших і допомагає іншим.
6.
Ситуація групи може значно полегшити проблеми, що з'являються в міжособнстісних стосунках; вона дає можливість відчути реакцію на себе і свої вчинки, проекспериментувати з різними стилями спілкування з партнерами по групі.
7.
У групі кожен відчуває себе рівноцінним партнером у спілкуванні чи в будь-якій творчій взаємодії (на відміну від спілкування клієнта з соціальним працівником, при якому існує певний соціально-психологічний бар'єр).
8.
Група заохочує спробу саморозкриття та самовдосконалення кожного її члена і внаслідок цього зростає впевненість клієнта своїх силах.
9.
Гнучкість форм групової роботи робить цей метод більш
демократичним, придатним для більш значної кількості клієнтів, що потребують допомоги.[28,с.65]
В практиці соціально-педагогічної роботи існують наступні
види груп: групи відновлення, освітні групи, тренінгові групи, групи самодопомоги, терапевтичні групи тощо. Залежно від мети роботи групи змінюється позиція соціального педагога. Він може виконувати роль організатора, вихователя, координатора зовнішніх й внутрішніх зв'язків групи, посередника у міжгруповій взаємодії, інструктора, тренера тощо.
До найбільш розповсюджених групових форм соціальної роботи належать: бесіда, дискусія, диспут, усний журнал, робота Т-групи, гурток, секція, вікторина, турнір. Особливістю використання групових форм роботи в практиці соціально-педагогічної роботи є розполіл групи на мікрогрупи (команди, екіпажі).
Впровадження в практику соціально-педагогічної роботи
масових форм організації діяльності груп та колективів набуло
поширення та значної популяризації завдяки таким перевагам
та особливостям: масові форми соціальної роботи дозволяють учасникам відчути радість від причетності до спільної, значущої справи; у цих формах роботи задіяні представники майже всіх груп населення; завдяки довготривалості масових форм роботи створюється певне "емоційне поле", яке охоплює всіх учасників і здійснює позитивний вплив; більшість масових форм роботи мають комплексний характер, що дозволяє в межах однієї форми роботи використати переваги багатьох.
Можна назвати такі найбільш поширені масові форми соціально-педагогічної роботи: тематичне свято, мітинг, вулична акція, дискотека, спортивне свято.
Особливе місце в практиці соціально-педагогічної діяльності
займають комплексні форми роботи, до особливостей яких слід
віднести: довготривалість та поєднання кількох організаційних
форм роботи в єдиній тематичній формі. Прикладами таких
організаційних форм є: тематичний день, тиждень, місячник, Ярмарок, Карнавал, Свято вулиці тощо.
Переваги комплексних форм соціально-виховної роботи полягають у тому, що: відбувається "занурення" клієнтів у виховну ситуацію, сюжет; тривалість цієї форми дозволяє виявити свій творчий потенціал кожному вихованцю; реалізується можливість поєднання позанавчальних і позашкільних форм
виховної роботи; реалізуються з'язки між колективами вихованців різного віку і створюються підстави для появи різновікових колективів; соціальні педагоги отримують можливість бачити позитивну динаміку розвитку якостей вихованців протягом форми роботи. [17,с.65]
Тематичний День-свято є провідною комплексною формою в
роботі літнього оздоровчого табору, за допомогою якої вирішується ціла низка соціально-педагогічних завдань. В умовах Дня-свята кожен вихованець отримує можливість на емоційне "занурення" до теми, сюжету, до виявлення своїх якостей у різних формах виховної роботи. Головна вимога, якої повинні дотримуватись
соціальні педагоги: забезпечення інтенсивності, наповнення і завдяки цьому - ефективності тематичного Дня-свята.
2.3. Програма „Сприяння працевлаштуванню та вторинній зайнятості випускників НПТУ №1”
З посиленням проблем зайнятості серед молоді зростає значення надання їй соціальної допомоги, в тому числі - інформаційної, психологічної й правової. Тому програма „Сприяння працевлаштуванню та вторинній зайнятості випускників НПТУ №1” стане корисним гідом у самостійному житті випускників, відкриє нові горизонти. Робота по реалізації Програми „Сприяння працевлаштуванню та вторинній зайнятості ” проводилась на базі НПТУ №1, де було сформовано 2 групи (50 учнів) - експериментальну та робочу.
Програма
„Сприяння працевлаштуванню та вторинній зайнятості випускників НПТУ №1”
I. Основна мета, предмет та завдання програми
МЕТА - провадження в Надвірнянському центрі професійно-технічної освіти системи соціальних послуг, спрямованих на формуванні економічної свідомості та соціальну підтримку підлітків та молоді.
ПРЕДМЕТ ПРОГРАМИ – процес сприяння працевлаштуванню та вторинного працевлаштування випускників НПТУ, поширення комплексного впливу на соціалізацію особистості.
ЗАВДАННЯ ПРОГРАМИ:
1. Вивчення стану проблеми працевлаштування випускників НПТУ №1.
2. Надання соціальних послуг спрямованих на вирішення проблеми працевлаштування та вторинної зайнятості випускників.
3. Залучення випускників до оплачуваних громадських робіт.
4. Підвищення рівня обізнаності випускників з питань працевлаштування профорієнтації правових знань у сфері трудових відносин з метою свідомого обрання професійної сфери діяльності.
5. Надання випускникам можливості самореалізації шляхом проведення з ними тренінгів, тестів, спеціальних занять щодо реалізації власної справи, заняття підприємницькою діяльностю.
6. Поширення серед випускників методичних матеріалів, буклетів та рекламних листів про працевлаштування молоді в Надвірній, Надвірнянському районі.
II. Об’єкти соціально – педагогічного впливу
1. Випускники НПТУ.
2. Викладачі, майстри.
3. Керівники установ та підприємств, які функціонують у сфері зайнятості.
4. Громадські організації.
5. Батьки
III. Види та зміст соціальних послуг для об’єктів програми
1. Соціальна профілактика.
- надання молодій людині інформації про можливість влаштуватися на роботу, підвищити кваліфікацію, отримати інформацію про центр зайнятості, права які надає держава молодій людині у період її встановлення.
- Надання знань про професії та можливості їх отримання
- Сприяння підвищення конкурентноспроможності працівника на ринку праці.
- Надання інформації про центр зайнятості та про наявність робочих місць.
2. Соціальне обслуговування
- здійснення системи заходів щодо нагромадження та поширення відомостей про зміст та перспективи сучасних професій і вимог, які висуваються до особи яка бажає здобути певну професію.
- Послуги: професійна інформація, професійна