Обмаль часу обмежує можливість учителя щодо організації спеціальних занять із застосуванням засобів усної народної творчості. Тому тут за допомогою йому слід звернутись перш за все до соціального педагога, котрий завдяки вмінням і навичкам зможе за допомогою різноманітних форм та методів роботи організувати і дозвілля і виховний захід. До простих форм роботи соціального педагога з дітьми відносять: бесіду, диспут, вікторину; до складних – усний журнал, літературне свято, літературний конкурс.

Окрім того, слід по можливості організовувати конкурси на кращого знавця прислів’їв і приказок, на кращу зіграну казкову роль, на кращий костюм казкового героя. Ще педагоги можуть пропонувати читати казку по ролях, використовувати малюнки, музичний супровід. Та особливо ефективною формою роботи є інсценування казок, бо тоді дитина має змогу найкраще відчути почуття, свого героя.

Пропонуємо матеріали для педагога, який доцільно використовувати на заняттях з учнями початкової школи. Тема: „До джерел народної мудрості”. З поданими прислів’ями можна проводити таку роботу:

1. Продовжити прислів’я:

Будь гостем доти . . . (доки весілля триває).

Не хвались мудрий мудрістю . . . (а сильний силою).

2. Знайти зайве прислів’я, обґрунтувати свою відповідь:

На годину спізнився, за рік не доженеш

Вчорашнього дня стома кіньми не доженеш

Що ранком не зробиш, то вечором не здоженеш

Допомагай старшим, бо доведеться бути таким

3. З’ясувати, про яку рису характеру йдеться в прислів’ї. Згадати казкового персонажа якому була притаманна така якість:

Злостивий друг спереду ласкає, а ззаду кусає

Дружні сороки орла заклюють

4. З’ясувати наслідки негативної поведінки:

В хаті гульки, а в городі ані цибульки

Де все гостина, там голод недалекий

5. З’ясувати, які слова вказують на негативне ставлення до вказаної поведінки:

Аж гарчить – так на меншого кричить

Мета проведення різноманітної роботи з прислів’ями не полягає лише у визначенні і вивчені конкретних правил культурної поведінки (формування інтелектуального компонента). Доцільно ставити дітям і такі запитання: Чому саме таке правило зафіксовано в прислів’ї? До чого може призвести порушення правил? Чому необхідно його виконувати? За допомогою подібних запитань з’ясовується причинно-наслідковий зв’язок, який міститься в прислів’ї, що дає змогу викликати у дітей відповідні емоції.

Для формування позитивно-емоційного ставлення до правил культурної поведінки велике значення має українська народна казка. Пропонуємо деякі види роботи:

І. З поданих уривків казок виберіть різні форми привітання:

Вибігла лисичка на поле, сіла, виїла, мачок із пиріжка, а туди напхала сміттячка, стулила його та й біжить. От біжить, а хлопці товар женуть:

- здорові були, хлопці!

- здорова, здорова, лисичко-сестричко!

- поміняйте мені бичка-третячка на маковий пиріжок!

„Лисичка-сестричка і вовк-панібрат”

- пустіть переночувати

- ой, лисичко-сестричко, у нас хата маленька, - ніде тобі лягти

- дарма, я під лавкою зігнуся, хвостиком обгорнуся та й переночую

„Лисичка-сестричка”

. . . іде та й іде Котигорошко – аж стоїть дім зміїв, і сестра з колодязя бере воду.

- здраствуй, сестро! – каже Котигорошка. Вона йому:

- хіба ти мені брат? він каже:

- побачиш, який я тобі брат! от заходить змій

- а, здраствуй! – каже:

- здраствуй! змій питає:

- чого ти прийшов?

- за сестрою та з а братами

„Котигорошко”

З’ясуйте, якби ви віталися з учителем, дорослим, товаришами. Чому ви обрали саме таке привітання?

ІІ. З поданих уривків запам’ятайте ввічливі слова:

. . . вилизькала та до журавля:

- вибачай, журавлику, - що мала, тим тебе й приймала, а більше нема нічого

- то спасибі ж, - мовить журавель. – Приходь же, лисичко, тепер ти до мене в гості

„Лисичка та журавель”

- здоров, Іване-царенку! куди тебе Бог несе?

- іду, - каже, - дідусю, світ за очі, шукати собі жінки, вона десь у тридесятім царстві, у Баби-Яги – кістяної ноги . . . Чи ви, дідусю, не знаєте, де вона живе?

- чому не знати? знаю

- скажіть, будь-ласка, дідусю, й мені!

„Царівна жаба”

Виділені слова записують на дошці і використовують в наступному завданні.

ІІІ. Озвучте малюнок. Учнями пропонується сюжетний малюнок на теми „Ми прийшли в бібліотеку”, „На перерві”, „Ми робимо покупки” та інші. Дітям потрібно в парах скласти діалог з використанням ввічливих слів, виділених із казки. Такий вид роботи сприяє розвитку практично-діяльнісного компонента поведінки.

Пропонуємо деякі види роботи з українською народною казкою „Їжак та заєць”.

1. Після прочитання казки дітям пропонуються запитання, які допоможуть розкрити моральне навантаження казки:

- яке правило спілкування порушили їжачок та заєць?

- як повівся зайчик?

- чому він був покараний?

- які почуття викликала в тебе поведінка їжака та його дружини?

2. Добір прислів’їв, які відображають головну думку казки. Якщо діти знають недостатню кількість прислів’їв, то вчитель пропонує вибрати з тих, що записані на дошці.

3. Тестування

а) зайчик, зустрівши їжака:

- привітався з ним;

- почав насміхатися над їжачком;

- пригостив їжачка капустою;

б) їжачок придумав, як перемогти зайця, тому що був:

- сильний;

- кмітливий;

- хитрий;

в) їжачок та його жінка перемогли, бо були:

- дружні;

- хоробрі;

- сміливі;

д) яке правило порушив заєць:

- не можна вихвалятися;

- не можна насміхатись з іншого;

- не можна брати чужі речі.

4. Складання продовження казки:

- що було далі? чи розумів заєць чому його провчили?

- могли б заєць і їжак потоваришувати?

Скласти продовження казки, де їжачок і заєць помирились. Показати, як вони це зроблять. Для цього необхідно скласти діалог між їжачком і зайчиком з використанням ввічливих слів або мирилок.

5. Складання казки „навпаки”.

- що б могло відбутися у казці, якби з моменту зустрічі зайчик та їжачок поводилися культурно.

6. Гра-інсценізація: казка „навпаки”.

Таку інсценізацію необхідно підготувати заздалегідь. Бажано, щоб вона містила вправу,