після завершення проводиться обговорення.

Вправа „Коли мене несправедливо образили”

Учасники працюють парами. Завдання: пригадати випадок, коли їх несправедливо образили. Один розповідає свою ситуацію, а інший повинен довести, що він міг вчинити інакше та уникнути образи. Потім учасники міняються ролями.

Вправа „Капелюх”

Учасникам дається завдання зробити з картону капелюхи. Тренер пропонує розіграти ситуацію: одна людина присіла відпочити на лавку і поклала поруч свій капелюх; трохи пізніше на лавку присідає інша людина, причому просто на капелюх. Кожен повинен відповісти на дану ситуацію якоюсь реакцією.

При обговоренні звертається увага на поведінку та реакцію того, хто постраждав, і того, хто винний.

Вправа “Скринька образ”

Неповнолітнім пропонується намалювати чи описати скриньку і вмістити в неї всі образи, яких вони зазнали до сьогодні (виконують 8-10 хв.). Після цього проводиться обговорення: що робити зі вмістом цієї скриньки (порвати, спалити, викинути, забути про її існування тощо).

Рефлексія заняття

Домашнє завдання

Вести спостереження за причинами образи та різними реакціями на неї.

Вправа “Я не люблю...”

Утворюються пари. Учасники групи беруться за руки і говорять по черзі один одному те, що чого не люблять. Наприклад: “Я не люблю, коли мене обманюють, кричать на мене, а особливо коли карають фізично. Я не люблю, коли ображають малих дітей або дівчат, коли знущаються із тварин...”

Після завершення вправи проводиться загальне обговорення.

Вправа „Розтисни кулак”

Вправа проводиться у парах. Один стискає руку, а інший намагається розтиснути її, при цьому не можна ламати рук і пальців!

Після завершення вправи ведучий дізнається, чи використовувались такі методи, як прохання, переконання, вмовляння, хитрощі, шантаж, залякування тощо.

Вправа „Леви”

Тренер: „Уявіть собі, що всі ми --сім’я левів. Давайте влаштуємо змагання, хто голосніше заричить. За моєю командою починаємо”. Потім тренер запитує: „А хто може гарчати ще гучніше? Добре гарчіть, леви!” Діти намагаються гарчати якомога голосніше. Керівник наголошує на тому, що коли підлітки зляться, вони схожі на левів, які гарчать. Проте лев – це цар звірів. Він сильна і благородна тварина. Він прекрасний і гордий, вільний і неметушливий. Він уміє себе стримувати... Ми всі сильні духом. Могутні, впевнені в собі, спокійні і мудрі. Усі зображають величну постать лева.

Дискусія “За що карають і як”

Проводиться обговорення висловлювань неповнолітніх: “Батько постійно ображає мене”, “Батько грубо зі мною поводиться”, “Я додому не повернусь, тому що батько мені поламає ноги і руки”, “Мати, яка випиває, мене будить серед ночі і звинувачує в тому, що я їй псую життя”.–

Чи доводилося вам переживати подібні ситуації? Чи були випадки, коли ви були покарані, не заслуговуючи на те? Що ви тоді переживали? З ким поділилися пережитим?

Вправа „Протилежності”

Формуються пари. В кожній парі обирається той, хто буде нападати, й той, хто буде захищатися. Учасники ведуть діалог. „Нападаючий” дає вказівки, критикує, сварить, звинувачує свого партнера. Той, хто захищається, постійно просить вибачення і виправдовується. Потім учасники міняються ролями.

В кінці вправи проводиться обговорення.

Вправа „Вийти з кола”

Учасники утворюють коло, беручись за руки. Бажаючий входить у середину. Він оточений, його завдання – вийти з кола. Коло випускає лише того, хто зможе знайти підхід і підібрати відповідні слова до когось із учасників (висловити комплімент, подяку тощо).

Заняття 10. Емоційно-вольова регуляція

Мета: сприяти розвитку емоційно-вольової сфери; формуванню вміння виражати емоції й почуття та керувати ними; конструктивно розв’язувати конфліктні ситуації; сприяти вербалізації почуттів і станів; вдосконалювати навички емпатійного сприйняття.

Вправа “Мій сьогоднішній настрій”

Для виконання даної вправи тренеру потрібно мати набір із шести картинок або плакат із схематичним зображенням різних емоційних станів (настроїв) людини, наприклад: радість, страх, злість, сум, провина, спокій (див. Рис.1.)

Під час роботи з картками пропонується серія завдань:

1. Назвати емоційний стан (почуття, настрій) які зображені на картці.

2. Розділити аркуш паперу на дві половинки і перемалювати малюнки так, щоб ліворуч були зображені емоційні стани, які подобаються, а праворуч – які не подобаються.

Після виконання завдання, діти по черзі називають емоційні стани, які зображені у них на папері зліва і справа, та пояснюють, чому їм вони подобаються та чому не подобаються.

3. Потім пропонується визначити свій настрій на даний момент і схематично зобразити його на аркуші паперу. Бажано пояснити причину свого емоційного стану.

Під час обговорення різних емоційних станів тренер звертає увагу на риси обличчя: форму очей і брів, форму губ, розташування куточків рота тощо.

Вправа “Відгадай емоції”

Один з учасників групи повертається спиною до решти. Тренер показує групі картку із зображенням емоційного стану, який решта учасників зображає за допомогою міміки та жестів. Потім ведучому пропонують повернутися і уважно поглянути на обличчя всіх учасників, відгадати, який емоційний стан вони зображають. Якщо він правильно відгадає, йому надається право обрати наступний емоційний стан, який буде зображатись. А відгадувати його буде той учасник групи, який найкраще зобразив попередню емоцію.

Вправа „Обзивалки”

Учасники передають по колу м’яч, називаючи один одного різними необразливими словами. Це можуть бути назви дерев, квітів, фруктів, грибів тощо. Кожне звернення повинно починатися зі слів: „А ти ...” Наприклад: „А ти – морквинка!” В заключному колі учасники кажуть сусідові щось приємне, наприклад: „А ти – моя радість!”

Після завершення проводиться обговорення.

Вправа «Подарунки»

Всі члени групи на аркушах паперу записують для кожного анонімні «подарунки» – дарують психологічні якості.

Наприклад: «Маріє, я дарую тобі терпіння», або «Тетяно, прийми у подарунок сміливість у спілкуванні з чоловіками».

Після отриманих «подарунків» члени групи обмінюються враженнями.