- психологічні особливості професійної перспективи;

- схильності до певного типу професій.

Констатуючий етап дослідження передбачав збір якісних та кількісних даних, що були реалізовані у конкретних дослідницьких методиках. Причому їх підбір здійснювався за наступними критеріями:

- зміст психічних конструктів, які виявлялись за допомогою діагностичних методик, повинен відповідати явищам, що входять до складу досліджуваної проблеми;

- вивіреність методик щодо їх надійності, валідності та норм інтерпретації даних.

Для реалізації емпіричного дослідження було складено батарею стандартизованих методик:

1. Тест вимірювання рівня самоактулізації Е. Шострома, адаптований варіант А.В. Лазукіним та Н.Ф. Каліною[39, ст.200]. Рівні самоактуалізації особистості визначаються за десятьма шкалами: орієнтація у часі, цінності, погляд на природу людини, потреба у пізнанні характеру, креативність, автономність, спонтанність, саморозуміння, аутосимпатія, контактність, гнучкість у спілкуванні. Обробка даного тесту здійснюється за спеціальною шкалою. Ми використали даний тест з метою виявлення рівня самоактуалізації старшокласників та з’ясування впливу профільного та непрофільного навчання на цей рівень.

2. Опитувальник на визначення особистої професійної перспективи Н.С. Пряжнікова[56, ст.93]. Дана методика є відкритим опитувальником, що використовується для загальної та цілісної оцінки і самооцінки перспектив професійного та особистісного розвитку. Опитувальник складається з 14 запитань, відповідь на які оцінюються за 5-бальною шкалою, де 1 бал – відмова відповідати, 2 бали – помилкова відповідь, 3 бали – мінімально конкретизована відповідь, 4 бали – конкретна відповідь зі спробою обґрунтування, 5 – конкретна і добре обґрунтована відповідь, що не суперечить іншим відповідям. Ми використали даний опитувальник з метою визначення особистісних намірів щодо вибору майбутньої професії, щодо планів та перспектив у найближчому майбутньому, щодо самореалізації, а також причини, мотиви та перешкоди на шляху вибору професії та самореалізації .

3. Диференціально-діагностичний опитувальник інтересів Є.О. Клімова[39, ст.170]. Опитувальник призначений для виявлення схильності до певного типу професій. Складається з 20-и запитань, на які потрібно дати одну відповідь з двох можливих варіантів. Обробка результатів здійснюється за спеціальним ключем. Нами був використаний цей опитувальник з метою визначення типів професій, до яких схильні досліджувані та їх особливостей.

4. Розроблена нами анкета вивчення інтересів і схильностей учня . Дана анкета призначена для виявлення особливостей у спеціальних задатках індивіда та спрямованості інтересів і з цією метою була нами використана. Вона складається з 18 запитань відкритого типу, що якісно обробляються та інтерпретуються.

Аналіз отриманих результатів базувався на використанні методів математичного опрацювання психологічних даних. Їх первинна обробка здійснювалась на основі елементів описової статистики, зокрема формул середніх значень, стандартних відхилень, процентних співвідношень[59, ст.15].

Вторинна обробка даних базувалась на кореляційному аналізі результатів за формулою коефіцієнта рангової кореляції Спірмена[46]. Значущість коефіцієнтів кореляції встановлювалась на основі врахування критичних значень відповідно до об’ємів емпіричної вибірки при рівні статистичної значущості р ?0,01 і р?0,001.

Всі відсоткові обрахунки, що зустрічаються в дослідженні перевірені на достовірність шляхом кутового перетворення Фішера.

Обчислення коефіцієнтів кореляції та усіх необхідних проміжних даних здійснювалось за допомогою комп’ютерної обробки, що обслуговувалась пакетом програм EXCEL, STATISTIKA.

3.2. Аналіз чинників процесу самореалізації старшокласників в

умовах профільної школи

Для реалізації мети емпіричного дослідження проаналізуємо результати анкетування. З додатка А помітно, що у спеціалізованій школі (СЗОШ № 2 м. Калуш) всі досліджувані без винятку прийняли остаточне рішення у виборі професії, у загальноосвітній школі (без профільного навчання) (ЗОШ № 16 м. Івано-Франківськ) лише 68% досліджуваних прийняли остаточне рішення у виборі професій і 32% – не остаточне рішення (додаток Б).

У спеціалізованій школі 80% досліджуваних обрана ними професія приваблює наявністю чітко вираженого інтересу до неї, орієнтацією на соціальні цінності професії та матеріальні цінності і 20% – зовнішніми стимулами, при чому у загальноосвітній школі без профільного навчання обрана професія приваблює наявністю чітко вираженого інтересу до неї, орієнтацією на соціальні цінності професії та матеріальні цінності у 68% досліджуваних, зовнішніми стимулами – 0% досліджуваних і відсутність чіткої відповіді спостерігалось у 32% досліджуваних, що є досить вагомим аргументом у визначенні чіткості чи нечіткості в уявленнях учнів про обрану професію.

Щодо впливу факторів на вибір професії в спеціалізованій школі 72% учнів сформували уявлення про свій вибір професії під впливом школи, а в загальноосвітній школі – лише 40%, під впливом батьків – відповідно 28% і 28% учнів, і несформовані уявлення присутні в 32% учнів лише загальноосвітньої школи, що говорить про більшу впевненість у виборі професії учнів, що навчаються у спеціалізованій школі.

Однак перед тим, як обрати професію, 72% учнів спеціалізованої школи змінили свої наміри під впливом навчання в школі, а 40% учнів – в загальноосвітній школі, що суттєво відрізняється і підтверджує вплив профільного навчання. Під впливом батьків – відповідно 28% і 28% учнів і немає чіткості в орієнтаціях лише у 32% учнів з загальноосвітньої школи.

В спеціалізованій школі улюбленими навчальними предметами у 36% учнів є іноземна мова, у 12% учнів – малювання, у 36% учнів – інформатика, у 8% учнів – математика і у 8% учнів – історія. У загальноосвітній школі улюбленими предметами у 8% учнів є правознавство, у 8% учнів – валеологія, у 8% учнів – біологія, у 16% учнів – українська мова, у 12% учнів – фізкультура, у 16% учнів – іноземна мова, у 4% учнів – малювання, у 8% учнів – інформатика, у 12% учнів – математика та у 8% учнів – історія. Це підтверджує думку про те, що в умовах профільного навчання є менша різноманітність у виборі улюблених навчальних предметів, ніж в загальноосвітній