З рис.2.4. помітно, що на вибірці учнів загальноосвітньої школи здебільшого за шкалами переважають середні показники, тільки за шкалою “погляд на природу людини” і “прагнення до творчості” переважають низькі показники. Це значить, що учні не вірять у чесність, гармонійність стосунків між людьми, що вказує на упередженість, недоброзичливість зі сторони приймальної комісії при вступі у вуз, про низький рівень об’єктивності при вступі у вуз тощо, звідси, відповідно, як результат, низький рівень прояву творчості. При чому ці учні мають достатній рівень прояву цінностей, пізнання, автономності, спонтанності, саморозуміння, аутосимпатії, контактності та гнучкості у спілкуванні.

Таким чином, у порівнянні показників самоактуалізації особистості в учнів спеціалізованої і неспеціалізованої шкіл, перевага у проявах самоактуалізації особистості є на боці учнів спеціалізованої школи, що і підвереджує гіпотезу про те, що вибір професії та професійне самовизначення є умовою самореалізації.

“Рис.2.4.” Розподіл показників методики САМОАЛ на вибірці учнів загальноосвітньої школи

Наступним кроком нашого дослідження є аналіз та інтерпретація результатів опитувальника на визначення особистісної професійної перспективи. На рис.2.5. подаються результати кластерного аналізу за показниками даної методики для учнів спеціалізованої школи[35]. На рис.2.6. зображується кластерне угрупування за результатами даної методики для учнів загальноосвітньої школи. Порівнюючи дані графічні зображення можна стверджувати, що тісніші взаємозв’язки між показниками методики в учнів спеціалізованої школи, ніж в учнів загальноосвітньої школи. Це значить, що в учнів загальноосвітньої школи є більші проблеми у питаннях, що пов’язані з розумінням смислу життя, з усвідомленням зовнішніх та внутрішніх перешкод на шляху до мети, з подоланням перешкод на шляху досягнення мети, а також з виокремленням резервних варіантів вибору професій.

З рис.2.5 помітно, що шкали 9 і 10 об’єднуються в перший кластер на відстані L=0,78, друге кластерне угрупування формується зі шкал 12 й 13 і знаходиться відстані L=0,90, третє кластерне угрупування складається з першого кластеру і шкали 11, що знаходяться на відстані L=0,98.

“Рис.2.5.” Дендограма кластерних угрупувань показників методики ОПП на вибірці учнів спеціалізованоїшколи

П’яте кластерне угрупування складається з третього і четвертого (четверте угрупування складається з 8 і 14 шкал і знаходяться на відстані L=0,21), що знаходяться на відстані L=0,27. П’яте разом з другим кластером об’єднуються у шостий кластер і знаходяться на відстані L=0,40.

Друга вітка розгалуження знаходиться на відстані L=0,50, що включає два великих кластери, що об’єднуються між собою на відстані L=0,32 і L=0,29, які відповідно вміщають підкластери, що знаходяться на відстані L=0, 23 і L=0,98.

Таким чином, взаємозв’язки між показниками даної методики вказують на те, що рівень особистісної професійної перспективи є вищим в умовах профільного навчання, ніж непрофільного, що нам потрібно було довести.

“Рис.2.6.” Дендограма кластерних угрупувань показників методики ОПП на вибірці учнів загальноосвітньої школи

Отже, результати аналізу даних методик свідчить про вплив профільного навчання на вибір професії старшокласниками, де професійне самовизначення є умовою самореалізації.

Наступним кроком нашого емпіричного дослідження було виявлення взаємозв’язків між отриманими результатами методик. На основі даних вище описаних стандартизованих методик було застосовано кореляційний аналіз.

З додатка В помітно, що існують кореляції між різними показниками. Показники шкали “орієнтація в часі” позитивно корелює з показниками таких шкал, як: цінності (0,714773), креативність (0,650870), автономність (0,717629), саморозвиток (0,584789), контактність (0,647860), гнучкість у спілкуванні (0,579445), бажання вчитися (0,645812), нехтування навчанням (0,645812), професійна мрія (0,615353), етапи сходження до мети (0,569460), професія (0,609083), готовність до вибору професії (0,540386), перешкоди на шляху реалізації мети (0,520939), шляхи подолання перешкод (0,508679), підготовка до професії (0,571017). Це означає, що чим більше індивід цінує переживання “тут і тепер”, живе актуальним на даний час, не порівнюючи його з минулим і не знецінюючи того, що відбувається у даний час, тим більшу креативність він проявляє у своїй діяльності і житті, тим більш автономною себе почуває людина, вільною, позитивно незалежною, тим більш гнучкою є у спілкуванні. В даному випадку особистість бажає вчитися, здобувати професію, не нехтує навчанням, має мрію у професійній діяльності, продумує етапи сходження до мети, чітко обирає професію, яку хотіла б здобути, має високу готовність до вибору професії, бачить перешкоди на шляху реалізації мети, тобто розвиває прогнозованість, готується до того, щоб стати професіоналом.

Показники шкали “цінності” позитивно корелюють з показниками таких шкал, як: креативність (0,779065), автономність (0,760647), саморозвиток (0,527589), контактність (0,664361), гнучкість у спілкуванні (0,678594), бажання вчитися (0,692535), нехтування навчанням (0,692535), професійна мрія (0,639056), етапи сходження до мети (0,642373), професія (0,609083), готовність до вибору професії (0,540386), перешкоди на шляху реалізації мети (0,520939), шляхи подолання перешкод (0,508679), підготовка до професії (0,571017). Якщо людина поділяє у своєму житті такі цінності, як добро, істина, краса, цілісність, відсутність роздвоєності, унікальність, досконалість, справедливість, порядок, легкість, самоідентичність, то тоді вона є креативною, автономною, займається своїм розвитком, є гнучкою у спілкуванні, вона бажає вчитися, не нехтує навчанням, має професійні мрії, будує етапи сходження до мети,