Третій етап (VІІІ-ІХ класи) – підготовка до профільного навчання, надання допомоги у виборі профілю навчання. Підготовка до профілю навчання – це перший серйозний етап вибору професії, тому саме на даному етапі важливо активізувати профорієнтаційні заходи, які передбачають формування у школярів стійких професійних інтересів, надання допомоги у вивченні власних здібностей та компетентних порад щодо подальшого професійного вибору, які передбачають або продовження навчання в профтехучилищі чи в будь-якому іншому середньому спеціальному навчальному закладі, або ж вибір профілю навчання у стариших класах середньої загальноосвітньої школи.

Особливе значення на цьому етапі має курс „Основи вибору професії”, під час якого учні знайомляться з класифікаціями професій ( Клімова, Холланда, К’юдера та ін.) та за допомогою діагностичних методик виявити, до якої сфери професійної діяльності вони мають схильність і яким видом діяльності хотіли б займатися у майбутньому.

Четвертий етап - вибір профілю навчаня та вивчення предметів за вибором допоможуть з’ясувати, наскільки правильним був вибір учнів, чи їх професійно важливі якості та стан здоров’я відповідають вимогам тієї професійної діяльності, яку вони планують обрати. Основне завдання – надання допомоги учням в самооцінці своїх психофізіологічних та психологічних особливостей, здібностей і інтересів з метою остаточного самовизначення. Навчання за профілем у спеціалізованій загальноосвітній школі передбачає перехід від загальноосвітнього до більш конкретного профілю діяльності, зокрема спеціалізацію та концентрацію навчальної діяльності навколо визначеної професії [39, ст.225].

Форми роботи зі школярами можуть бути найрізноманітніші, зокрема такі як:

1. Профінформаційна, профагітаційна та профпропагандистська діяльність учителів-предметників, коли учитель не просто викладає свою дисципліну, а подає навчальний матеріал під кутом зору його значущості і практичної цінності, спрямовує увагу учнів на ту сферу професійної діяльності, де найбільш ефективно можна буде в майбутньому застосувати знання з дисципліни, яку він викладає.Така організація навчання має великі потенційні можливості, оскільки формування у школярів стійкого інтересу до того чи іншого предмету чи навчальної дисципліни має безпосередній вплив на вибір професії в майбутньому. Формування інтересу позитивно впливає на розвиток пізнавальних здібностей дитини, спонукає до глибшого вивчення самої навчальної дисципліни, відвідування факультативних занять тощо.

2. Профінформаційний урок, одна із форм роботи зі школярами, основна мета якої :

- активізувати інтерес учнів до проблеми вибору професії;

- виховання активного і відповідального ставлення та здійснення

свідомого самостійного вибору професії;

- стимулювання до самовиховання професійно значущих якостей особистості.

Профінформаційні уроки проводяться в рамках програми профінформаційного курсу "Основи вибору професії" або «Основи психології та профорієнтації».

3. Професіографічна зустріч - один із способів вивчення професії, який передбачає зустріч з представником певної професії, що знайомить дітей зі змістом своєї професійної діяльності, описує вимоги професії до психологічної сфери особистості. Даючи аналіз своєї професійної діяльності, представник тої чи іншої професії обов’язково повинен зупинитися на таких питаннях як:

- чим приваблює професія?

- чому ця професія не кожному до вподоби?

- які вимоги висуває професія до того, хто збирається обрати ту чи іншу професію?

- чому не всі можуть справлятися з завданнями, які ставить перед ними професійна діяльність?

- якими особистісними рисами необхідно володіти та які індивідуальні якості необхідно розвивати, щоб успішно працювати в даній сфері?

4. Професіоргафічна екскурсія - це одна із форм профінформаційної роботи, яка передбачає екскурсії на підприємства, в організації, профтехучилища, середні спеціальні та вищі навчальні заклади, зокрема, під час проведення днів "відкритих дверей" у цих закладах. Метою такого заходу є ознайомлення учнів із структурою сучасного підприємства, організації чи закладу, технікою, технологією, організацією праці сучасного виробництва. Крім того, на основі побаченого учні будуть мати можливість самостійно робити аналіз професій, сформувати своє особисте ставлення до певної професії.

5. Професіографічне дослідження - передбачає самостійну діяльність

учнів з метою пошуку інформації про певну професію. Вивчення професії відбувається за такими параметрами:

- загальні відомості про професію;

- характеристика процесу праці;

- санітарно-гігієнічні умови праці;

- вимоги професії до фізичної та психічної сфери людини;

- вимоги до професійної підготовки.

6.Організація вечорів -зустрічі з представниками різних професій та організація художньо-мистецьких заходів на тему: «Свято праці», «День врожаю», «Тиждень саду» тощо.

7. Бесіди, диспути, усні часописи, присвячені вивченню професій, наприклад: «Що потрібно знати, обираючи професію», «Що я знаю про свою майбутню професію» тощо.

8. Організація конкурсів, вікторин, виставок, наприклад: "Світ професій", «Трудова біографія моєї родини».

9. Виготовлення фотоальбомів, підготовка рефератів, яка передбачає збір інформації про різні професії, перспективи їх розвитку в певному районі чи місцевості, потреби народного господарства в тих чи інших професіях тощо.

10. Демонстрація й обговорення фільмів та телепередач профінформаційного змісту.

11. Участь школярів у роботі гуртків та секцій радіоелектроніки, автоматики, авіа-, авто-, судномоделювання, станції юних техніків, художньої творчості, заняття у факультативних та предметних гуртках, пов'язаних з професіями, які діти збираються обрати у майбутньому.

12. Організація виробничо-господарських об’єднань школярів, шкільних ферм, трудових об’єднань старшокласників, шкільних кооперативів, дослідницька робота на пришкільній ділянці або в оранжереї, шефська робота з молодшими школярами, участь у шкільному самоврядуванні, школі молодих менеджерів тощо [20; 9].

Методами дослідження школярів є: педагогічне спостереження, анкетування,бесіда-інтерв'ю,тести,педагогічний експеримент,аналіз документів (особових справ, результатів медичних обстежень, класних журналів тощо) та продуктів діяльності, творчих робіт учнів,аналіз практичних дій учнів ,метод узагальнення незалежних характеристик.

Важливу роль в організації і проведенні профінформаційної роботи відіграють навчально-методичні кабінети профорієнтації в школах, профтехучилищах, міжшкільних навчально-виробничих комбінатах.

Щоб здійснити зрілий вибір, молодій людині необхідно урахувати усі чинники, що можуть мати вплив на її професійну самореалізацію