У широкому спілкуванні з однолітками і, насамперед, під час статеворольових („сімейних") ігор, які вимагають виконання дітьми певної ролі (батька, матері, нареченого, нареченої тощо), апробується і закріплюється обрана статева роль, яка відображає різноманітні аспекти людських стосунків, у тому числі й сексуальні. Сексуальні ігри, сексуальний фольклор, мастурбація набувають значно більшого поширення. Батьки в цей період ще є об'єктом наслідування, моделлю жіночності і мужності. Поступово зростає роль однолітків у формуванні адекватної статі поведінки.

4. Пубертатний період (13-18 років), для якого характерні платонічні мрії і фантазії, еротичні ласки та ігри, формування платонічного, еротичного та сексуального лібідо. Платонічний потяг розвивається через „дитячу" закоханість, бажання духовного спілкування і потім його реалізацію, коли достатньо спільного виконання уроків, занять в одному гуртку, прояву уваги. Пізніше в платонічну закоханість включаються окремі елементи еротичного фантазування (бажання усамітнитися, мрії про дотики, ласки), які займають все більше місця. З'являється інтерес до інтимних стосунків статей, еротичної літератури. Це означає перехід до другої стадії – еротичної.

Хлопчики і дівчатка починають уявляти статеві акти і фантазу-вати щодо бажаних романтичних чи сексуальних партнерів. Підлі-тки часто вважають збуджуючими думки про сексуальні зустрічі з представниками своєї статі, про садистську поведінку, про те, щоб бути проституткою тощо. Завершує цю стадію реалізація еротич-них фантазій з партнером у ласках, поцілунках, мастурбаціях, петтінгу. Більшість дівчат "затримуються" на цій стадії, в той час як хлопці швидко "перескакують" до сексуального лібідо, власне статевого потягу й акту. Перехід до сексуальної стадії відбувається поступово, спочатку на стадії фантазування, а потім і закріплення в статевому акті, що виходить, зазвичай, вже за межі пубертатного періоду.

Для нормального психосексуального розвитку необхідне заве-ршення кожної фази реалізацією її мети. Зокрема, в платонічній фазі слід зуміти звернути на себе увагу, долучитися до спілкуван-ня. Якщо це не вдасться, то залишаються невпевненість і страхи, що переносяться в наступну фазу. Реалізація кожної стадії дає не-обхідну базу дня наступної. Чим менший розрив у часі між фантазуванням і реалізацією, тим гармонійніше відбувається розвиток.

На цьому етапі починається і досягає максимуму функціонування ендокринної системи, в тому числі і статевих залоз. На основі індивідуальних особливостей темпера-менту і характеру формується особистість. При цьому виникає перегляд набу-тих догм і свого становища у сім’ї, виробляється власний світогляд, розвива-ються вищі емоції, формується суспільне уявлення і соціальна свідомість, аде-кватна оцінка своїх здібностей. При відсутності взаємного розуміння у сім’ї підліток тільки у групі може у повній мірі здобути цікаву для нього інфор-мацію, обговорити хвилюючі його проблеми. Потреба у самоствердженні і са-мовиразі знаходить вихід або в організованих колективах, де керівник стає старшим товаришем, або у неформальних групах. І в тих, і в інших форму-ються різні ідеали поведінки і спілкування між статтю, еталони мужності і жі-ночості. Збільшення середових чинників, які є стихійними у поєднанні з по-тайливістю підлітка створюють благодатну основу для різного роду порушень установлення сексуальності, якщо відсутнє цілеспрямоване статеве виховання. Особливість цього етапу - формування психосексуальних орієнтацій, які обумовлюють у подальшому вибір об'єкта потягу (людина, тварина, фетиш) з його індивідуальними особливостями (статева приналежнісиь, зовнішній виг-ляд, будова тіла, поведінка і т. ін.), необхідність дія реалізації потягу визна-ченої ситуації і низки послідовних дій, іноді складаючи певний ритуал. Його можна поділити на три стадії відповідно формуванню платонічного, еротично-го і сенсуального лібідо. Вони охоплюють два вікові періоди: пубертатний і перехідний.

Кожному етапу і стадії властива фазність, яка є закономірністю психо-сексуального розвитку. У першій фазі накопичується інформація: на І і ІІ ета-пах - про існування статі, про статеву роль, на ІІІ етапі - про особливості ста-тевої поведінки. її зовнішні прояви і сутність. У другій фазі перших двох ета-пів у ігрових ситуаціях виникає навчання визначенню статі і статевої пове-дінки, на III етапі - реалізація статевого потягу.

Для всіх етапів психосексуального розвитку існують загальні законо-мірності, одна з них - фазність, інша - зміна відношення біологічного і соці-ального, їх ролі у становленні сексуальності як частини психічного розвитку людини.

Наступність і взаємозв'язок етапів представляють третю закономірність психосексуального розвитку, причому на кожному етапі становлення сексу-альності є зародки наступного. Відсутність або порушення ранніх етапів пси-хосексуального розвитку приводить до грубих деформацій, які зачіпають ядро особистості.

Розподіл психосексуального розвитку на етапи умовний, тому що статева самосвідомість, статева роль і психосексуальна орієнтація щільно пов'язані між собою, це динамічні структури, які змінюються не тільки у процесі їх фор-мування, але й протягом всього наступного життя, незважаючи на те, що осно-ви усіх компонентів сексуальності закладаються при їх становленні.

У найзагальнішому вигляді під поняттям "психологічна стать" розуміється система певних потреб, мотивів, ціннісних орієнтацій, еталонів, які характеризують уявлення людини про себе як про чоловіка (хлопчика) або жінку (дівчинку), а також наявність специфічних способів поведінки, що реалізують дані уявлення. Усвідомлення і переживання людиною своєї статевої ідентичності є одним із найістотніших показників формування психологічної статі. Включеність до реальних взаємин є основою формування статевої ідентичності дитини. Звичайно розрізняють процес формування психологічної статі і статеву ідентифікацію. Формування психологічної статі (статева типізація) — це реальне опанування атрибутів поведінки, особливостей емоційних реакцій, установок, уявлень, пов'язаних з чоловічою або жіночою