Бакалаврська робота

Соціально-педагогічна зумовленість профілактики насильства щодо підлітків

ЗМІСТ

ВСТУП..................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. насильство щодо підлітків як соціально-педагогічна проблема

1.1. Соціокультурні детермінанти насильства……………………..................10

1.2. Класифікація типів жорстокого поводження з дітьми…………………..14

1.3. Соціальні наслідки насильства……………………………………………19

Висновки з першого розділу…..…………………………………….................23

РОЗДІЛ 2.ВИВЧЕННЯ ПОШИРЕНОСТІ НАСИЛЬСТВА ПО ВІДНОШЕННЮ ДО ПІДЛІТКІВ

2.1. Результати експериментального дослідження……………………………25

Висновки з другого розділу…..……………………………………...................34

Розділ 3. Шляхи удосконалення профілактики насильства щодо підлітків

3.1. Соціально-правовий захист дитини від насильства……………………...35

3.2. Характеристика соціальних проектів, спрямованих на профілактику насильства серед підлітків…………………………………………………………41

3.3. Шляхи запобігання дитячим психологічним травмам…………………...54

3.4. Стан захисту дітей в Україні від насильства……………………………..59

Висновки з третього розділу…..…………………………………….................67

ВИСНОВКИ .......................................................................................................69

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ......................................................71

ДОДАТКИ............................................................................................................79

ВСТУП

У сучасному світі тотальним стає таке негативне соціальне явище, як насильство над дітьми. Відповідно до даних ВООЗ, 2 млн. дітей щорічно стають жертвами жорстокого поводження. Кожна десята дитина гине, 2. тис. вчиняють самогубство, більше 50 тис. залишають свої домівки [Снігульська В., 2009, 60]. Тому сьогодні особливо гострою залишається проблема протидії насильству, яка є нагальною і для України, що йде шляхом розбудови демократії в умовах утвердження ринкових відносин. Настав час змінювати громадську думку з позиції невтручання на бажання активно захищати дитину від різних форм тиранства, оскільки ставлення до дітей є одним із показників духовного розвитку та соціальної зрілості суспільства. Вкладаючи ресурси в дитинство, держава зміцнює майбутні продуктивні сили, забезпечує сталість економічного і духовного поступу. Тому в суспільстві, що зорієнтоване на високі загальнолюдські цінності, не можуть бути терпимі прояви жорстокого поводження з дітьми, зневажання їхніх інтересів, оскільки це має тяжкі соціальні наслідки: формуються соціально дезадаптовані, малоосвічені особистості, а головне – насильство знову породжує ту ж саму жорстокість.

Конституція України визнає життя і здоров’я людини одними з найвищих соціальних цінностей. Закон України “Про загальну і середню освіту” одним із головних визначає завдання захисту неповнолітніх від різних форм насильства в контексті Всесвітньої декларації прав дитини. Ці ж завдання визначені й Державними стандартами середньої освіти. Актуальною для протидії насильству є резолюція, ухвалена 57-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН № 57 (березень 2004 року) про проведення досліджень проблеми насильства щодо дітей.

Потреба захисту дитини від насильства обумовлена в Законах України: “Про охорону дитинства ” від 26.04.2001 р, останні зміни до якого внесені 10.04.2008 року; “Про попередження насильства в сім’ї” від 15.11.2001 р. зі змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 7 лютого 2007 року та Законом України від 25 вересня 2008 року, який визначає правові і організаційні основи попередження насильства в сім'ї, органи та установи, на які покладається здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї. Право дитини на життя без насильства закріплено низкою Постанов Кабінету Міністрів України: “ Про затвердження Державної програми підтримки сім'ї на період до 2010 року” (19.02.2007 р. № ) та “Про затвердження Типового положення про центр соціально-психологічної допомоги” (12.05. 2004 р. № ).

З метою забезпечення прав неповнолітніх від жорстокості та насильства у Міністерстві освіти і науки України було видано наказ від 23.08.2006 р. N 631 «Про вжиття вичерпних заходів, спрямованих на дотримання законодавства, щодо захисту прав неповнолітніх».

Педагогічні шляхи вирішення цієї проблеми обговорювались 10.11.2006 р. на Всеукраїнській нараді заступників начальників управлінь освіти і науки з питань виховної роботи обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, заступника Міністра освіти і науки АР Крим, а 24.11.2006 р. на нараді-зустрічі представників Асоціації батьківської громадськості та Всеукраїнської Ради старшокласників з керівництвом Міністерства, проведено колегії, міжвідомчі наради в регіонах.

4 грудня 2008 року Український Фонд “Благополуччя дітей” спільно з Міністерством України у справах сім’ї, дітей та молоді провів прес-конференцію з нагоди старту соціально-інформаційної кампанії “Побач. Почуй. Скажи”. Ця кампанія впроваджується Фондом “Благополуччя дітей” у 14 регіонах України в рамках проекту “Дитинство без насильства – покращення системи захисту дітей у Східній Європі” за підтримки “Oak Foundation” (Швейцарія). Кампанія була розроблена Фондом “Нічиї діти” (Варшава, Польща) й одночасно проходить у Латвії, Литві, Україні, Польщі, Молдові, Болгарії.

Питання профілактики насильства щодо підлітків на теоретичному й практичному рівнях активно розробляється працівниками державних, громадських, благодійних організацій. Концепція такого підходу базується на гуманістичних засадах, в основі яких лежать завдання захисту дитини, надання їй допомоги у попередженні і подоланні всіляких форм насильства. Так, 16-18 березня 2009 р. в рамках проекту "Впровадження пілотної моделі структурної профілактики насильства щодо дітей", релізованого Українським фондом «Благополуччя дітей», проводився тренінг з питань реабілітації дітей, що стали жертвами жорстокого поводження в сім'ї. Ведучими тренінгу бали Йоланта Змарзлік, психолог, координатор Дитячого правозахисного центру "Мазовецька" (Польща), Ю.В.Онишко, кандидат мед. наук, Є.В.Дубровська, дитячий психіатр (Україна) [http://www.ccf.org.ua/ua/].

Профілактиці насильства щодо підлітків присвячено ряд досліджень. Теоретико-методологічні засади цієї проблеми сформульовано у працях М. Ганді, А. Гусейнова, М. Кінга, Л. Толстого.

Психологічні аспекти насильства щодо підлітків розроблялися у дослідженнях А. Асмолова, Б. Братуся, Т. Драгунової, В. Знакова, Н. Зинов’євої, Л .Зюбіна, Н. Левітова, Н. Максимової, Н. Михайлової, К. Сельченок, Л. Семенюк, Н. Солдатенко, Н. Тарабриної, Д. Фельдштейна. Проблемі насильства були також присвячені роботи зарубіжних психологів: А. Бандури, Р. Берона, А. Брауна, К. Бютнера, А. Мічерліха, М. Пападопулу, Д. Річардсона, Р. Соонетс, З. Фрейда, З. Хола, В. Холичер.

Проблему насильства та агресії досліджували соціологи Р. Арон, К. Вільсон, Ш. Волін, Г. Ковганич, Г. Моргентау, Р. Нібур, Д. Стей.

Розробку педагогічних аспектів вирішення згаданої проблеми здійснювали Ю. Антонян, М. Асанова, П. Блонський, В. Боровик, Л. Волинець, Ф. Думко, М. Казакіна, В. Караковський, В. Ковальов, Г. Лактіонова, В. Моралов, В. Оржеховська, П. Пономаренко, В. Ролінський, В. Сатиров, С. Тадіян, Т. Федорченко, В. Фуркало, І. Хозраткулова, Н. Щербак. Так, у дослідженнях В. Ролінського розкривається стан розробки проблеми профілактики насильства щодо підлітків та ідей і напрямів розв’язання проблеми. Аналізується багатоплановість явища насильства і його відображення в різноманітних аспектах: духовних, філософсько-етичних, юридичних, соціологічних, соціально-економічних, соціально-психологічних, індивідуально-психологічних, психічних, медико-біологічних, педагогічних. У дослідженні