Показник шкали “погляд на природу людини” позитивно корелює з показником шкали “потреба у пізнанні” (0,547210), що відображає взаємозв’язок між гармонійними стосунками між людьми та бажанням пізнавати, розвиватись.

Показник шкали “креативність” корелює з показниками таких шкал, як: автономність (0,823566), саморозвиток (0,649065), контактність (0,573793), гнучкість у спілкуванні (0,685873), бажання вчитися (0,744822), нехтування навчанням (0,744822), професійна мрія (0,628895), етапи сходження до мети (0,672026), професія (0,705593), особистісні недоліки (0,601832), готовність до вибору професії (0,663889), перешкоди на шляху реалізації мети (0,657312), шлях подолання перешкод (0,638543), резервність (0,573974), підготовка до професії (0,68436). Таким чином, одним з елементів самореалізованої особистості є творчість, креативність, що виражається у високій автономності, саморозвитку, контактності, гнучкості у спілкуванні, бажанні вчитися, розвиватися, працювати над особистими недоліками, висока готовність до вибору професії і до її підготовки.

Показник шкали “автономність” корелює з показниками таких шкал, як: саморозвиток (0,586769), контактність (0,697680), гнучкість у спілкуванні (0,768675), бажання вчитися (0,703600), нехтування навчанням (0,703600), професійна мрія (0,656441), етапи сходження до мети (0,737997), професія (0,755962), особистісні недоліки (0,642748), готовність до вибору професії (0,750680), перешкоди на шляху реалізації мрії (0,727663), шляхи подолання перешкод (0,706075), резервність (0,648718), підготовка до професії (0,763173). Аналогічно автономність, що розкриває сутність самореалізації, відображає незалежність людини у своїх виборах, що сприяє розвитку особистості, її стійкості у визначенні шляхів подолання перешкод та перешкод на шляху реалізації мрії.

Показник шкали “спонтанність” корелює з показниками таких шкал, як: аутосимпатія (0,783974), контактність (0,592381), гнучкість у спілкуванні (0,56089), що говорить про зв'язок спонтанності, як якості, що виникає з впевненості у собі та довіри до оточуючого світу, з позитивною Я-концепцією, вмінням спілкуватися, контактувати з іншими і бути гнучким у спілкуванні. Ці особливості особистості і забезпечують самореалізацією, тобто вони виступають умовою самореалізації.

Показник шкали “саморозвиток” корелює з показниками таких шкал, як: контактність (0,589400), гнучкість у спілкуванні (0,521892), бажання вчитися (0,626603), нехтування навчанням (0,626603), професійна мрія (0,568944), етапи сходження до мети (0,590391), професія (0,574567), особистісні недоліки (0,559429), готовність до вибору професій (0,656026), перешкоди на шляху реалізації мети (0,620615), шляхи подолання перешкод (0,552372), резервність (0,508565), підготовка до професії (0,593793). Таким чином, для саморозвитку особистості є важливим вміння контактувати, бути гнучким у спілкуванні, бажання вчитися, вміння планувати роботу і вміти виконувати плани, здійснювати мрії, вміти працювати.

Показник шкали “бажання вчитися” корелює з показниками таких шкал, як: прогноз покращення життя (0,538228), смисл життя (0,520393), професійна мрія (0,732711), етапи сходження до мети (0,862999), професія (0,822403), особистісні недоліки (0,644107), готовність до вибору професії (0,791152), перешкоди на шляху реалізації мети (0,761068), шляхи подолання перешкод (0,746111), резервність (0,598171), підготовка до професії (0,791152). Чим більше індивід бажає вчитися, тим більше у нього розвивається вміння прогнозувати, вміння планувати етапи сходження до мети, більше хоче працювати над особистісними недоліками, шукати смисл життя, використовувати резервні варіанти у виборі професій чи подоланні перешкод на шляху реалізації себе у професії.

Показник шкали “готовність до вибору професій” корелює з показниками таких шкал, як: орієнтація в часі (0,540386), цінності (0,589528), креативність (0,663889), автономність (0,750680), саморозвиток (0,656026), контактність (0,549411), гнучкість у спілкуванні (0,557052), бажання вчитися (0,791152), нехтування навчанням (0,791152), смисл життя (0,517661), професійна мрія (0,760703), етапи сходження до мети (0,931315), професія (0,866795), особистісні недоліки (0,859861), перешкоди на шляху реалізації мети (0,957192), шляхи подолання перешкод (0,919253), резервність (0,760648), підготовка до професії (0,962500). Готовність до вибору професій пов’язана з тим, наскільки людина вміє спілкуватись (а це ми простежуємо також в результатах інших методик), наскільки гнучка в спілкуванні, наскільки вміє працювати над своїми недоліками, наскільки вміє долати перешкоди на шляху реалізації мети.

Отже,за результатами кореляційного аналізу можна стверджувати,що існують міцні взаємозв’язки (високі кореляції) між даними методик,і таким чином, профільне навчання забезпечує конкретність та доцільність на шляху професійної самореалізації особистості, що і доводить нашу гіпотезу.

3.3.Шляхи оптимізації процесу професійної самореалізації старшокласників в умовах профільного навчання

3.3.1. Формування готовності вчителів до профільного навчання як психолого-педагогічна умова успішної професійної самореалізації старшокласників

Модернізація системи освіти в Україні передбачає зміни у структурній організації загальноосвітніх навчальних закладів, одним із провідних напрямів якої є профілізація навчання на старшому ступені. Одним з головних завдань педагогічної освіти є підготовка педагога, здатного до самореалізації, саморозвитку, ефективної професійної діяльності в  нових соціально-економічних умовах, який має високий рівень культури, освіченості, інтелігентності, професійної компетентності та здатний забезпечити всебічний розвиток людини як особистості і найвищої цінності суспільства.

Необхідність змін у підготовці вчителя  відповідає викликам часу, зростанню вимог і якісним перетворенням  у суспільстві, отже, – важливим  соціальним і педагогічним питанням.  Суспільству потрібні вчителі, які б сприйняли зміни, що відбуваються в освіті, адаптувалися до них, трансформували в собі нову освітньо-світоглядну парадигму і працювали на рівні вимог часу.

Профільна  старша  школа  потребує реалізації нових педагогічних підходів та впровадження сучасних технологій навчання, пред'являє  підвищені  вимоги до рівня професійної кваліфікації вчителя. Особливість підходів як в організації навчально-виховного процесу в старшій  профільній школі, так і в методиці викладання предмета у класах різних профілів визнається і науковцями,  і  педагогами-фахівцями. Кадрове забезпечення профільної школи розглядається як першочергова умова реалізації Концепції профільного навчання в старшій школі. Учителі-практики потребують спеціальної підготовки для роботи в умовах профілізації навчання, яка забезпечить необхідний рівень професійно-педагогічної компетентності [38, ст.18].

Нові підходи до організації освіти у старшій школі,  її переструктурування, зокрема – і профілізація навчання,  зумовлюють необхідність подальшої