Неповнолітні правопорушники, які потребують особливих умов виховання, в порядку, встановленому законом, направляються до загальноосвітніх шкіл соціальної реабілітації та професійних училищ соціальної реабілітації.

Неповнолітні, які вживають алкоголь, наркотики, та неповнолітні, які за станом здоров'я не можуть бути направлені до загальноосвітніх шкіл соціальної реабілітації та професійних училищ соціальної реабілітації, в порядку, встановленому законом, направляються до центрів медико-соціальної реабілітації неповнолітніх.

Дітям, які перебувають у зазначених закладах, гарантується право на гуманне ставлення з боку оточуючих, на охорону здоров'я, отримання базової освіти і професійної підготовки, побачення з батьками або особами, які їх замінюють, відпустку, листування, на отримання передач, посилок від батьків, гуманітарних, благодійних та інших громадських організацій, які виявили бажання допомогти їм, у порядку, встановленому законодавством України.

Розділ VI. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОХОРОНУ ДИТИНСТВА

Стаття 35. Відповідальність за порушення законодавства про охорону дитинства

Особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.

Розділ VII. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

Стаття 36. Участь України у міжнародному співробітництві з охорони дитинства

Україна бере участь у міжнародному співробітництві з питань охорони дитинства та захисту законних прав дитини відповідно до норм міжнародного права.

У порядку, встановленому законом, Україна укладає з іноземними державами договори про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, з питань правового захисту дітей — громадян України, усиновлених іноземними громадянами, та здійснення контролю за умовами утримання та виховання таких дітей у сім'ях іноземних громадян.

Стаття 37. Міжнародні договори

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у законодавстві України про охорону дитинства, застосовуються правила міжнародного договору.

Розділ VIII. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України у тримісячний термін:

подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до законів України, що випливають з цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актів, що не відповідають вимогам цього Закону.

Президент України Л. КУЧМА

м. Київ26 квітня 2001 року

N 2402-III

ДОДАТОК А.4

Постанова Кабінету міністрів України від 12.05. 2004 р. № “Про затвердження Типового положення про центр соціально-психологічної допомоги”

Із змінами і доповненнями, внесеними

постановами Кабінету Міністрів України

від 25 грудня 2004 року N 1757,

від 24 вересня 2005 року N 962,

від 15 листопада 2006 року N 1620

(У тексті постанови слова «Міністерство у справах сім'ї, дітей та молоді» в усіх відмінках замінено словами «Міністерство у справах сім'ї, молоді та спорту» у відповідному відмінку згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2006 року N 1620)

Відповідно до Законів України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю» та «Про соціальні послуги» Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Типове положення про центр соціально-психологічної допомоги, що додається.

2. Міністерству у справах сім'ї, молоді та спорту:

за погодженням з Міністерством фінансів розробити та затвердити у місячний строк типові структуру і штатний розпис центру соціально-психологічної допомоги;

за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики розробити та затвердити кваліфікаційні характеристики посад (професій) працівників центру;

забезпечити координацію роботи з утворення центрів соціально-психологічної допомоги.

3. Міністерству праці та соціальної політики за погодженням з Міністерством фінансів і Міністерством у справах сім'ї, молоді та спорту затвердити у двомісячний строк умови оплати праці працівників центрів соціально-психологічної допомоги.

Прем'єр-міністр України

В. ЯНУКОВИЧ

Інд. 28

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 12 травня 2004 р. N 608

ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ

про центр соціально-психологічної допомоги

1. Центр соціально-психологічної допомоги (далі — центр) є закладом, що надає соціальні послуги особам, які опинилися в складних життєвих обставинах, і утворюється місцевим органом виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

(пункт 1 із змінами, внесеними згідно з постановою

Кабінету Міністрів України від 24.09.2005 р. N 962)

2. Центр у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, рішеннями центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також положенням про центр.

(пункт 2 із змінами, внесеними згідно з постановою

Кабінету Міністрів України від 24.09.2005 р. N 962)

3. Центр може бути утворено за наявності необхідної матеріально-технічної бази, зокрема приміщень, які відповідають санітарно-гігієнічним нормам і вимогам пожежної безпеки.

4. Основним завданням центру є надання невідкладних психологічних, соціально-побутових, соціально-педагогічних, соціально-медичних, соціально-економічних, інформаційних і юридичних послуг, послуг з працевлаштування осіб у складних життєвих обставинах для сприяння їх якнайшвидшому поверненню до нормальних умов життєдіяльності.

(пункт 4 із змінами, внесеними згідно з постановою

Кабінету Міністрів України від 24.09.2005 р. N 962)

5. Центр відповідно до покладених на нього завдань:

1) подає допомогу особам (у тому числі з дітьми) у складних життєвих обставинах (зокрема спричиненому стихійним лихом, учиненням стосовно них злочину, насильством в сім'ї);

(підпункт 1 пункту 5 із змінами, внесеними згідно з

постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2005 р. N 962)

2) надає особам, які прийняті до центру, тимчасовий притулок та забезпечує їх харчування;

3) надає методичні поради, проводить психодіагностику з метою психологічної реабілітації та адаптації;

4) забезпечує реалізацію прав дітей, молоді, сім'ї у суспільстві, надає консультації з питань виховання дітей, сприяє гармонійному розвитку осіб, їх соціальному патронажу;

5) здійснює лікувально-оздоровчі заходи, подає першу невідкладну допомогу в разі нещасного випадку;

6) забезпечує пошук донорів для надання гуманітарної допомоги;

7) забезпечує захист прав та інтересів особи, подає допомогу в оформленні правових документів;

8) надає інформацію про режим