Для інтерпретації також треба знати: а) вік дитини: б) склад її сім'ї, вік братів і сестер; в) відомості про поведінку дитини в дитячо-му садку і сім'ї.

І. Вважається, що дитина, яка переживає емоційне благополуч-чя в сім'ї, буде малювати повну сім'ю. Діти зменшують склад сім'ї, "забувають'' намалювати тих членів сім'ї, до яких вони менше тяжіють, з якими у них склалися конфліктні стосунки. Не малюю-чи їх, дитина ніби відчужує від себе носіїв негативних емоцій. Най-частіше в малюнку відсутні брати або сестри, що пов'язано з ситу-аціями конкуренції, боротьби за виняткову уваги батьків до власної персони.

Відсутність на малюнку себе найбільш характерне дітям, які відчувають свою зайвість, покинутість у сім'ї. Малювання тільки себе з великою кількістю деталей, прикрасами при великому розмірі фігури вказує на певну егоцентричність і природні риси ха-рактеру дитини при відсутності згуртованості в родині. Якщо ж ма-люнку себе притаманна маленька величина, схематичність, переважання темних кольорів, то можна припустити наявність в дитини почуття відособленості, замкнутості.

Збільшення складу сім'ї спостерігається в малюнках єдиних дітей, що служить виразом потреби в рівноправних, кооперативних зв'язках з іншими дітьми зображення двоюрідного брата, сусідської дівчини тощо.

Малювання сторонніх дорослих людей вказує, на роз'єднаність сім'ї, на пошук людини, здатної задовільнити потребу дитини в близьких емоційних контактах.

Згуртованість сім'ї, малювання членів сім'ї із з'єднаними рука-ми, об'єднання їх спільною діяльністю є показниками психо-логічного благополуччя, включеності в сім'ю. Малюнки з протилежними характеристиками (роз'єднаністю членів сім'ї) можуть вказувати на низький рівень емоційних зв'язків

Зустрічаються малюнки, на яких частина сім'ї розміщена в одній групі, а одна або кілька осіб — віддалено. Якщо віддалено дитина малює себе, то це вказує на почуття невключеності, відчуженості. Якщо на малюнку на віддалі зображений інший член сім'ї, то мож-на припустити негативне ставлення дитини до нього, іноді судити про загрозу, яка виходить від нього. Це може свідчити про реальне відчуження члена сім'ї, його малу значимість для дитини.[ 41, 39 ].

Групування членів сім'ї на малюнку допомагає визначити мікроструктури сім'ї не тільки за критерієм "симпатії-антипатії', а й за критерієм "чоловіки-жінки".

2. Добрі емоційні стосунки з окремими членами сім'ї виражають-ся в їх зацікавлено-любовному малюванні, великою кількістю де-талей, використанні різноманітних кольорів. І навпаки, негативне ставлення до людини веде до більшої схематичності, незакінченості малювання. Іноді пропуск у малюнку істотних частин тіла (голови, рук. ніг) може вказувати і на агресію стосовно цієї людини.

Діти здебільшого найбільшими малюють батька і матір, то відповідає реальності. Якщо величина фігури когось із членів сім'ї перебільшується, то це пов'язано з його домінантністю, авторитетністю, силою впливу, як і навпаки. Зображення себе однаковими за величиною з батьками чи навіть більшими може свідчити про егоцентричність дитини, або про змагання за любов з іншим членом сім'ї протилежної статі. [ 42, 75 ].

Значно меншими, ніж інших членів сім'ї, себе малюють діти, які відчувають свою непотрібність, зайвість або вимагають опіки, тур-боти з боку батьків.

Як правило, великі, на весь аркуш фігури малюють імпульсивні, впевнені в собі, схильні до домінування діти. Дуже маленькі фігури пов'язані з тривожністю, почуттям небезпеки.

При малюванні окремих частин тіла особливу увагу слід зверну-ти на руки — засіб впливу на світ, фізичного контролю за по-ведінкою інших людей. Якщо один з членів сім'ї намальований з до-вгими руками (часто з сумками чи іншими предметами в них), ве-ликими пальцями, то це вказує на сприймання дитиною його агресивності, особливої ролі в сім'ї. Те ж саме значення може мати зображення члена сім'ї взагалі беї рук — таким чином дитина сим-волічними засобами обмежує його активність. Якщо дитина малює себе з піднятими вгору руками, довгими пальцями, то це часто пов'язано з її агресивними бажаннями, які здебільшого пригнічені і в реальному житті не проявляються. Таке малювання себе також може вказувати на прагнення дитини компенсувати свою слабість, бажання бути сильним, панувати над іншими.

Важливо звернути увагу на малювання голови — центру локалізації "я" й інтелектуальної діяльності. Якщо діти старші п'яти років у малюнку пропускають окремі частини обличчя (очі, рот), це може вказувати на серйозні порушення в сфері спілкування, відгородженість, замкнутість. Якщо при малюванні інших членів сім'ї пропускає голову, риси обличчя або штрихує все обличчя, то це вказує на конфлікт з даною особою, ворожим ставленням до неї.

Дівчата більше, ніж хлопці, приділяють уваги малюванню об-личчя, зображають більше деталей, тому старанне малювання об-личчя може вказувати на успішну статеву ідентифікацію дівчинки. У малюнках хлопчиків це може бути пов'язано зі стурбованістю своєю фізичною привабливістю, прагненням компенсувати свої тілесні вади, формуванням стереотипів жіночої поведінки.

Зображення зубів і акцентування рота часто зустрічається у дітей, які схильні до агресії. Якщо дитина так малює не себе, а іншого члена сім'ї, то це здебільшого пов'язано з почуттям і страху, сприйманням