Насправді, різні люди мають від народження упродовж життя не лише «чисті» типи темпераменту, але і проміжні, через що можна виділити чотири типологічні групи — холероїдів, сангвіноїдів, меланхолоїдів та флегматоїдів.

2. Інтелектуальна готовність юної особистості
до профільного навчання

Профільне навчання найчастіше відбувається у вигляді поглибленого вивчення певних загальноосвітніх дисциплін та залучення додаткових предметів, що визначає збільшення навантаження передусім на інтелектуальну сферу особистості учнів. Тому інтелектуальна готовність виступає чи не як найважливіша серед інших видів особистісної готовності учнів до про-фільного навчання [20, ст.70].

Це означає, що батьки, вчителі і сам учень мають дбати про актуалізацію і розвиток інтелектуальних здібностей як умови успішності профільного навчання. Мова йде про здатність до уважного і міцного сприймання навчаль-ної інформації, її запам'ятовування, мислительної переробки, тобто аналізу і синтезу, узагальнення і конкретизації, систематизації, індуктивного виво-ду і дедуктивного використання в процесі постановки і розв'язання різнома-нітних навчальних, творчих завдань відповідного профілю. Зрозуміло, що учні з високим рівнем розвитку інтелектуальних здібностей мають кращі шанси як у виборі профілю навчання, так і успішного його здійснення. Це особливо важливо для інтелектуально, творчо насичених профілів-природничо-наукового, фізико-математичного,хіміко-біологічного, управлінсько-го тощо. Проте, вияв інтелектуальних здібностей необхідний в опануванні будь-якого профілю, в навчанні за кожним напрямом профільного і профе-сійного навчання [20, ст.73].

Існують різні за своєю складністю методи виявлення інтелектуальних
здібностей. Так використовується батарея з шести інтелек--
туальних тестів на визначення розуміння словесних зв'язків, математичних
здібностей, абстрактного мислення (на геометричному матеріалі), розуміння-
механічних зв'язків, просторової уяви (усі ці тести з південно каліфорнійської батареї тестів на диференційовану перевірку здібностей) та субтест на абстрактне мислення з тесту структури інтелекту Р. Амтхауера[11, ст.128] .

3.Едукаційна, освітня та життєва готовність старшокласника

Даний вид особистісної готовності найбільш відомий, доступний і тому найпоширеніший серед педагогів в плані його використання при комп-лектуванні профільних класів. Сам учень теж не може не усвідомлювати, що рівень його освіченості за певними дисциплінами виступає як найбільш об'єктивна і загальновизнана підстава бути зарахованим до того чи іншого профілю навчання у школі. Проте і тут можливі помилки і спе-куляції. Тому слід апелювати до конкретних оцінок за певний, бажано останній період навчання. Для такої орієнтації в освітній готовності ми передусім використовуємо таблицю академічних оцінок учня за останню чверть, диференціюючи її на дві групи: гуманітарні та природничо-нау-ково-технічні загальноосвітні дисципліни. При цьому в таблицю заносять-ся як конкретні оцінки за 12-бальною шкалою, так і середні за цими проф-ілями та середня по усіх предметах (див. табл.).

Академічні оцінки за останній семестр (рік)

Люд. св. |

Укр. м. |

Укр. літ. |

Рос.

м. |

Світ.

літ. |

Ін. мова |

Ін. мова |

Іст. |

Пс. |

М.

гум. |

М.заг.

Астр. |

Алг. |

Геом. |

Фіз. |

Хім. |

Біол. |

Геогр. |

Інф. |

Фізк. |

М.пнт

У переліку навчальних дисциплін можуть бути уточнення, що пов'язані зі спеціалізацією школи, регіону тощо. В цій таблиці можуть бути виділені і розглянуті більш вузькі переліки дисциплін, за якими визначаються види профільного навчання.

Ця таблиця повинна обов'язково доповнюватися ще однією табли-цею, в якій мають бути вказані факультативи, які відвідує учень, по-зашкільні гуртки, конкурси, фестивалі, олімпіади, наукові роботи по Малій академії наук «Дослідник», власні наукові, культурні роботи, проекти тощо. Обов'язковим слід зважати на вказівку про досягнення учня [71, ст.240].

4. Рефлексивна готовність учня до профільного навчання

Цей вид особистісної готовності виступає як центральний, оскільки сто-сується самосвідомості як «ядра» особистості. Роль рефлексивної готовності полягає передусім у тому, що профільне навчання на всіх його етапах реалі-зується переважно через самостійну активність юної особистості, яка в ши-рокому сенсі і визначається як рефлексивна діяльність. Компонентами ос-танньої, за нашими даними, доцільно вважати потребу і мотиви самоусві-домлення, самопізнання, самореалізацію, самоорганізацію, самовиховання, емоційні компоненти самосвідомості саме в контексті профільного навчан-ня. Це означає, що учень має передовсім усвідомити себе суб'єктом профільного навчання, тобто ініціатором, організатором, реалізатором, від якого залежить успіх здійснення такого навчання.

Не ускладнюючи цього питання, вкажемо на важливість такого компоненту, як самопізнання, яке включає процеси самоаналізу, синтетичного порівняння своїх особистісних якостей з вимогами профілю і професії, саме оцінки відповідності між ними, самосприйняття профілю для себе та самопрограмування своїх дій по вибору і опануванню профіля . Для визначення певних орієнтирів щодо готовності учня до профільного самоусвідомлення доцільно використовувати опитувальник самоставлення розроблений В.В.Століним[49].

5. Характерологічна готовність юної особистості

При виборі і опануванні профільного навчання слід враховувати наявні риси характеру юної особистості. Адже сам процес і результат цього етапу професійного самовизначення може істотно залежати від ставлення до навколишнього світу, суспільства, людей, речей, до себе, які визнаються сталими і водночас такими, що можуть поступово змінюватись, індивідуально-психологічними властивостями особистості школяра. Тому доцільно виявляти головні риси характеру у зіставленні з вимогами профільного навчання. При цьому можна використовувати і добре відомі методи визначення рис характеру.