%) не змінювали місця проживання і проживають вдома. Отже, щодня їм потрібно доїжджати до міста, що не може не бути причиною певного дискомфорту.
Більшість студентів витрачають на дорогу до університету від 30 хв. до 1 год.
64,3 % студентів оцінюють зміни в своєму житті (включно з переїздом до іншого міста, чи з села в місто) як позитивні. Відповідно 35,7 % відгукуються про них в негативному тоні. На питання «Як це впливає на Ваше самопочуття (фізичне і психологічне)?» серед позитивних можна виділити наступні відповіді: «стаю більш організованим і самостійним»; серед негативних: «болить голова», «відчуваю дискомфорт через зміну денного раціону», «певні обмеження на новому місці проживання» тощо.
Розподіл відповідей на питання «Що в зміні середовища є позитивним»:
- багато нових цікавих знайомств – 42,5 %;
- можливість діяти на власний розсуд без постійного контролю з боку батьків – 15 %;
- покращення умов для приємного проведення вільного часу, відпочинку – 12,5 %;
- збільшення можливостей для власного самоствердження, самореалізації – 30 %.
Розподіл відповідей на питання «Що в зміні середовища є негативним»:
- розлука з рідними – 40 %;
- відсутність спілкування з близькими друзями – 32 %;
- зміна побуту – 28 % тощо.
41 % студентів навчаються за держзамовленням і отримують стипендію. 59 % – навчаються за контрактом.
Всі студенти вказали на той факт, що навчання у вузі дуже відрізняється від навчання в школі. На питання «З чим незвичним, новим Ви зіштовхнулися в університеті?» від першокурсників були отримані наступні відповіді: «З іншими у порівнянні зі шкільними, методами навчання та організації» (38,6 %); «з великим обсягом самостійної роботи» (40,9 %); «особливостями самостійного життя у відриві від родини» (9,09 %); «з відсутністю постійного контролю з боку педагогів» (11,36 %). Крім того було сказано, що в університеті відсутній порядок, а також накладаються значні обмеження на волевиявлення студентів.
Подальше дослідження мало на меті встановити основні причини труднощів, які виникають в студентів під час адаптаційного процесу.
Як видно з таблиці 2.1., найбільше труднощів в адаптації до ВНЗ викликають ситуації, пов’язані з навчальним процесом (самостійна робота, вимоги викладачів тощо).
Таблиця 2.1. Причини труднощів адаптативного процесу у ВНЗ:
№ |
Причини труднощів соціально-психологічної адаптації | Студенти з міста | Студенти з сільської місцевості
Середнє арифметичне значення | Рангове місце | Середнє арифметичне значення | Рангове місце
1 | Вимоги викладачів | 5,625 | 6 | 7,85 | 6
2 | Освоєння системи навчання | 4,625 | 2,5 | 7,3 | 3,5
3 | Великий обсяг самостійної роботи | 2, 875 | 1 | 5,3 | 1
4 | Насиченість університетської програми | 4,625 | 2,5 | 7,3 | 3,5
5 | Матеріально-технічна база ВНЗ | 11,375 | 11 | 12,54 | 14
6 | Невизначеність мотивації вибору професії | 11,0 | 9,5 | 8,54 | 8
7 | Недостатня психологічна підготовка | 7,625 | 7 | 10,54 | 10
8 | Пошук оптимального режиму праці і відпочинку | 5,125 | 4,5 | 7,92 | 7
9 | Власна неорганізованість і лінощі | 9,25 | 8 | 7,77 | 5
10 | Напруга, втома від занять | 5,125 | 4,5 | 5,85 | 2
11 | Взаємодія з одногрупниками | 14, 375 | 15 | 13,62 | 17
12 | Взаємодія з викладачами | 15,0 | 17 | 9,77 | 9
13 | Взаємодія з іншими студентами факультету | 15,5 | 18,5 | 13,15 | 15
14 | Налагодження побуту | 11,75 | 12 | 11,85 | 12
15 | Взаєморозуміння зі співмешканцями | 13,125 | 14 | 15,08 | 19
16 | Якість життя в місті | 15,625 | 20 | 12,3 | 13
17 | Екологічний стан середовища | 14,75 | 16 | 14,08 | 18
18 | Власне матеріальне становище | 11,0 | 9,5 | 13,23 | 16
19 | Розлука з батьками | 15,5 | 18,5 | 11,62 | 11
20 | Розлука зі шкільними друзями | 12,25 | 13 | 15,38 | 20
Рис. 2.3. Труднощі адаптації першокурсників.
Проведений кореляційний аналіз труднощів адаптації студентів підтвердив той факт, що між групами студентів з міста і села існує позитивна значуща кореляція (с < 0,01).
Дані анкетування дозволили виокремити види проявів соціальної дезадаптації студентів-першокурсників:
- порушення навчання;
- порушення контактів (ізоляція, конфлікти з однокурсниками, конфлікти з викладачами, конфлікти з батьками);
- змішані форми соціальної дезадаптації (виражаються в поєднанні названих ознак і зустрічаються найчастіше).
Отже, вивчивши причини, які викликають труднощі в адаптації, далі було виявлено способи подолання цих труднощів. Було поставлено питання «Як Ви зазвичай справляєтесь з життєвими труднощами?»:
- обговорювали це з друзями – 20 %;
- обговорювали це з батьками – 26,7 %;
- самостійно шукали вихід із ситуації – 53,3 %.
Свої переживання, пов’язані з цим студенти найчастіше повідомляють батькам і друзям.
Можна провести паралель між отриманими даними і виділеними Мельниковою стратегіями адаптивної поведінки, серед яких: 1) активна зміна середовища або партнера; 2) активна зміна себе; 3) активний вихід із середовища і пошук нового; 4) активне уникнення контактів з середовищем і занурення у свій власний світ; 5) пасивна репрезентація себе; 6) пасивне підпорядкування умовам середовища; 7) пасивне очікування зовнішніх та внутрішніх змін.
Решта питань виявляють, що більшість студентів займають активну життєву позицію, не схильні до переживання екзальтованості, самотності тощо. У вільний час надають перевагу прогулянкам з друзями, читанню цікавої літератури і прослуховуванню улюбленої музики.
На питання «Що