Юридичним аспектам насильства щодо підлітків присвячені дослідження С. Ашмедової, Т. Барило, Ф. Бурчака, Б. Волкова, Г. Єрошина, Д. Керимова, І. Кона, В. Кривуші, Г. Краснюка, Ф. Лопушанського, Е. Мельникова, Г. Миньковського, О. Пристанської, Ю. Пудовочкіна, І. Туктарової.

Медичний аспект проблеми вивчався лікарями Ю. Антонян, Б. Ворником, Т. Говорун, С. Поздняковою, А. Ткаченко.

Аналізуючи наукові дослідження з даної тематики, необхідно підкреслити, що на сьогодні теоретично обґрунтовано низку питань, які стосуються соціально-педагогічних та правових аспектів проблеми жорстокого ставлення до дітей (З. Малькова, Г. Міньковський, О. Руднєва, О. Вінгловська, В. Оржеховська, Т. Алексеєнко). Зокрема, з позиції соціальної педагогіки, жорстоке ставлення до дітей проявляється в різних формах – від небажання їх доглядати, байдужості з боку дорослих і до фізичних покарань. Це всі форми фізичного та психічного насильства, завдання побоїв або образ, неуважне, недбале або жорстоке ставлення. При цьому підкреслюється, що насильство – це вплив однієї людини на іншу, що порушує конституційне право людини на особистісну недоторканість (у фізичному і духовному розумінні). З позиції соціальної філософії, на думку В. Зуєва, насильство – це також будь-яке приниження людини, що веде до обмеження фізичного та духовного потенціалу індивіда, заважає оволодіти реально заданою повнотою можливостей особистісного розвитку, це панування волі однієї людини над волею іншої. Тому пряме застосування сили або загрозу її застосування потрібно розуміти під насильством лише у вузькому значенні3.

Проблема жорстокого поводження з дітьми та насилля над ними розглядалася науковцями в різних ракурсах: правові та соціальні особливості насильства в сім’ї (О. Руднєва, А. Гетьман); психологічний аналіз проблеми, психотерапевтична допомога постраждалим дітям (В. Бондаровська); вивчення проблеми жорстокості в шкільному колективі (Н. Агаркова); найгірші форми дитячої праці (О. Петращук); види та вплив на розвиток особистості морального насильства над дітьми (І. Пінчук) та ін. Досліджують зазначену проблему і недержавні організації України “Розрада”, Winrock International.

На жаль, вивчення проблеми захисту дітей від жорстокого поводження не можна вважати достатнім як у теоретичному, так і практичному аспекті, оскільки фундаментальних досліджень у цьому напрямі не проводилося. Поглибити знання, обґрунтувати оптимальні механізми запобігання негативному явищу дозволить вивчення стану справ в Україні щодо забезпечення реалізації права дітей на захист від жорстокого поводження та всіх форм насильства, що і є метою представленого дослідження. Проведений нами аналіз наукових досліджень підтвердив, що в сучасних умовах також недостатньо здійснюється цілеспрямований процес орієнтації педагогічних колективів на запобігання проявів насильства в освітньому середовищі.

Важливе практичне значення цієї роботи та недостатня розробленість її теоретичних аспектів зумовили вибір теми дослідження – “Соціально-педагогічні умови профілактики насильства щодо підлітків”.

Об’єкт дослідження –насильство щодо підлітків як соціально-педагогічне явище.

Предмет дослідження – соціально-педагогічна зумовленість профілактики насильства щодо підлітків.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити необхідність профілактики насильства щодо підлітків.

Визначені об’єкт і предмет обумовили вирішення наступних завдань дослідження:

- з’ясувати соціально-педагогічні передумови насильства щодо підлітків, чинники його детермінації;

- простежити сприйняття проблеми дітьми, експериментально довести необхідність профілактичної роботи серед підлітків щодо запобігання проявам насильства;

- вивчити реальні можливості та заходи, що здійснюються в нашій державі на сучасному етапі з метою профілактики цього соціального явища.

Для розв’язання визначених завдань і перевірки гіпотези використовувалися методи дослідження:

- теоретичного пошуку: аналіз філософської, педагогічної, психологічної, соціологічної, юридичної, медичної літератури, що дало змогу уточнити зміст поняття “насильство”, порівняння, класифікація, систематизація й узагальнення теоретичних і емпіричних даних, за допомогою яких визначено сутність та необхідність профілактики насильства щодо підлітків;

- емпіричного характеру: діагностичні (анкетування, інтерв’ювання, опитування, бесіди); прогностичні (експертних оцінок, узагальнення належних характеристик тощо) – отримані за їх допомогою дані було використано при визначенні ступенів прояву насильства щодо підлітків.

Теоретико-методологічною основою дослідження є концепція цілісного педагогічного процесу; закономірності формування особистості та її всебічний розвиток; досягнення філософської, психолого-педагогічної, соціальної, медичної науки і практики щодо профілактики насильства; праці педагогів, психологів, соціологів, юристів, медиків, фізіологів, антропологів з питань насильства, агресії та їх профілактики щодо підлітків.

Для уточнення вихідних позицій використовувалися матеріали галузевих нормативно-правових документів з проблеми дослідження, перспективний досвід шкіл України.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що визначена змістова, функціональна, соціально-педагогічна сутність феномену насильства щодо неповнолітніх; вікові, гендерні та індивідуальні особливості проявів насильства у поведінці підлітків; характеристики їх поведінкових проявів щодо можливостей скоєння насильницьких дій.

Теоретична значущість дослідження полягає у вивченні ступенів прояву насильства у поведінці підлітків; виявленні соціально-педагогічних умов, які детермінують зміст та динаміку позитивних змін у формуванні відповідальної поведінки підлітків, та науковому обґрунтуванні критеріїв, показників і рівнів її сформованості; оптимізації процесу вироблення відповідальної поведінки у різних категорій підлітків.

Практичне значення дослідження полягає в узагальненні результатів анкетування, статистичних даних щодо проявів насильства у поведінці підлітків; визначенні педагогічних умов, що впливають на підвищення ефективності процесу профілактики насильства щодо підлітків і можуть бути застосовані у практиці загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів, роботі комісій у справах неповнолітніх, соціальних служб для молоді, правоохоронних органів.

Структура дослідження. Бакалаврська робота складається зі вступу, трьох