Згідно з Законом України «Про загальну середню освіту”, профільне навчанні запроваджується:

1) у профільних класах звичайних загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступеня навчання ( І ступінь - початкова, ІІ - основна, ІІІ - старша школа);

2) у спеціалізованих школах (школах-інтернатах) - загальноосвітніх навчальних закладах ( І-ІІІ ступенів навчання) з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів;

3) гімназіях - загальноосвітніх навчальних закладах ІІ-ІІІ ступенів навчання з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю;

4) ліцеях - загальноосвітніх навчальних закладах ІІІ ступеня з профільним навчанням і допрофесійною підготовкою;

5) колегіумах - загальноосвітніх навчальних закладах ІІІ ступеня навчання філологічно-філософського або культурно-естетичного профілів;

6) вищих навчальних закладах І-ІІІ рівнів акредитації, де задовольняються потреби громадян за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого спеціаліста і бакалавра з одночасним завершенням здобуття повної загальної середньої освіти [23, ст.10].

Першими профільними школами ще у 1963 році стали Республіканська спеціалізована школа-інтернат фізико-математичного профілю при Київському державному університеті ім. Т.Г.Шевченка та Київська фізико-математична школа № 145 МО України. Основним завданням організатори цих профільних шкіл вважали пошук талановитих підлітків, вміле їх залучення у творчий процес з метою формування відданого науці і суспільству фахівців.

Профільна школа найбільш повно реалізує принцип особистісно орієнтованого навчання, що не лише забезпечує реалізацію нахилів та здібностей школярів, але й створює сприятливі умови для індивідуалізації та гуманізації освіти, забезпечує неперервність розвитку особистості на усіх рівнях навчання [25, ст.215].

Профільне навчання у 10-12 класах здійснюється за такими напря-мами: суспільно-гуманітарний, природничо-математичний, технол-огічний, художньо-естетичний та спортивний.

Обираючи профіль навчання у спеціалізованій загальноосвітній школі, учень має усвідомити, що він насправді визначає загальний профіль майбутньої трудової діяльності, що є передумовою для обрання спочатку пев-ної професії, а згодом, — конкретної спеціальності в її межах.

Профільна підготовка відрізняється від загальноосвітньої підготовки більш конкретними професійно орієнтованими характеристиками мотивів, цілей, засобів і результатів навчальної, продуктивно-творчої діяльності, які висту-пають по відношенню до учня у вигляді певних вимог. Можна сказати й іна-кше. У старшій школі учень мусить перейти від більш загального, точніше, загальноосвітнього навчання до більш конкретного профілю діяльності, який передбачає певну спеціалізацію, концентрацію навчальної діяльності навколо визначеної групи професій. З часом така орієнтація буде ще більше звужува-тись і наприкінці шкільного, власне профільного, навчання має відбутись кон-кретизація вибору напрямку професійної підготовки у ПТНЗ чи ВНЗ. У про-цесі професійного навчання за обраною професією, наприклад, лікаря, з ча-сом визначається і освоюється певна спеціальність — терапевт, педіатр, сто-матолог, ортопед, кардіолог, невропатолог тощо.

Все це відноситься до існуючих в українських спеціалізованих загально-освітніх навчальних закладах профілів: природничо-наукового, хіміко-біологічного, технічного, гуманітарного, естетичного, лінгвістичного, медично-го, екологічного, економічного, спортивного тощо [19, ст.22].

Отже, підготовка учня до вибору профілю навчання — це фактично пер-ший серйозний етап вибору професії. Тому на даному етапі активізуються профорієнтаційні заходи школи та її служб, передусім, психологічної служ-би. У зв'язку з цим, готовність учня до профільного навчання має базува-тись на орієнтації у світі професій та у вимогах з їх боку до власної особис-тості.

Цьому можуть сприяти існуючі системи класифікації професій, які ми стисло розглянемо.

Так, за відомою класифікацією професій Є.О.Клімова виділяються п'ять їх типів: 1) Людина — Природа; 2) Людина — Техніка: 3) Людина — Людина; 4) Людина — Знак; 5) Людина — Художній образ. Ці типи професій можна розглядати як загальні профілі. Тоді існуючі у загальноосвітній школі профілі навчання можна розподілити за даними типами таким чином:

1) Людина — Природа: природиичо-науковий, хіміко-біологічний, медич-ний, екологічний, сільськогосподарський, географічний і т.ін.

2) Людина — Техніка: технічний, технологічний, транспортний, комп'ютерно-інформаційний, виробничий, проектно-конструкторський, дизай-нерський тощо.

3) Людина — Людина: гуманітарний, філологічний, лінгвістичний, еко-номічний, спортивний, історичний, правознавчий, управлінський, педаго-гічний, побутово-обслуговуючий і та ін.

4) Людина — Знак: природничо-науковий, фізико-математичний, інфор-маційний, лінгвістичний тощо.

5) Людина — Художній образ: естетичний, образотворчий, музичний, хореографічний, театральний, дизайнерський, народних ремесел і т.ін [32, ст.100].

У своїй концепції розвитку профільного навчання у загальноосвітніх школах України відомий львівський педагог П.І.Сікорський пропонує виділити такі основні напрями та профілі навчання учнів на старшому сту-пені школи:

- соціально-гуманітарний напрям: іноземні мови, історико-філологічний, історико-правознавчий, історико-географічний профілі;

- природничо-математичний напрямок: математика і комп’ютерна техніка, хіміко-біологічний, фізико-математичний, математико-екологічний профілі;

- фізкультурно-військовий напрям: фізкультурно-оздоровчий і військовий профілі;

- художньо-естетичний напрям: образотворче мистецтво, художні народні промисли, вокально-хоровий, вокально-інструментальний та інші профілі;

- виробничо-технологічний напрям: будівельний, електротехнічний, косметико-перукарський та інші профілі [19,ст.102].

Успішний вибір і засвоєння профілю навчання забезпечує особистісна психологічна готовність учня до профільного навчання. У зв’язку з цим, перш ніж обрати профіль навчання, важливо звернути увагу на формування особистісної готовності учнів до профільного навчання, що передбачає їх здатність стати суб’єктом навчальної і професійної підготовки, професійного саморозвитку і самовдосконалення.

Як стверджують Г. Балл і П. Перепелиця зміст, методи та форми профільної професійної підготовки мають бути розраховані на формування в кожного учня готовності до професійного навчання за певною спеціальністю (чи за спеціальностями певної групи). Профільне навчання має передбачати підвищення рівня самостійності школяра в навчальній діяльності, вироблення здатності до самостійного та творчого виконання завдань професійного змісту, що вимагає розвитку ініціативи, самоконтролю, відповідальності, кмітливості, майстерності і т. ін. З огляду на це, головними принципами підготовки мають бути проблемність і розвивальна спрямованість; формування практичних компонентів досвіду має поєднуватися з теоретичним навчанням.

Отже, виходячи з вище вказаного робимо наступні висновки:

1. Впровадження профільного навчання забезпечить реалізацію принципу особистісно орієнтованого навчання, що значно розширить можливості учня під час професійного вибору в майбутньому.

2.