-

за місцем та оточенням: вдома - з боку родичів; у школі – збоку педагогів або дітей; на вулиці – з боку дітей або незнайомих дорослих.

Найпоширенішими є фізичне, сексуальне, емоційна образа і психологічне насильство, економічне насильство, жорстоке поводження з дітьми. Часто насильство виступає у поєднанні цих форм.

Соціально-педагогічні наслідки насильства дуже негативні: розвиваються страхи, знижується самооцінка, самоповага, почуття меншовартості тощо. До того ж, третина підлітків, які зазнали тих чи інших форм насильства, самі згодом проявляють його щодо однолітків чи менших за віком. Тому соціальним педагогом повинна проводитися робота з профілактики насильницької поведінки.

РОЗДІЛ 2. ВИВЧЕННЯ ПОШИРЕНОСТІ НАСИЛЬСТВА ПО ВІДНОШЕННЮ ДО ПІДЛІТКІВ

2.1. Результати експериментального дослідження

У багатьох країнах світу щорік квітень оголошується місяцем по попередженню насильства над дітьми. В цей час всюди проходять різні заходи, спрямовані на захист дітей від насильства. Саме тоді ми проводили опитування у школах м. Рахова, метою якого було: 1) виявлення ступеня інформованості підлітків про права дитини: 2) з'ясування думки учнів про те, що таке насильство [Додаток Е]. Досягнення поставленої мети передбачало здобуття відповіді на питання: що САМЕ вони розуміють під цим терміном. Однією з умов була відсутність всякої попередньої інформації з цієї проблеми з боку провідних служб.

В ході дослідження було опитано 250 учнів 5-6-х класів шкіл № , 3, 4 м. Рахова. На запитання першої анкети відповіді розподілилися таким чином:

1. Чи знаєш ти про існування Конвенції ООН про права дитини?

"так" 76,5%

"ні" 23,5%

2. Чи знаєш ти про те, які права у тебе є?

"так" 100%

3. З яких джерел ти про них дізнався(а)?

Преса 16%

Школа 55%

Батьки 18%

Друзі 3,5%

4. Хотів(а) б ти більше дізнатися про свої права і про те як їх відстоювати?

"так" 100%

З’ясовуючи думку учнів про те, що таке насильство, ми виявили, що більшість опитаних визначили насильство як "знущання" в різних формах: фізичне, психічне і так далі (48,8%). Багато учнів (32,0%) вважають насильством биття, різні сексуальні домагання, а також задоволення сексуальних потреб дорослих по відношенню до дітей насильством вважають 7,0% підлітків. 7,6% респондентів визначили, що насильство – це коли "дитину заставляють робити щось проти її волі", а 5% вважають насильством психічний тиск. Нас здивувало, що дуже незначна кількість підлітків пов'язує насильство із здирством (4,4%), вбивством (4,0%) і лише 2,4% опитаних – з жорстокістю. Примус до занять проституцією вважають насильством лише 1,6%.

З 250 учасників опитування лише двоє вважають насильством, якщо "батьки не люблять дитину" і лише 1 - якщо "вчителі не люблять учнів". Ми не схильні вважати, що у нас не існує проблема психічного (емоційного) насильства над дітьми з боку батьків і вчителів. Радше підлітки рахують таку поведінку нормою.

За результатами проведеного опитування можна з упевненістю зробити висновок, що наші діти недостатньо обізнані про проблему насильства і сприймають деякі види його, як щось звичайне, само собою зрозуміле. В той же час, якщо більшість підлітків знайома з проблемою чисто теоретично, то за відповідями деяких з них можна передбачити, що частенько вони самі стикаються з жорстоким зверненням (8,4%).

У другу анкету анкету було включено 9 запитань, що стосуються проблеми насильства. Це були питання, за допомогою яких ми хотіли з'ясувати, чи стикалися учасники анкетування з насильством ( чи були вони жертвами або спостерігачами) і, якщо «так», то які почуття вони переживали при цьому.

На питання анкети «Чи допускав хтось насильство по відношенню до тебе в школі?» позитивно відповіли 167 чоловік. При цьому на питання «Якого роду насильство ти випробував по відношенню до себе в школі?» відповіді розподілилися таким чином: фізичне - 53, психічне - 107, сексуальне - 7. Ці цифри викликають тривогу і ще раз підтверджують думку фахівців, що останнім часом діти в школі не відчувають себе в безпеці

На питання анкети чи «Випробовував ти жорстоке відношення з боку друзів, однолітків, однокласників, дорослих?» ствердно відповіли 82 опитаних і в той же час на наступне питання чи «Намагався ти себе захистити?» 187 чоловік відповіли «так». Це може свідчити про те, що підлітки були або не зовсім відверті в своїх відповідях, або що насильство в середовищі однолітків по - колишньому сприймається ними як щось нормальне і звичайне.

При відповіді на питання анкети чи «Спостерігав ти насильство в сім'ї?» позитивно відповіли 32 чоловік, що, як нам здається, не може бути достовірним. Часто діти не хочуть говорити про те, що відбувається в сім'ї або не вважають те, що відбувається насильством. Це підтверджує відповідь на питання «По відношенню до кого воно було направлене?» до матері - 7 чол., до батька - 5 чол., до сестер - 3., до тебе - 5, до тварин - 44., тобто 64 дітей побічно підтвердили, що вони спостерігали в своїй сім'ї насильство.

При відповідях на питання, що стосуються відчуттів, що виникають, побачивши насильство, і про відношення до цієї проблеми, ми отримали наступні результати.148 відповіли, що вони відносяться «з обуренням» до різних форм насильства, «байдуже» до цієї проблеми відносяться 9 учнів. При цьому на питання «Які почуття ти переживав, спостерігаючи жорстоке звернення?» опитані відповіли:

а) страх 46 чол. д) жах 58 чол.

б) ненависть 46 чол. е) провину 11 чол.

в) злість 33 чол. же) сором