VI. Залежний.

13-16 – різко невпевнений в собі, має нав’язливі страхи, тривожиться з будь-якої причини, тому залежний від інших, від чужої думки.

9-12 – слухняний, боязливий, безпорадний, не вміє проявити супротив, щиро вважає, що інші завжди праві.

0-8 – конформний, м’який, очікує допомоги і порад, довірливий, в захваті від оточуючих, ввічливий.

VII. Дружелюбний.

9-16 – дружелюбний зі всіма, орієнтований на прийняття і соціальне схвалення, прагне задовольнити вимоги усіх, бути хорошим для всіх без врахування ситуації, прагне до цілей мікрогруп, має розвинуті механізми витіснення, емоційно лабільний (істероїдний тип характеру).

0-8 – схильний до співпраці, кооперації, гнучкий і компромісний при рішенні проблем і в конфліктних ситуаціях, прагне бути у згоді з думкою оточуючих, свідомо конформний, слідує умовностям, правилам і принципам хорошого тону у відношеннях з людьми, ініціативний ентузіаст в досягненні цілей групи, прагне допомагати, відчувати себе в центрі уваги, заслужити визнання і любов, комунікабельний, проявляє теплоту і дружелюбність у відносинах.

VIII. Альтруїстичний.

9-16 – гіпервідповідальний, завжди приносить в жертву свої інтереси, прагне допомогти і співчувати всім, нав’язливий в своїй допомозі і надто активний по відношенню до оточуючих, неадекватно приймає на себе відповідальність за інших.

0-8 – відповідальний по відношенню до людей, делікатний, м’який, добрий, емоційне відношення до людей проявляє у співчутті, симпатії, опіці, ласці, вміє підбадьорити і заспокоїти оточуючих, безкорисний.

7. Авторська анкета «Особливості сприйняття соціальної ситуації першокурсниками вузу».

Зміст опитувальника містить запитання різнопланового характеру (див. додаток Ж), які покликані насамперед уточнити і виявити думку респондентів на рахунок тих чи інших особливостей процесу адаптації до вузу. Структурно опитувальник поділений на блоки. Перший блок має на меті з’ясувати, чи змінювали студенти місце проживання, як це на них впливає і яка динаміка їхнього стану. Другий блок спрямований на виявлення причин труднощів, які переживають студенти під час пристосування до нових умов. Далі з’ясовується рівень їх соціальної активності та коефіцієнт самотності. Завершується опитувальник запитанням: «Що на Вашу думку допомогло б Вам швидко освоїтись у вузі.

Таким чином, експериментальне забезпечення нашого дослідження полягає у використанні наступних методик: діагностика соціально-психологічної адаптації К. Роджерса і Р. Даймонд; шкала оцінки рівня тривожності Ч. Спілберга – Ю. Ханіна; методика дослідження соціально-ситуаційної тривожності Кондаша; методика «Ціннісні орієнтації» М. Рокіча; тест описання поведінки К. Томаса; методика діагностики міжособистісних стосунків Т. Лірі; авторська анкета. Використання цих методик дасть змогу виміряти рівень адаптації, виявити чинники і труднощі адаптації першокурсників, а також встановити характер взаємозв’язку між рівнем адаптації і такими властивостями, як тривожність, ціннісні орієнтації, тип поведінки в конфліктних ситуаціях, тип міжособистісних стосунків.

2.2. Основні тенденції соціально-психологічної адаптації до

навчання у вузі студентів із сільського та міського середовища

На основі концептуальної моделі соціально-психологічної адаптації і вихідних теоретичних положень була побудована дослідницька модель, яка включає такі етапи:

· Вивчення особливостей сприйняття першокурсниками умов вузу;

· Виявлення рівня соціально-психологічної адаптації;

· Дослідження тривожності, ціннісних орієнтацій, типів міжособистісних стосунків тощо;

· Інтерпретація результатів дослідження та порівняльний аналіз характеру соціально-психологічної адаптації у сільських та міських жителів.

В результаті дослідження, яке являло собою комплексне індивідуальне опитування студентів 1-го курсу Прикарпатського національного університету, було отримано ряд даних, які піддалися наступній обробці.

Основна мета дослідження – з’ясувати рівень адаптації першокурсників до умов навчання у вузі, виявити причини труднощів адаптаційного періоду, виявити особливості чинників та індивідуально-психологічних проявів адаптації першокурсників та проаналізувати їх зв'язок, а також з’ясувати відмінності адаптаційного періоду студентів з міста та сільської місцевості.

Робочим положенням нашого дослідження було наступне: адаптація відбувається за рахунок різних психологічних механізмів, ґрунтуючись зокрема на властивостях особистості студентів (ціннісних орієнтаціях, рівня суб’єктивного контролю, тривожності, схильності до конфліктної поведінки, ставлення до оточуючих, рівня прийняття себе та інших тощо), що мають індивідуальний прояв в психофізіологічному стані студентів, в ставленні до навчання, в особливостях соціальної взаємодії і одночасно самі зазнають змін в ході даного процесу в залежності від характеру та форм адаптації.

В дослідженні використовувався ряд стандартизованих методик. Крім стандартизованих методик, які дали змогу виміряти рівень соціально-психологічної адаптації та пов’язати його з багатьма параметрами (ціннісні орієнтації, тип міжособистісних стосунків, форми подолання конфліктних ситуацій, тривожність тощо), в дослідженні було використано авторський опитувальник «Особливості сприйняття соціальної ситуації першокурсниками вузу». Опитувальник містить 23 запитання, які умовно можна розділити не декілька блоків. Так перші 11 запитань відображають характер соціальних змін, які пережили студенти через вступ до вузу, їх оцінка самими студентами, а також ряд фонових показників (місце проживання до вступу у вуз, теперішнє місце проживання, час, який витрачається щоденно на дорогу до університету, отримання стипендії і додаткових доплат тощо).

Другий блок питань пов'язаний з усвідомленням першокурсниками специфіки навчання у вузі; спрямований на виявлення основних труднощів в адаптації до умов вузу та шляхів їх подолання. Наступні питання були спрямовані на виявлення характеру соціальної активності студентів (громадська робота, особливості проведення вільного часу, вивчення коефіцієнту самотності). Останнє запитання «Що, на Вашу думку, допомогло б Вам швидко освоїтися у вузі?».

В опитуванні взяло участь 72 особи.

Аналіз відповідей на перше питання дав наступні результати: 40 студентів (55 %) до вступу у вуз проживали в сільській місцевості, 32 (45 %) – в місті. На даний момент 17,2 % проживають в гуртожитку, 38,0 % – на квартирі, 44,8 % – вдома (не змінювали місця проживання). Причому, якщо взяти студентів з сільської місцевості, то велика їх кількість (44,5