Дані або відомості, що отримав класний керівник про провідні інтереси та нахили своїх вихованців, дозволяють йому педагогічно правильно організувати їхню активну діяльність (навчальну, трудову, спортивну, художню, образотворчу) у тих видах, де їхні результати будуть найвищими.

При цьому необхідно відзначити будь-які успіхи учнів, оголошуючи про них у класному колективі.

Щоб досягти успіху в корегуванні окремих негативних проявів, вад у поведінці учнів, слід встановити контроль за проведенням їх вільного часу, за ходом засвоєння ними норм і правил поведінки і дотриманням їх у школі та вдома.

Педагогові важливо знати належність кожного учня до певних угруповань за межами школи, у разі необхідності своєчасно корегувати, а саме, прищеплювати учням навички доброзичливого спілкування, озброювати їх прийомами саморегуляції, самовиховання.

Самовиховання в дітей досягає кінцевої мети, коли вони мають більш-менш чітку програму та опановують певні прийоми.

До програми самовдосконалення важкого підлітка можна включити коротку самохарактеристику та перелік недоліків у тих видах діяльності, де вони найчастіше виявляються. Наприклад, у підлітковому віці можуть бути ефективними бесіди за такою приблизно тематикою: “Якими можуть бути взаємини між хлопчиками і дівчатками?”, “Кого можна назвати справжнім другом?”, “Дівоча честь”, “Чоловіча гідність”, “Як перебороти свої недоліки?”.

Добре зарекомендувала себе на практиці Картка самопізнання, перелік завдань якої додається.

1.    Дайте відповідь на запитання: “Ким і яким я хочу бути?”, Визначте свою життєву мету, інакше не зрозумієте сенсу життя.

2.    Перелічіть позитивні якості, необхідні для реалізації ваших життєвих планів, а також недоліки, що цьому заважають.

3.    Відзначити недоліки, з’ясуйте їх причину. Якщо причина полягає в зовнішніх обставинах, змініть їх, якщо в вас самих – змінювати доведеться себе самого.

4.    Визначте ступінь шкідливості недоліку, негативної якості або ваших життєвих планів, для інших людей, а потім ступінь стійкості всього негативного у власному духовному житті.

5.    Знайдіть опору в собі, у своїх сильних сторонах, на які потрібно спиратися, щоб перебороти свої недоліки.

6.    Треба зненавидіти зле в собі та в інших, щоб його перебороти, насамперед вийти із середовища, яке підтримує вади (у середовищі курців і наркоманів не кинеш курити і “кайфувати”, серед циніків не набудеш культури мови та поведінки).

7.    Навчіться стримувати себе, коли з’явиться спокуса знову віддатися ваді або виявити свою негативну якість. Тільки так виробляється сила волі, необхідна для перемоги над собою.

8.    Визначте методи та засоби боротьби з недоліками, негативними якостями (зміна способу життя, режиму дня, самотренування, правила для себе тощо)

9.    Завжди є антипод недоліку, треба його лише знайти та формувати в собі спочатку у сприятливих умовах, а потім і в несприятливих умовах. Якщо не вдосконалювати свій розум, волю, моральну чистоту, то не можна перебороти навіть простого недоліку, навіть малої слабкості.

Запропоновані методичні матеріали удосконалюються вчителем при здійсненні індивідуальної роботи з учнями.

Соціальний педагог, заохочуючи учнів, що потребують корекції, до процесу самовиховання, навчає їх послідовних розумових та вольових прийомів у такому порядку:

1.    Аналіз властивостей, які бажано посилити чи послабити.

2.    Розроблення вправ для розвитку чи послаблення певних рис.

3.    Їх включення до щоденного плану (наприклад, протягом одного тижня, місяця контролюємо свою поведінку, звертаючи увагу, чи не стаємо неприємними для людей через те, що насміхаємося з них, кажемо їм прикрі слова).

4.    Спостереження когось із близьких за нашим прогресом (навіть клас помітить, що ти змінився).

5.    Щоденний контроль за виконанням наміченого плану.

Учнів можна навчити деяких прийомів самовиховання особистості через ставлення до інших, а саме: завжди виявляти повагу до однолітків; намагатися рахуватися з інтересами інших, іноді робити спробу навіть підкоряти власні інтереси колективним прагненням, побажанням: ніколи не починати бесіду з товаришем з підкреслення його слабких сторін, краще починати з позитивного, що є в особистості однолітка, а потім переходити до його негативних сторін; виховувати в собі уміння слухати співбесідника, вникати в його переживання, пробувати “ставити” себе на його місце; завжди поважати почуття гідності товариша, однолітка, яким би він не був; сприймати людину такою, якою вона є. Не шукати в ній тільки негативні риси або, навпаки, не робити з неї ідеалу.

Ставлення до себе можна сформувати, використовуючи такі запитання і завдання для самопізнання: як швидко виконуєш різні справи, доручення у школі і вдома; яке ставлення до отриманих наслідків (позитивне, байдуже, негативне тощо); чи завжди знаєш наперед, який результат отримаєш від певного поняття (спортивного, навчального, трудового тощо); чи вмієш планувати свої дії, вчинки, результати навчання, праці; чи розвинуті в тебе такі психічні якості, як пам’ять, мислення, увага; чого бракує тобі в досягненні навчальних, спортивних, трудових результатів; чи ти лінивий, пробував ти “вести боротьбу” із різними негативними проявами в своєму характері? Дай оцінку собі як особистості (“відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”).

Роботу з корекції емоцій, особливо негативних, соціальний педагог починає з відкритих бесід з вихованцем. Пропонуємо один із варіантів подібної бесіди. Не варто піддаватися таким негативним почуттям, як заздрість, мстивість, ненависть, оскільки ці емоції переживання вражають насамперед нас самих. Заздрощами, ненавистю, прагненням помститися ми “з’їдаємо самих себе” викликаємо хвороби. Наприклад, заздрість аж ніяк не сприяє нашому спокою і зовсім не допомагає нам наблизитися до того, чому ми заздримо.

До завдань класного керівника входить вивчення інтересів, здібностей, нахилів важковиховуваних учнів і залучення їх до роботи гуртків, спортакцій як у школі, так і в позашкільних закладах.

Робота із батьківським комітетом класу, сім’ями важковиховуваних учнів, неблагополучними родинами повинна бути спрямована на озброєння їх