Особливості адаптації студентів із сільської

місцевості до навчання у вузі

Магістерська дисертація

ЗМІСТ

Стор.

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ СТУДЕНТІВ ДО НАВЧАННЯ У ВУЗІ 7

1.1. Адаптація студентів як предмет наукового аналізу 7

1.2. Соціально-психологічні чинники адаптації студентів до навчання у вузі 24

1.3. Вплив соціального середовища на адаптацію студентів з сільської місцевості до навчання в місті 41

Висновок до розділу 1 50

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ СТУДЕНТІВ З СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ ДО НАВЧАННЯ У ВУЗІ 53

2.1. Методичне забезпечення дослідження 53

2.2. Основні тенденції соціально-психологічної адаптації до навчання у вузі студентів з сільського та міського середовища 68

Висновок до розділу 2 88

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ СТУДЕНТІВ З СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ ДО НАВЧАННЯ У ВУЗІ 91

3.1. Психологічні умови ефективної адаптації студентів до вузу 91

3.2. Психологічне забезпечення процесу адаптації студентів з сільської місцевості до навчання у вузі 105

Висновок до розділу 3 118

ВИСНОВКИ 120

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 125

ДОДАТКИ 134

ВСТУП

Актуальність проблеми. Одним з найважливіших етапів процесу соціалізації людини є період навчання у вищому навчальному закладі, який включає засвоєння культури людських відносин і соціальних норм, побудову системи ціннісних орієнтацій з врахуванням загальнолюдських цінностей і заснованої на почутті власної гідності. Юнацький вік – етап формування самосвідомості і власного світогляду, етап прийняття відповідальних рішень, які визначають все наступне життя людини: вибір професії і свого місця в житті, визначення смислу життя, вироблення життєвої позиції. Тому проблема соціально-психологічної адаптації першокурсників до навчання у вузі широко обговорюється в системі вищої освіти, і не випадково: від успішності цього процесу багато в чому залежить подальша професійна кар’єра і особистісний розвиток майбутнього спеціаліста.

Перші кроки вчорашнього школяра на шляху отримання вищої освіти вимагають від нього не тільки старання і загальної підготовки, а й значних якісних змін. Той, хто не готовий до них, нерідко втрачає навіть бажання здобувати вищу освіту. Компоненти соціального середовища вищого навчального закладу є різноманітними, тому адаптація до них – явище багатогранне. Це і пристосування до нових умов навчання, до нового колективу тощо. Для випускників спеціалізованих класів, гімназій, коледжів, де широко представлені деякі вузівські форми організації навчального процесу, адаптація до них протікає більш легко. Для випускників закладів початкової і середньої професійної освіти за профілем вузу, адаптація до майбутньої професії, спеціальності починається ще до вступу у вуз і тому, як правило, відбувається швидше і з меншими труднощами. Першокурсник, який до вступу в університет проживав в малому місті чи селі, повинен крім цього адаптуватися до нових умов проживання у великому місті.

Багатогранність адаптації пов’язана і з неоднозначною соціальною значущістю тих чи інших компонентів соціального середовища для кожної людини. Тому у конкретного першокурсника його адаптація до навчального процесу, до нових форм діяльності, до особливостей студентського життя, до нового колективу буде йти різними темпами і закінчуватися неодночасно.

Не варто нагадувати, що навчальний процес супроводжується наявністю багатьох стресогенних ситуацій. Перш за все це пов’язано з тим, що період активного входження в студентське середовище передбачає досягнення визнання та високого статусу серед студентів-однолітків та викладачів, засвоєння певних моделей поведінки, що спрямовані на досягнення цієї мети. Намагання зайняти бажаний соціальний статус в групі супроводжується множинністю емоційних переживань, тому потребує вироблення відповідного стилю життя, який повинен включати турботу про власне психічне здоров’я, запобіганням надмірним стресовим ситуаціям тощо. Втрата контролю над результатами своєї діяльності, невизначеність майбутнього не тільки знижує мотивацію студентів до навчання, а й викликає почуття страху та непевності, що призводить до раннього розвитку симптомів професійного вигорання. Наслідком цього є такі стани, як пасивність, безпорадність, тривожність, невпевненість в собі, розчарування, які в кінцевому результаті можуть призвести до розвитку невротичних станів, психосоматичних захворювань тощо.

Дані багатьох досліджень говорять про те, що особливо сприйнятливими до цих станів є студенти з сільської місцевості, які проживали далеко від міста і не знайомі до образу життя в ньому.

Незважаючи не те, що проблема соціально-психологічної адаптації студентів знайшла своє висвітлення у ряді наукових праць, деякі аспекти означеної проблематики, а саме особливості процесу адаптації у студентів з сільської місцевості, залишились недостатньо дослідженими, що й зумовило вибір теми нашого дослідження.

Об’єкт дослідження – соціально-психологічна адаптація студентів до умов навчання у вузі.

Предмет дослідження – особливості соціально-психологічної адаптації студентів з сільської місцевості до навчання у вузі.

Мета – з’ясувати особливості процесу соціально-психологічної адаптації студентів з сільської місцевості до навчання у вузі.

Відповідно до мети дослідження поставлено наступні завдання:

1. Проаналізувати сучасні теоретичні положення щодо явища соціально-психологічної адаптації.

2. Дослідити особливості соціально-психологічної адаптації студентів з сільської місцевості до навчання у вузі.

3. Виявити характер впливу зміни соціального середовища на соціально-психологічну адаптацію студентів.

4. Запропонувати умови і шляхи оптимізації соціально-психологічної адаптації студентів з сільської місцевості до навчання у вузі..

Теоретико-методологічною основою даного дослідження стали теоретичні засади вивчення психічного розвитку і формування особистості; становлення особистості; процесу соціалізації та соціально-психологічної адаптації тощо.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань на різних етапах дослідження застосовувались наступні методи: теоретичний аналіз наукової літератури, спостереження, опитування, тестування.

Емпіричні дані оброблялись методами математичної статистики з подальшим якісним обґрунтуванням і узагальненням.

Дослідження здійснювалось в 2009 році. Вибірка склала 72 студенти 1-го курсу Прикарпатського національного університету.

Теоретичне значення роботи полягає у розширенні й поглибленні знань про соціально-психологічну адаптацію студентів-першокурсників; в отриманні нових емпіричних даних про особливості процесу протікання соціально-психологічної адаптації першокурсників, що приїхали на навчання з сіл та селищ;