Не слід забувати про те, що тілесні покарання шкодять нервовій системі дитини: вони нерідко призводять до серйозних нервових захворювань.

Отже, тілесні покарання можуть зупинити дитину, але що це буде за дитина, яка з неї виросте людина? Слабкі діти стають після покарань боязкими і безвідповідальними; сильні – жорстокими і зухвалими. І в обох випадках ці покарання розвивають в дітях озлобленість, брехливість, хитрість. Діти не бачать здорового, радісного життя і веселості.

Чудовий педагог А.С.Макаренко писав, що “з забитих і безвільних дітей виходять потім або нікчемні люди, або самодури, які протягом свого життя чинять помсту за пригнічене дитинство”.

Завданням сучасної психології і педагогіки є виховання сміливих, активних людей, самостійних в своїх судженнях і вчинках, виконавців чужої волі, але людей дисциплінованих, які володіють рішучістю і творчою ініціативою. Тільки така людина може пізнати всю повноту людського щастя. Необхідно вказати ще на один тяжкий наслідок фізичних покарань: вони, зазвичай, призводять до відчуження між дитиною і батьками, а відповідно взагалі лишають батьків можливості впливати на своїх дітей.

Дуже часто в результаті фізичних покарань дитина стає впертою. Впертість – це своєрідна форма самозахисту дитини, особлива форма його протесту. Якщо дитина слабка і беззахисна і не має можливості протиставити свою волю волі дорослих людей, то вона залишається в собі, стає неприйнятною, ніби глухою до дій оточуючих.

Таким чином, фізичні покарання шкодять ще й тим, що вони закривають перед дорослими другі шляхи виховання дитини.

Підсумовуючи, ми хочемо звернутися до всіх батьків зі словами: вчіться виховувати своїх дітей, не застосовуючи фізичні покарання!

Розділ ІІ. Педагогічні можливості гри як засобу корекції почуття страху у дітей дошкільного віку.

2.1. Особливості гри як засобу всебічного розвитку дитини, класифікація дитячих ігор

Психологічна природа, сутність, виховні та інші можливості гри як складного, багатофункціонального феномену втілені в її ознаках, одні з яких властиві будь-якій соціальній діяльності, інші — тільки грі. Дитяча гра зумовлена віковими особливостями особистості.

Грі властиві певні загальні, універсальні ознаки:

1. Гра як активна форма пізнання навколишньої дійсності. Різноманітність її форм уводить дитину у сферу реальних життєвих явищ, завдяки чому вона пізнає якості та властивості предметів, їх призначення, способи використання; засвоює особливості стосунків між людьми, правила і норми поведінки; пізнає саму себе, свої можливості і здібності. Гра іншим чином відкриває шляхи пізнання світу, ніж праця і навчання. У ній практичне, дієве освоєння дійсності відбувається раніше, ніж здобуття знань. Інтерес дитини до гри поступово вичерпується внаслідок засвоєння знань і умінь. Це спричиняє розвиток сюжету гри, появу нових ролей у ній.

2. Гра як свідома і цілеспрямована діяльність. Кожній грі властива значуща для дитини мета. Навіть найпростіші ігри-дії з предметами мають певну мету (нагодувати, покласти ляльку спати тощо). Чим менша дитина, тим більш наслідувальними є її ігрові дії. Поступово зростає рівень усвідомленості дітей у грі. Щоб досягти мети, вони відбирають необхідні засоби, іграшки, здійснюють відповідні дії та вчинки, вступають у різноманітні стосунки з товаришами. Діти домовляються про тему і зміст гри, розподіляють ролі, певною мірою планують свою діяльність. Усе це свідчить про цілеспрямований, свідомий характер гри.

Крім загальних, гра наділена специфічними, характерними тільки для неї ознаками:

1. Гра як вільна, самостійна діяльність, що здійснюється за особистою ініціативою дитини. У грі дитина реалізує свої задуми, по-своєму діє, змінює за своїми уявленнями реальне життя. Гра є вільною від обов'язків перед дорослими сферою самодіяльності та самостійності дитини, оскільки, граючись, дитина керується власними потребами та інтересами. Воля і самостійність дитини виявляються у виборі гри, її змісту, у добровільності об'єднання з іншими дітьми, у вільному входженні в гру і виході з неї тощо.

2. Наявність творчої основи. Гра завжди пов'язана з ініціативою, вигадкою, кмітливістю, винахідливістю, передбачає активну роботу уяви, емоцій і почуттів дитини. Ініціативу і творчість у різних ситуаціях діти виявляють по-різному. В одних іграх їхня творчість пов'язана з побудовою сюжету, вибором змісту, ролей; в інших — виявляється у виборі способів дії, їх варіативності (жмурки, ігри у доміно, м'яч тощо). Багато ігор вимагають уміння узгоджувати свої дії, швидко змінювати тактику своєї поведінки чи способи дій (рольові, рухливі ігри). Значну творчу роботу передбачають дидактичні ігри, які мають на меті розвиток пізнавальної активності, допитливості, швидкості розумових дій, ініціативи у прийнятті рішень.

Творчий елемент є носієм індивідуальності кожного гравця, тому гра є засобом розвитку творчості, формування здібностей дітей.

3. Емоційна насиченість. У процесі гри діти переживають певні почуття, пов'язані з виконуваними ролями: турбота, ніжність «матері», відповідальність «лікаря», справедливість «вихователя» тощо. У колективних іграх вони виявляють дружбу, товариськість, взаємну відповідальність, відчувають радість від результату, подолання труднощів. Більшість ігор супроводжуються естетичними емоціями.

Отже, гра як провідний вид діяльності дитини поєднує в собі як загальні для будь-якої соціальної діяльності ознаки (цілеспрямованість, усвідомленість, активна участь), так і специфічні (свобода і самостійність, самоорганізація, наявність творчої основи, почуття радості й задоволення).

Класифікація дитячих ігор

Гра є багатоманітним за змістом, характером, формою явищем.

Одна з перших класифікацій гри належить К. Гросу, який поділяв ігри на дві групи:

1) експериментальні («ігри звичайних функцій»). До них належать сенсорні, моторні, інтелектуальні, афективні ігри, вправи для формування волі. На думку Гроса, у своїй основі ці ігри мають інстинкти, що забезпечують функціонування організму як цілісного утворення і визначають зміст ігор;

2) спеціальні («ігри спеціальних функцій»). До цієї групи належать ігри, під час яких розвиваються необхідні для використання в різних сферах