г) незахищеність 5 чіл. з) пригніченість 19 чол.

и) байдужість 21 чол.

Деякі підлітки переживали відразу декілька почуттів.

Із відповідей видно, що майже третина опитаних, відчуваючи ненависть і злість, за певних умов готові на прояв агресії у відповідь на насильство. В той же час більший половини з числа тих, що взяли участь в опиті, переживаючи такі почуття як страх, жах, незахищеність і пригніченість, можуть самі стати жертвою насильства. 7 чоловік відповіли, що вони випробовували провину і сором. Дитина, що переживає ці почуття, як правило, не розповість про те, що сталося, кому-небудь, і в деяких випадках це може стати для неї серйозною психологічною проблемою.

Не випадково на питання анкети «Кому б ти міг розповісти про ситуацію, пов'язану з жорстоким зверненням?» 9 підлітків відповіли - «нікому», 3 – «стороннім», 3 - «тварині, своєму котові». В той же час варто відзначити, більшість опитаних на це питання відповіли «батькам»(177 чол.) і «друзям»(113 чол.). З фахівцями готові поділитися лише 22 чоловік. Можливо, це відбувається через те, що підлітки недостатньо інформовані про діяльність спеціалізованих служб або не довіряють дорослим. Про відсутність довіри також можуть свідчити наступні цифри: всього 9 дітей про те, що сталося, готові розповісти вчителям.

Половина опитаних (127.) відповіли позитивно на питання чи «Ділилися з тобою друзі, однокласники, інші діти інформацією про перенесене насильство?». Як правило, ця інформація залишається серед підлітків.

Аналізуючи отримані результати можна зробити висновок, що підліткам досить часто доводиться стикатися з насильством як по відношенню до себе, так і по відношенню до інших людей. При цьому практично всі вони розуміють, що вживання насильства є недопустимим і викликає у них негативну реакцію.

В той же час, фахівцям, що працюють з підлітками (соціальні педагоги, психологи), необхідно навчитися виявляти тих, хто став жертвою жорстокого звернення, і надавати їм допомогу. Робити це треба дуже тактовно і акуратно. В даний час існують методики по виявленню таких дітей і підлітків, з'являється спеціальна література.

Використовуючи психолого-педагогічну літературу, ми розробили анкету, до якої увійшло 9 незавершених речень, що стосуються проблеми насильства. Підліткам пропонувалося завершити речення так, як вони це розуміють. Цю методику ми проводили серед учасників художнього гуртка. У анкетуванні, що проводилося анонімно, взяли участь 77 чоловік у віці 13-14 років.

Перше речення " Насильство - це…" діти продовжили:

- коли б'ють - 31 людина (40 %)

- коли ображають, кричать - 17 чоловік (22 %)

- знущання - 10 чоловік (13 %)

- заставляють робити щось проти волі - 5 чоловік (6,5 %)

- заподіюють біль - 5 чоловік (6,5 %)

- не знаю - 4 людини (5 %)

- злочин - 2 людини (2,6 %)

- не цікавляться здоров'ям дитини - 1 людина (1,3 %)

- заставляють пити, палити - 1 людина (1,3 %)

- заставляють займатися коханням - 1 людина (1,3 %)

На друге питання анкети " Покарання – це…" відповіді розподілилися таким чином:

- виховання - 20 чоловік (26 %)

- не знаю - 15 чоловік (19,5 %)

- коли б'ють - 14 чоловік (18 %)

- погано - 13 чоловік (17 %)

- коли щось забороняють - 8 чоловік (10,5 %)

- коли лають, кричать - 7 чоловік (9 %)

Дуже багато відповідей ми отримали на третє питання анкети. Підлітки написали про те, які види покарань їм відомі. Найбільш поширені :

- коли б'ють - 35 %

- стояти в кутку - 18 %

- коли лають - 18 %

Були і такі вислови: " не звертає уваги на дитину" - 2 людини " ставити на горох" - 2 людини, "залишити без обіду" - 1 людина.

Аналізуючи відповіді підлітків, можна відмітити, що більшість з них рахують покарання насильством. Але 26 % дітей відносять покарання до виховних заходів.

"Мої батьки мене люблять, тому вони."

- не б'ють мене - 39 чоловік (50 %)

- не лають мене - 10 чоловік (13 %)

- не знаю - 7 чоловік (9 %)

- хочуть, аби я добре вчився - 7 чоловік (9 %)

- виконують прохання - 5 чоловік (6,5 %)

- купують речі - 4 людини (5 %)

- дають гроші - 3 людини (4 %)

- б'ють мене - 1 людина

- лають мене - 1 людина

Так говорили підлітки. Ці цифри викликають тривогу, оскільки більшість дітей розцінюють любов батьків з позиції "б'ють - не б'ють", "лають - не лають".

І за що ж батьки б'ють своїх дітей? Як розповіли підлітки:

- за погані вчинки - 23 людини (30 %)

- за те, що не слухаюся - 8 чоловік (10,4 %)

- за неправду - 2 людини (2,6 %)

- за "двійки" - 2 людини (2,6 %)

- за те, що сказав щось дотепне - 1 людина.

І лише 53 % підлітків (41 людина) написали, що їх батьки не б'ють. Це може свідчити про те, що 47 % з опитаних дітей піддаються фізичному насильству з боку батьків. Це майже половина!?

" Коли я погано поводжуся, батьки говорять, що я…".Приведемо приклади найбільш "м'яких" висловів підлітків:

- "поганий" - 21 %

- "шкідливий" -17 %

- "неслухняний" - 15 %

- "повинен виправитися" - 13 %

- "буду покараний" - 13 %

- "дурень" - 8%

- інші вислови, що принижують особу підлітка, - 13 %

Підлітки також запропонували нашій увазі великий список поганих слів, які їм доводилося чути в свою адресу. З них 40 % слів - нецензурні, 32 % - "дурка,