В результаті аналізу теоретичних основ проблеми самореалізації можна зробити такі висновки:

1. В сучасній науковій літературі професійна самореалізація розуміється як розгортання оптимальних здібностей людини до різних видів діяльності; рівень розвитку,якого досягає людина від моменту народження;свідоме прагнення до реалізації своїх можливостей.

2. Професійна самореалізація – це процес, що охоплює весь трудовий шлях особистості: від виникнення професійних намірів до виходу із трудової діяльності.

3. Професійна самореалізація є важливою характеристикою і показником соціально-психологічної зрілості людини і в значній мірі залежить від того, наскільки сильно виражена в ній потреба у самовдосконаленні та самоактуалізації.

4. Сутністю професійної самореалізації є самостійне та свідоме знаходження сенсів у професійній діяльності та у життєдіяльності загалом в конкретній культурно-історичній ситуації.

1.3. Психологічні особливості процесу професійної самореалізації

старшокласників

Проблема орієнтації старшокласників на професійну діяльність є важливою та актуальною. Її суть полягає у створенні суспільством відповідних умов для підготовки старшокласників до свідомого прийняття рішення щодо вибору майбутнього виду професійної діяльності, усвідомленні себе суб’єктом конкретної професійної діяльності та порівняння своїх можливостей з психологічними вимогами професій до майбутнього фахівця, усвідомлення своєї відповідальності за успішне виконання діяльності та реалізацію своїх здібностей, саморегуляцію поведінки, спрямованої на досягнення позитивного результату.

Крім того, особливість соціальної ситуації розвитку сучасних школярів обумовлюється ще й реорганізацією системи середньої освіти сьогодні, які розглядаються як цілісна органічна система, коли вищий рівень навчання є логічним продовженням попереднього, створюються умови для формування у старшокласників свідомої мотивації до майбутньої професійної діяльності та свідомого вибору не лише профілю навчання, а стилю і способу життя загалом.

Новий віковий період – рання юність (15-17 років) – вважають третім світом, що існує між дитинством та дорослістю. Саме в цей період старшокласник опиняється на порозі реального дорослого життя і дивиться на теперішнє з позиції майбутнього, шукає смисл свого життя.

Нова соціальна позиція старшокласника змінює для нього значущість

учіння, яке, в порівнянні із підлітковим віком, стає основним. Це пов’язано з тим, що складається нова мотиваційна структура учіння. Домінуючими серед мотивів старшокласників є мотиви, пов’язані з самовизначенням та підготовкою до самостійного життя. Саме у старшому шкільному віці проявляється свідоме позитивне відношення до навчання. Серед старшокласників спостерігається тенденція зростанням інтересу до предметів, які пов’язані з вибором майбутньої професії, та зменшенням інтересі до інших предметів .

Закінчуючи школу, старшокласники повинні бути психологічно готовими до дорослого життя. «Психологічна готовність» (в даному випадку) – наявність потреб та здібностей, що дозволяють випускнику школи найповніше реалізувати себе у професійній діяльності, громадському житті, майбутньому сімейному житті. Сформувавшись, дані якості утворюють психологічну базу для соціального та особистісного самовизначення школярів[19, ст.90] .

«Самовизначення» («ідентичність») дозволяє особистості усвідомлювати себе у всьому багатстві своїх ставлень до навколишнього світу та визначає її систему цінностей, ідеалів, життєвих та соціальних планів, соціальних ролей з відповідними формами поведінки[72,ст.44] .

Канадський психолог Ж. Марша встановив чотири типових варіанти формування ідентичності:

1. Невизначену, ще не сформовану, «дифузну» ідентичність (молода людина не пройшла через випробування життя).

2. Наперед зумовлений, «приречений варіант розвитку» (індивід раніше

визначеного терміну включився у «дорослу» систему взаємин, зробивши це під чужим впливом, - це розцінюється як несприятливий фактор для формування його особистісної цінності).

3. Проба ролей або «мораторій» у спробі виробити ідентичність (старшокласник знаходиться у процесі інтенсивного пошуку себе).

4. Реалізована або «зріла ідентичність» (молода людина перейшла до самореалізації)[72, ст.49] .

Серед старшокласників іноді спостерігається наявність інфантильних бажань якомога довше не вступати у доросле життя. Такі діти відкрито демонструють несприйняття соціальних ролей, які є бажаними для їх сім’ї та найближчого оточення.Суспільство перед старшокласниками ставить завдання, суть якого полягає у розробленні власного життєвого плану. Цього може досягти лише реалізована, сформована ідентичність особистості старшокласника.

Життєвий план – явище одночасного етичного порядку, тобто, ким бути

(професійне самовизначення) та яким бути (моральне самовизначення) .І. Кон вважав, що життєвий план виникає лише в тому випадку, коли предметом роздумів стає не тільки кінцевий результат, але й способи його досягнення, шлях, яким збирається іти людина, ті об’єктивні та суб’єктивні ресурси, які йому для цього знадобляться. В життєвому плані старшокласника чільне місце посідає вибір професії, від якого залежить подальший розвиток їх життя[37, ст.136].

Вибір професії – складний та довгий процес, під час якого існує певна небезпека. Наприклад: відкладання у часі професійного самовизначення у зв’язку з відсутністю стійких інтересів .На даний час спостерігається значний вплив батьківської та суспільної думки на вибір професії старшокласників. Іноді це негативно впливає на майбутнє професійне становлення, призводить до зростання тривожності, а іноді і відмову від будь-якого самовизначення, небажання взагалі щось вибирати. В такому