розвивається здатність до образного мистецтва та уява;
-
здатність дошкільника оперувати образами дійсності “у голові”, що закладається у грі, створює основу для подальшого переходу до складних форм творчої діяльності;
-
гра має значення не лише для розумового розвитку дитини, але також для розвитку її особистості;
-
у грі переймається на себе різні ролі, відтворює вчинки людей, проймається їх почуттями та цілями, співчуває їм, і тим самим розвиває людські, соціальні емоції, основи моралі;
-
гра здійснює великий вплив на розвиток у дітей здібностей взаємодіяти з іншими людьми набути досвіду взаєморозуміння, вчить пояснювати свої дії та наміри, погоджувати з іншими людьми;
-
у грі дитина отримує досвід вільної поведінки - вчиться керувати собою, дотримуючись правил гри.
Викладений вище аналіз поглядів учених відомих шкіл на можливості гри як засобу всебічного впливу на особистість у період дошкільного віку зумовлює наш підхід до вибору гри як засобу комплексного виховання дітей з притаманним їм почуттям страху.
Визначальним у дослідженнях гри розглядаємо положення педагогів і психологів про те, що в її сюжеті чітко вимальовуються взаємозв’язки між різними видами діяльності дітей, а саме: грою, працею, навчанням. Отож, гра впливає на змінюваність потреб, зацікавлень, удосконалення можливостей дитини, спонукаючи її до подолання труднощів, невпевненості, страху. Отримані результати аналізу джерельної бази дослідження переконують нас у правильності обраного підходу до гри як до діяльності, якій притаманні не лише реальні, а й уявні результати. В започаткованому експерименті діти не вноситимуть відчутних змін у довкілля, що не зменшує педагогічної цінності гри, яка бачиться нам так:
*
ігрові дії збагачуватимуть зміст уявлень дітей про довкілля, моделюючи їх у різні форми рухової діяльності;
*
в умовах уявлюваного сюжету вдосконалюватимуться фізичні та психічні сили кожного вихованця;
*
обрані ролі будуть стимулювати розвиток творчого уявлення, фантазування, оволодіння дітьми нормами і правилами поведінки, які вимагають суттєвих зусиль і корекції на шляху подолання невпевненості, страху тощо;
*
діти спонтанно опановуватимуть прийоми самовиховання, виявляючи вольові зусилля, долаючи труднощі, керуючи своїми емоціями та почуттями;
*
забезпечуватиметься індивідуалізація та диференціація впливів на кожного вихованця, спираючись на його особистісні характеристики.
В И С Н О В К И
В цілому дослідження підтвердило висунуту гіпотезу і показало, що існують певні детермінанти страху і позитивні зміни в емоційній сфері дитини – дошкільника можуть бути досягнуті за умови спеціальної організації психолого-педагогічних впливів та використання системи психолого-корекційних прийомів з урахуванням причин виникнення страхів, індивідуальних особливостей переживання страхів кожною дитиною змісту цих переживань.
Найсприятливіші умови для творчості й самовияву кожною дитиною свого внутрішнього світу, за словами О.Запорожця (1986), створює гра, в процесі якої вдосконалюються всі сфери особистості, в тому числі й емоційно - почуттєва.
Експериментальне дослідження, яке було проведене в дитячому садочку «Калинонька» м. Кути Івано-Франківської області, дало змогу пересвідчитись, що страх, який притаманний зазвичай кожній третій дитині дошкільного віку, можна подолати засобами гри.
Під час дослідження ми з’ясували, ?? ??? ????????? ????? ?????????? ??????? ??????, однак в експериментальній групі, де систематично проводились ігрові ситуації та ігри, показник зменшився до 45%, тоді як на початку експерименту становив 65%. У контрольній групі зменшився до 65%, на початку становив 68%. ?????? ?????????? ??????, ???? ?? ???????????? ? більшості ?????, в процесі ігрової діяльності зменшився (28% - контрольна група, 19 % - експериментальна група), ??? ??? ???????????? ?? ????????? ???????, ???-??-???????????? ?????????, ??????????? (20% - контрольна група, 13% - експериментальна група), ????? – ? ????-??, ??????? ?????????? ?? ??? (9% - контрольна група, 8% - експериментальна група) ?? ???? ????????). ???? ?????? ??? ? ????? ????????????? ??????? ??????, ??????????? ????? ?????, ???????????? ?? ???????????? ?? ?????????? (8% - контрольна група, 11% - експериментальна група) .
Для вивчення факторів, що викликають страхи у дітей дошкільного віку, нами повторно була використана малюнково-проективна методика “Мій страх”, у якій діти контрольної та експериментальної груп відобразили свої страхи.
Частина дітей в своїх малюнках показали, що вони бояться висоти, вигаданих істот, темноти, тварин, комах. Однак малюнки дітей з експериментальної групи зображені здебільшого у світлих, яскравих тонах, що свідчить про відсутність страху.
Наявність страхів у дітей підтвердила анкета-бесіда, проведена в експериментальній та контрольній групах, результати якої дають підстави стверджувати, що діти емоційно по-різному реагують на предмети і явища реальної дійсності. Однак серед факторів, які спричиняють у них стан страху менше стало тварини (особливо це спостерігається у дітей експериментальної групи), зокрема, ведмеді (10%). На другому місці – собаки і казкові герої (по 9%). Далі – темрява, в якій завжди є щось таємниче, незвичайне, несвідоме. Зміїв і явищ природи діти бояться також (по 8%). 35 % дітей нічого не бояться.
Отож, керуючи грою, слід памятати, наскільки дошкільник відрізняється від дорослої людини, виділити для гостроти сприймань і переживань за змістом сюжету гри такі виражальні засоби, які б спонукали його, як стверджує Л.Артемова (1979), О.Усова (1976), Є.Фльоріна (1961) до позитивних емоцій і почуттів.
Змістовна гра дає дитині широку палітру естетичних переживань. Більшість предметів, образів, явищ, які впливають на почуття дитини, є домінуючими. Дослідження І.Сєченова (1995), Л.Виготського (1956), Д.Ельконіна (1989), О.Леонтьєва (1981) засвідчують, що власне на цій підставі в період дошкільного віку не розум керує почуттями, а почуття скеровують розум.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.
Арутюнян М., Земнов М. Легко ли быть родителями ? – М., 1991.– 190 с.
2.
Артемова Л.В. Содержание игры как средство формирования общественной направленности детей дошкольного возраста. // Психологические проблемы руководства игрой дошкольника.- М., 1979.-