відповідно до наказу управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації від 12.09.2006 N 270 у навчальних закладах ретельно вивчено стан справ та вжито заходів щодо захисту законних прав та інтересів дітей, що проживають у неблагополучних сім'ях, знаходяться у надзвичайно складних умовах, залишились без піклування батьків; проаналізовано та розглянуто на засіданнях координаційних, піклувальних рад за участю співробітників органів внутрішніх справ, охорони здоров'я, служб у справах неповнолітніх, центрів соціальних служб для молоді; на базі обласного Центру практичної психології та соціальної роботи діє Експертна комісія, завданням якої є розгляд питання щодо дотримання працівниками психологічної служби Етичного кодексу психолога і соціального педагога;

управлінням освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації передбачено видання методичного журналу "Педагогічний вісник за темою: «Знай свої права, дитино» та видання Порадника для неповнолітніх про правозахисні інституції, які захищають права дітей; висвітлення проблем у рубриці «Слово психологу» в обласній освітянській газеті «Майбуття»;

за ініціативи управління освіти і науки Київської обласної державної адміністрацій у листопаді місяці пройшов місячник правових знань із залученням фахівців органів юстиції, внутрішніх справ та органів виконавчої влади тощо;

згідно із наказом управління освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації від 08.11.2006 р. N 343 започатковано проведення щорічного семінару — практикуму для класних керівників, соціальних педагогів на тему «Психологічний супровід адаптації учнів», «Соціально-педагогічний патронаж кризових сімей»;

проектом Програми розвитку освіти Донецької області до 2010 року передбачено виконання комплексних програм, у тому числі «Соціальний захист дітей, учнівської та студентської молоді», «Психологічна служба», «Формування здорового способу життя», заходи яких направлені на посилення соціального захисту, координацію дій між органами виконавчої влади, громадськими, молодіжними та дитячими організаціями тощо.

Просимо проаналізувати та вжити відповідних заходів. Начальник відділу позашкільної

освіти, виховної роботи та

захисту прав дитини

Р. А. Рудковська

ДОДАТОК А.2

Закон України від 15.11.2001 “Про попередження насильства в сім’ї”

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про попередження насильства в сім'ї

Із змінами і доповненнями, внесеними

Законом України

від 7 лютого 2007 року N 609-V

(З 1 січня 2009 року до цього Закону будуть

внесені зміни згідно із Законом України

від 25 вересня 2008 року N 599-VI)

(У тексті Закону слова «у справах неповнолітніх»

замінено словами «у справах дітей» згідно із

Законом України від 7 лютого 2007 року N 609-V)

Цей Закон визначає правові і організаційні основи попередження насильства в сім'ї, органи та установи, на які покладається здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї.

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

Для цілей цього Закону наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

насильство в сім'ї — будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю;

фізичне насильство в сім'ї — умисне нанесення одним членом сім'ї іншому члену сім'ї побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психічного здоров'я, нанесення шкоди його честі і гідності;

сексуальне насильство в сім'ї — протиправне посягання одного члена сім'ї на статеву недоторканість іншого члена сім'ї, а також дії сексуального характеру по відношенню до неповнолітнього члена сім'ї;

психологічне насильство в сім'ї — насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю;

економічне насильство в сім'ї — умисне позбавлення одним членом сім'ї іншого члена сім'ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров'я;

жертва насильства в сім'ї — член сім'ї, який постраждав від фізичного, сексуального, психологічного чи економічного насильства з боку іншого члена сім'ї;

попередження насильства в сім'ї — система соціальних і спеціальних заходів, спрямованих на усунення причин і умов, які сприяють вчиненню насильства в сім'ї, припинення насильства в сім'ї, яке готується або вже почалося, притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні насильства в сім'ї, а також медико-соціальна реабілітація жертв насильства в сім'ї;

реальна загроза вчинення насильства в сім'ї — погроза вчинення одним членом сім'ї стосовно іншого члена сім'ї умисних дій, передбачених абзацом другим цієї статті, якщо є реальні підстави очікувати її виконання;

захисний припис — спеціальна форма реагування служби дільничних інспекторів міліції та кримінальної міліції у справах дітей щодо захисту жертви насильства в сім'ї, яким особі, яка вчинила насильство в сім'ї, забороняється вчиняти певні дії стосовно жертви насильства в сім'ї;

віктимна поведінка щодо насильства в сім'ї — поведінка потенційної жертви насильства в сім'ї, що провокує насильство в сім'ї.

Стаття 2. Законодавство про попередження насильства в сім'ї

Законодавство про попередження насильства в сім'ї складається з Конституції України, цього Закону, інших нормативно-правових актів, які регулюють відносини щодо попередження насильства в сім'ї.

Стаття 3. Органи та установи, на які покладається здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї

1. Здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї в межах наданих їм повноважень покладається на:

1) спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань попередження насильства в сім'ї;

2) службу дільничних інспекторів міліції та кримінальну міліцію у справах дітей органів внутрішніх справ;

3) органи опіки і піклування;

4) спеціалізовані установи для жертв насильства в сім'ї:

кризові центри для жертв насильства в сім'ї та членів сім'ї, стосовно яких існує реальна