1.3. Вплив соціального середовища на адаптацію студентів з сільської

місцевості до навчання в місті

Протікання процесу соціально-психологічної адаптації студентів-першокурсників зумовлене дією багатьох чинників. Вони діють на індивіда інтегровано, взаємодоповнюючи та взаємообумовлюючи один одного.

Окрім вище окреслених, ще одним важливим чинником, який впливає на успішність/неуспішність соціально-психологічної адаптації студентів-першокурсників, є зміна соціального середовища існування (село – місто). Студентам, які народилися і виросли в сільській місцевості, необхідно адаптуватися не тільки до нових умов студентського середовища, а й пережити складний процес адаптації до нових умов життя в місті.

Ситуація міграції являється екстремальною для людини, так як вона потребує психологічної готовності до життя в абсолютно нових умовах. При цьому, враховуючи індивідуальну специфіку, можна виокремити деякі загальні особливості ситуації міграції, з якими стикається людина при зміні місця проживання. В кожному випадку відбувається наступне [86, 131-132]:

1) змінюється або просто зникає попередня ситуація життя, в яку людина психологічно «вросла»;

2) розгортається абсолютно нова, невідома людині соціальна ситуація, яка насичена безліччю проблем, вимагає виходу в чужий, складний мікросвіт;

3) змінюється картина світу, що спричинює за собою необхідність зміни способу життя, або, навпаки, зміни способу життя диктують необхідність зміни картини світу;

4) ця нова ситуація вимагає коректування або кардинальної зміни поведінкових стратегій, які виробилися в людини в процесі адаптації до попереднього місця проживання тощо.

Мешканці села і міста відрізняються багатьма характеристиками, розвиток яких відбувається під впливом середовища їх існування: суспільні цінності, смисло-життєві пріоритети, культура спілкування тощо. Окреслимо основні характеристики сільської і міської культури, а потім вияснимо між ними різницю, яка суттєво може впливати процес адаптації сільського жителя у місті.

Можна виділити наступні особливості сільської культури: внутрішня згуртованість сільської спільноти; включення родинних і сусідських відносин в сферу виробничих, організаційних та інших соціальних зв’язків; схильність судити про людину за її груповою належністю; схильність до групових стереотипів і віри в забобони; домінування колективної відповідальності за вчинки; перевага інтересів держави, суспільства, сім’ї над цілями і правами окремої особистості; персоніфікація міжособистісних відносин (домінування стосунків, заснованих на довірі); деяка грубість і фамільярність у ставленні один до одного; широта власного особистісного простору; збереження традицій і звичаїв старовини, їх тиск на особу за допомогою соціального контролю; несамостійність поведінки, колективне обговорення і громадська думка як основа для ухвалення індивідуальних рішень; недовіра до соціальних реформ, інновацій і змін, нетерпимість до поведінки, що відхиляється від норми (наприклад, атрибути якоїсь молодіжної субкультури); суворо-вимогливе ставлення до себе і до інших; брак об’єктивної інформації (велике значення при цьому займають чутки та інша необ’єктивна інформація); локальна замкнутість культури села; високий розвиток духовної культури та альтруїстичних рис особистості, таких як: гостинність, ввічливість, повага до старших, готовність до самопожертви заради близьких і рідних, готовність прийти на допомогу незнайомій людині тощо [17].

Особливе соціальне і просторове середовище міста формує своєрідну міську культуру, яка характеризується рядом ознак. До особливостей міської культури відносяться: розширене поле для реалізації потенціалу особистості; індивідуалізація; нормативна специфіка спілкування; нестійкість соціального статусу, підвищена мобільність; інтенсивність та анонімність людських контактів; різноманітність можливостей щодо проведення вільного часу; відмирання сусідських відносин; зниження соціального значення сім’ї, передача багатьох її функцій різноманітним суспільним інститутам, послаблення зв’язків і залежності між родичами; послаблення традицій у регулюванні поведінки особистості внаслідок поширення формального соціального контролю тощо. Місто є своєрідним соціокультурним середовищем, що охоплює соціальний світ, матеріальні та духовні умови становлення, існування, розвитку та діяльності людей. Це середовище формує відповідний соціально-психологічний тип особистості, наділений раціональністю, мобільністю, готовністю до змін, умінням поєднати власні інтереси з інтересами інших, здатністю долати труднощі середовища [17].

Найвідчутніше впливають на міське середовище [93, 26]:

1) фізичні параметри міста (щільність населення, міський простір, предметний світ, внутріміські зв’язки). Вони спричиняють як позитивні (комфорт, благоустрій), так і негативні (дискомфорт, труднощі з приєднанням до культурних цінностей, неврози і стреси, проблема самотності тощо);

2) екологічні характеристики міста: передусім – це стан води, повітря і довкілля, фізичний стан, здоров’я людини. Це стосується і харчування. Міські супермаркети переповнені напівфабрикатами, генетично модифікованими продуктами. Це викликає деякі труднощі у сільських жителів, що звикли харчуватися власно вирощеною городиною, в якості якої вони впевнені;

3) інформаційний чинник – охоплює процес передачі сукупності знань, повідомлень, відомостей, що формуються в суспільстві. Відбувається за допомогою різних засобів масової комунікації. Проте різкий ріст обсягу інформації створює відчуття перенасичення нею;

4) специфіка соціальної структури міста: різноманітні соціальні страти, що взаємодіють між собою, мають свої цінності, норми; вони взаємодіють з інформаційними потоками, займаються різними видами діяльності, виконують різні ролі, їм властиві різні соціальні статуси. Перехід до ринкових відносин в останні роки зумовив радикальні зміни соціальної структури в містах: виникли нові професійні групи, підвищилась майнова диференціація. Складність соціальної структури міста породжує проблему ідентифікації та адаптації особистості.

Соціокультурна ситуація в сучасному місті має тенденцію до ускладнення, з одного боку, засвідчує соціальний прогрес, з іншого – породжує безліч проблем для людини (відчуття стурбованості, тривоги, невизначеності, неспокою тощо).

Таким чином, міська культура являється однією з найважливіших характеристик, яка опосередковує вплив міста на особистість людини. Під впливом міста формується особлива картина світу міщан. Л. Вірт, вивчаючи урбанізм в