Інтеграційні процеси в освітньому просторі.

У галузі підготовки фахівців початкової ланки освіти накопичилося чимало проблем, що проектуються на процес навчання молодших школярів. Сучасний освітній процес засвідчує, що сформувати особистість дитини надзвичайно важко, особливо в кризові періоди життя суспільства. Відтак, у початковій школі накопичилося чимало проблем, які потребують нагального вирішення, звичайно, найкраще долати труднощі спільними зусиллями.

У травневі дні в Педагогічному інституті Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника відбулася зустріч викладачів кафедри філології та методики початкової освіти (завідувач кафедри – док. пед. наук, проф. Котик Т.М.) з науковим колективом кафедри рідної мови та методики її викладання (канд. філолог. наук, доц. Гузар О.В. ) Тернопільського національного педагогічного університету ім. В.Гнатюка. Предметом обговорення було обрано проблему удосконалення фахової підготовки вчителя початкових класів задля формування особистості дитини засобами рідної мови. Мета заходу передбачала обмін науково-педагогічним досвідом, визначення основних проблем і причин їх виникнення в теорії та практиці змісту навчання, оприлюднення результатів спільного дослідження у фахових виданнях, всеукраїнських, міжнародних конференціях.

Міжвузівський науковий семінар розпочала завідувач кафедри – Котик Т.М., док. пед. наук. Для гостей було проведено віртуальну екскурсію вуличками Івано-Франківська, вони мали змогу пройтися коридорами Педагогічного інституту та інших структурних підрозділів університету. У вступному слові було представлено науковий проект кафедри філології та методики початкової освіти на тему “Формування мовної особистості молодшого школяра”. Під час пленарного засідання було окреслено шляхи дослідження й розв’язання проблем, що накопичилися в практиці мовленнєвої підготовки молодших школярів. У невимушеній атмосфері активного спілкування гості ознайомились із навчальними програмами, навчально-методичними посібниками, монографіями та науковими доробками членів кафедри.

У процесі зустрічі господарі та гості ділилися досвідом навчально-методичної та виховної роботи, методичними розробками, в процесі роботи було підписано угоду про співпрацю в галузі підготовки студентів педагогічних спеціальностей. В обговоренні подальших спільних дій брали участь провідні науковці Педагогічного інституту. Фаховим і ґрунтовним був виступ доц. Ткачук О.В., канд. пед. наук, котра разом зі студентами готує до друку універсальний словник з рідної мови для учнів початкових класів. Висловлювалася думка про залучення до цього видання науковців з Тернопільського університету. Високою професійністю вирізнявся порівняльний аналіз програм двох ВНЗ із нововведеної дисципліни “Технологія вивчення галузі “Мови і література””, проведений доц. Максименко Н.Б., канд. пед. наук. Жвавою дискусією супроводжувалось обговорення специфіки виховної роботи у навчальних закладах, цей напрям у Педагогічному інституті курує доц. Благун Н.М., канд. філолог. наук. Свої міркування щодо організації виховної роботи висловили проф. Котик Т.М., доц. Круль Л.М., молоді науковці та шановані гості з Тернополя. Великий інтерес викликала інформація про роботу студентів Педагогічного інституту в “Літературних студіях”, якими керує Деркачова О.С., канд.. філолог. наук, член Спілки письменників України.

Своїм досвідом щодо викладання курсу “Методика навчання рідної мови” поділилася доцент Тернопільського педагогічного університету – Наумчук М.М., канд. пед. наук, авторка книги “Сучасний урок української мови в початковій школі (методика і технологія навчання)” та співавторка “Методики викладання української мови”, одного з основних навчальних посібників для студентів педагогічних спеціальностей. Колектив Тернопільської кафедри підготовки майбутніх учителів початкової школи працює над важливими науково-дослідними проблемами в галузі мовознавства, зокрема, з історії української мови, дослідженням проблем з мовного нормотворення (Гузар О.В., Лушпинська Л.П.), методичної підготовки вчителів початкових класів (Наумчук М.М., Васильківська Н.А.), з культури і техніки усного та писемного мовлення (Юрків М.М.), стилістики сучасної української мови (Одинцова Г.С.). Окрім того, викладачі кафедри проводять наукові дослідження з колективної теми “Мовна підготовка як засіб формування професійних умінь і навичок учителя початкових класів”. Задекларована тематика та проблематика підтверджує спільність інтересів, актуальність подібного спілкування, адже таким чином можна не лише запозичити окремі методи викладання навчальних дисциплін, а й спільними зусиллями науково обґрунтувати й експериментально апробувати шляхи вирішення проблем.

Приїзд науковців із Тернопільського національного університету ім. В.Гнатюка започаткував новий етап у роботі провідних кафедр, активізував інтеграційні процеси в просторі педагогічної освіти. Маємо надію, що така співпраця буде плідною, традиційною, цікавою для студентів, адже відкриває нові перспективи розвитку мовознавчої науки.

Архітектурний дискурс у інтелектуально-психологічній прозі 20-х рр. ХХ ст. (на матеріалі романів В.Домонтовича, М.Могилянського, В.Підмогильного, Є.Плужника).

На початку ХХ ст., як зауважував І.Франко, “тогочасна літературна теорія і практика безмірно розширили кордони літературної творчості, здобули для неї обширні терена, донедавна зовсім для неї недоступні, а заразом виказала нікчемність усіх давніх, так званих естетичних формул і літературних родів та категорій [9, с. 48]”. Письменники з метою глибшого проникнення в найпотаємніші закутки людської психіки демонструють єдність художньо-естетичних, стилістичних засад образотворчого та прозового доробку; доводять необмежені можливості художнього слова, здатність його синтезувати в собі елементи споріднених мистецтв. Для представників інтелектуально-психологічної романістики 20-тих років характерним є моделювання художньої реальності через образну сферу інших мистецтв. Проте, етико-філософські погляди і естетичні уявлення прозаїків знаходять індивідуальну реалізацію у творенні смислової тканини твору. Мистецький синтез В.Домонтовича ґрунтується на європейському естетичному досвіді, культурний простір текстів насичено знанням шедеврів світового музичного (вокальний, інструментальний), малярського (живопис) та архітектурного жанрів.

Рецепція інтелектуальної прози В.Домонтовича може здійснюватися на перетині самодостатніх мистецтв – літератури й музики, літератури й малярства, літератури й архітектури. Адже посилене шукання нових засобів зображення дійсності, нових форм вираження в літературі початку ХХ ст. йшло, “по-перше, шляхом прагнення розірвати обмеженість певного виду мистецтва (звідси – своєрідний синтетизм суміжних видів мистецтва на початку