Аналізуючи дослідження, зауважимо, що автори виділяють різні стадії терапевтичного процесу ігрової діяльності. Однак для всіх підходів характерне те, що діти з розвитком психотерапевтичних взаємовідносин починають проявляти свої почуття більш реалістично. Спочатку вони поглинають дослідницьку гру, згодом більше граються самостійно, розповідають про себе, розігрують драматичні ситуації і завдяки цьому значно рідше проявляють негативні емоції.

У започаткованому нами дослідженні ми послуговуємося вищеописаними результатами досліджень учених, а застосування гри нами ґрунтується, в основному, на теорії гри Д. Ельконіна [29]. Згідно з основними її положеннями ми передбачали, що розвиток і зміна всіх психічних процесів дитини відбувається передусім в діяльності. Нам також імпонує виділений вченим основний вид діяльності дошкільника – гра. Отже, ми застосовували її як провідну діяльність і важливий засіб корекції в роботі з дітьми контрольної групи, охопленими дослідженням. Формуючий експеримент тривав з жовтня 2008 року по квітень 2009 року. Ігри ми підбирали відповідно до тематики навчально – виховного процесу, календарних свят, інших масових заходів, а також просто планували у другу половину дня. Використовувались народні ігри, творчі, сюжетно – рольові, а також система ігор та ігрових ситуацій, запропонованих Двіжоною О.В. у посібнику (див. Додаток). Зміст ігор передбачав ситуації, які змушували дітей, перевтілюючись в ролі казкових героїв, долати певні перешкоди, висоту, темряву, вільно, сміливо «спілкуватись» з дещо страшними тваринами, спокійно відноситись до лікувальних процедур лікаря, тощо. Таким чином, діти поступово втрачали почуття страху, намагались бути більш впевненими, сміливішими, спокійнішими.

Для перевірки висунутої гіпотези нами проведено контрольний зріз в експериментальній групі (де навчально – виховний процес відбувався відповідно до плану) та контрольній групі (де проводилась ігрова діяльність з метою корекції страху у дітей). Задля цього ми використали методики, які проводились під час організації констатуючого експерименту.

???????? ?????????? ??????????? ??????? ? ??????? 3.7.

??????? 3.7.

????????? ??????? ?????? ? ????? (%)

Група | ????????? | ????????? ?????

1 ???? | ?? ???? | ??? ???? | ?? ????

Контрольна | 8 | 9 | 28 | 20 | 35

експериментальна | 7 | 6 | 19 | 13 | 55

?????????? ??????? ????????, ?? ??? ????????? ????? ?????????? ??????? ??????, однак в експериментальній групі показник зменшився до 45%, тоді як на початку експерименту становив 65%. У контрольній групі зменшився до 65%, на початку становив 68%. ?????? ?????????? ??????, ???? ?? ???????????? ? більшості ?????, в процесі ігрової діяльності зменшився (28% - контрольна група, 19 % - експериментальна група), ??? ??? ???????????? ?? ????????? ???????, ???-??-???????????? ?????????, ??????????? (20% - контрольна група, 13% - експериментальна група), ????? – ? ????-??, ??????? ?????????? ?? ??? (9% - контрольна група, 8% - експериментальна група) ?? ???? ????????). ???? ?????? ??? ? ????? ????????????? ??????? ??????, ??????????? ????? ?????, ???????????? ?? ???????????? ?? ?????????? (8% - контрольна група, 11% - експериментальна група) .

Для вивчення факторів, що викликають страхи у дітей дошкільного віку, нами повторно була використана малюнково-проективна методика “Мій страх”, у якій діти контрольної та експериментальної груп відобразили свої страхи.

Частина дітей в своїх малюнках показали, що вони бояться висоти, вигаданих істот, темноти, тварин, комах. Однак малюнки дітей з експериментальної групи зображені здебільшого у світлих, яскравих тонах, що свідчить про відсутність страху.

Щодо вигаданих істот, таких як: “чудовисько”, “дракони”, “вампіри”, “динозаври”,– як наслідок страшних фільмів, коміксів, мультфільмів, їх поява на малюнках ще частково зберігається. Діти цього віку, особливо дівчатка, бояться цих вигаданих істот, а також комах, павуків, що теж є наслідком надмірного захоплення переглядом телепередач, комп‘ютерних ігор...

Наявність страхів у дітей підтвердила анкета-бесіда, проведена в експериментальній та контрольній групах, в якій дітям на запропоновані питання треба було відповісти самостійно, сформулювати відповіді та пояснити їх. Результати анкетування дають підстави стверджувати, що діти емоційно по-різному реагують на предмети і явища реальної дійсності. Однак серед факторів, які спричиняють у них стан страху менше стало тварини (особливо це спостерігається у дітей експериментальної групи), зокрема, ведмеді (10%). На другому місці – собаки і казкові герої (по 9%). Далі – темрява, в якій завжди є щось таємниче, незвичайне, несвідоме. Зміїв і явищ природи діти бояться також (по 8%). 35 % дітей нічого не бояться.

З метою перевірки висунутої гіпотези ми повторно провели тестування на виявлення рівня тривожності у дітей контрольної та експериментальної груп. Результати представлені у таблиці 3.8.

??????? 3.8.

????? ?????? ??????????? ? ????? (%)

група | ????? | ?????

??????? | ???????? | ???????

контрольна | ???????? | 8-8 | 63-60 | 29-32

контрольна | ???????? | 7-7 | 60-58 | 33-35

експериментальна | ???????? | 11-7 | 62-44 | 27-49

експериментальна | ???????? | 9- 6 | 57-51 | 34-43

Примітка: 1- було до формуючого експерименту;

1- після проведення корекційних заходів.

???? ??????? ????????, ?? після проведення корекційних заходів ? експериментальній ????? показники значно покращилися, отож висунута нами гіпотеза підтвердилася і ми можемо зробити висновок, що гра є ефективним засобом подолання страху у дітей дошкільного віку.

3.2.Методи та засоби корекції почуття страху у дітей. Механізми захисту

Методи роботи по зниженню