Отже, варто підкреслити, що ефект профорієнтаційної роботи зі старшокласниками підвищується за певних умов:

1) побудова профорієнтаційної роботи на основі врахування вікових особливостей учнів;

2) конструювання пізнавального профорієнтаційного матеріалу на основі принципів системності, послідовності й наступності;

3) застосування активних методів навчання та виховання у профорієнтаційній роботі;

4) реалізація творчих зв'язків класного керівника з батьками і вчителями-предметниками.

3.3.3. Просвітницька робота з батьками як психолого-педагогічна умова успішної самореалізації школярів

Проблема профорієнтаційної роботи з молоддю в сучасних умовах є однією з гостро актуальних не тільки з точки зору розв'язання власне виробничих завдань, але передусім якнайповнішого розкриття творчого потенціалу кожної людини. Старшокласники  різними шляхами входять у світ дорослих і засвоюють їх цінності. Батьки досить часто слугують першоджерелом дитячих безпосередніх вражень і уявлень про світ праці, про сім’ю та її оточення: мати, батько, брат, сестра, друзі та ін [40, ст.122].

Діти ознайомлюються зі ставленням дорослих до своїх обов'язків, до праці, суспільних подій. Це профорієнтаційне середовище, під вплив якого потрапляє молодь незалежно від того, чи свідомо ставлять батьки перед собою профорієнтаційні завдання чи навіть не замислюються над подібними питаннями. Часто буває так, що уявлення батьків про професійні плани дитини часто не відповідають реальній дійсності; бажання бачити дитину спеціалістом цієї чи іншої сфери діяльності не завжди збігається з її інтересами і нахилами; осмислення проблеми вибору професії у батьків, як й у дітей, не завжди на потрібному рівні. Пояснюється це значною мірою недостатньою обізнаністю батьків з профорієнтацією.Усе це свідчить про необхідність проводити спеціальну профорієнтаційну роботу не тільки з дітьми, а й з їхніми батьками. Співробітництво класного керівника з батьками у проведенні профорієнтаційної роботи здійснюється з двох основних напрямах; психолого-педагогічна освіта з питань свідомого вибору професії і залучення батьків до активної участі в профорієнтаційної роботі класу, школи [32, ст.109].

Обидва напрями ми розглядаємо як основні шляхи формування так званого профорієнтаційного середовища учнів. Під останнім слід розуміти сімейне оточення і ті морально - трудові установки, що панують у ньому і впливають на формування професійних планів і мотивів вибору професії дітьми. На професійний вибір дітей мають вплив батьки, зокрема:

1) профорієнтаційна спрямованість батьків (ставлення, мотиви);

2) залучення дітей до своєї професійної діяльності;

3) уявлення (плани, бажання) батьків про майбутній трудовий шлях дитини;

4) обґрунтування (мотиви) цих уявлень;

5) знання батьками індивідуально-психологічних особливостей дитини (інтересів, нахилів, здібностей та інших психологічних якостей) у контексті вибору майбутньої професії [40,ст.547].

Важливо познайомити старшокласників і з тим, які сторони особистості формуються в тій або іншій діяльності. У більшості старшокласників уже чітко виражена диференціація інтересів і перевага тих або інших видів діяльності. Одні полюбляють розумову працю, інші - фізичну, треті – спілкування з людьми, четверті - суспільну роботу, п'яті захоплюються всім по черзі, а шості - до всього однаково байдужі. Вплив батьків на вибір професії проявляється різними шляхами: пряме наслідування професії батьків заради продовження сімейного бізнесу [54,ст.251].

Батьки впливають на інтереси і заняття дітей із самого раннього віку, заохочуючи або засуджуючи їх інтереси і захоплення, впливаючи своєю сімейною атмосферою, своїм прикладом, вони спрямовують або обмежують вибір своїх дітей, наполягаючи на продовженні або припиненні навчання, на визначенні школи або вузу, визначенні спеціалізації та ін. Внутрішні мотиви впливу у батьків можуть бути різними. Батьки можуть неусвідомлено прагнути реалізувати свої професійні мрії через дітей, керуватися матеріальними мотивами, бажанням, щоб дитина досягла більш високого соціального статусу, ніж вони самі змогли досягнути та ін. Батьки можуть несвідомо впливати на вибір дітей своїми оцінками певного виду діяльності або певної професії. На вибір професії дітей можуть мати вплив рівень освіти матері або високий професійний статус батька. Часто дослідження професійних інтересів студентів показують, що у 70% випускників домінуючі професійні інтереси лежать поза сферою обраної ними професії [15,ст.280].

Саме тому, на наш погляд, робота з батьками є не менш важливою, ніж робота з дітьми. Вона є одним із дієвих чинників впливу на професійну самореалізацію старшокласників. Свого часу В.О.Сухомлинський наголошував, що тільки разом спільними зусиллями вчителі можуть дати дітям велике людське щастя.

Висновки до третього розділу

За результатами, що ми отримали під час обробки та інтерпретації даних методик, зроблено наступні висновки:

1. У порівнянні результатів, які отримали на вибірці учнів із спеціалізованої школи та загальноосвітньої школи, перевага у цілеспрямованості на шляху вибору професії надається спеціалізованій школі. Іншими словами, профільне навчання, що є пріоритетним у спеціалізованій школі, впливає більшою мірою на осмислений вибір майбутньої професії, на цілісність у підході до вибору професії, на незмінність у своєму виборі, на зміцнення особистісних сил, на перевиховання особистісних недоліків, що перешкоджають обрати ту чи іншу омріяну професію.

2. Доведено, що профільне навчання впливає на професійне самовизначення старшокласників, а саме на стійкість вибору, на чітку і сильну підтримку батьками учнів, на цілеспрямованість у виборі, на знання про професію, на систематичність у підготовці до обрання тієї чи іншої професії.

3. Визначено,що самореалізація учнів забезпечується шляхом підготовки до вибору професії,систематичними заняттями, працею над собою і над вдосконаленням своїх вмінь