З’ясувавши основні труднощі адаптації студентів, далі потрібно було оцінити рівень їх соціально-психологічної адаптації, її параметри та психологічні механізми.

Згідно з дослідженням для вимірювання характеристик соціально-психологічної адаптації використовувався опитувальник соціально-психологічної адаптації К. Роджерса і Р. Даймонд. Вибірка склала 72 особи, однак 7 не пройшли за шкалою неправди. Отже, 65 осіб, з яких 36 студентів із сільської місцевості і 29 – з міста. Ґрунтуючись на методиці, планувалося виявити «адаптованих» (нормальний і високий рівень адаптації) та «дезадаптованих» студентів (низький рівень адаптації). Але після проведення дослідження виявилося, що вибірку необхідно поділити не на дві, а на три групи – «адаптовані», «дезадаптовані» та «нададаптовані» (надвисокий рівень адаптації), оскільки для багатьох випробуваних показники виявилися вищими, ніж верхня межа норми, що свідчить про конформність, розмитість меж «Я», певне поглинання його суспільством. Результати дослідження зображено нижче:

Рис. 2.4. Рівень соціально-психологічної адаптації студентів (%).

Виявивши рівень соціально-психологічної адаптації студентів, далі проводилося порівняння двох груп студентів: 1) студенти з села; 2) студенти з міста. Відсоток дезадаптованих студентів в обох групах відповідно склав 31,3 і 23,1 % осіб. Застосовувався статистичний критерій ц* Фішера. При цьому перевірялися гіпотези: Н0 (нульова гіпотеза) – група студентів з міста не переважає групу студентів із села за рівнем соціально-психологічної адаптації; Н1 (альтернативна гіпотеза) – група студентів з міста переважає групу студентів з села за рівнем соціально-психологічної адаптації. В результаті обрахунку була відхилена альтернативна і прийнята нульова гіпотеза. Отже, студенти з міста не переважають студентів з села за рівнем соціально-психологічної адаптації.

Для вивчення особливостей соціально-психологічної адаптації застосовано аналіз інтеркореляційних зв’язків шкал методики СПА: показники шкал адаптації та емоційного комфорту характеризують власне рівень самопочуття людини в соціально-психологічній ситуації; шкали само прийняття, прийняття інших, прагнення до домінування та інтернальності.

Шкали методики Роджерса-Даймонд загалом позитивно корелюють між собою. При цьому спостерігається сильна кореляція (> 0,70). Винятком стала шкала прагнення до домінування, яка сильно корелює тільки зі шкалою адаптації. Зі шкалами самоприйняття, емоційного комфорту, інтернальності спостерігається середній і помірний кореляційний зв’язки. Слабка кореляція зафіксована між шкалами прагнення до домінування і прийняття інших (табл. 2.2.).

Таблиця 2.2. Інтеркореляційні зв’язки шкал методики СПА.

Шкали | A | S | L | E | I | D

Адаптація (А) | 1 | 0,796 | 0,71 | 0,85 | 0,853 | 0,61

Самоприйняття (S) | 0,796 | 1 | 0,58 | 0,56 | 0,52 | 0,75

Прийняття інших (L) | 0,71 | 0,58 | 1 | 0,54 | 0,54 | 0,3

Емоційний комфорт (E) | 0,85 | 0,56 | 0,54 | 1 | 0,88 | 0,51

Інтернальність (I) | 0,853 | 0,52 | 0,54 | 0,88 | 1 | 0,45

Прагнення до домінування (D) | 0,61 | 0,75 | 0,3 | 0,51 | 0,45 | 1

Для глибшого вивчення процесу соціально-психологічної адаптації студентів було здійснено вивчення у них тривожності за методикою «Шкали оцінки рівня реактивної та особистісної тривожності» Спілберга-Ханіна. Було зроблено припущення, що рівень тривожності негативно корелює з рівнем адаптації. Отримані оцінки зазначених видів тривожності подано у таблицях 2.3.і 2.4.

Таблиця 2.3. Рівень реактивної (ситуаційної) тривожності (%).

Рівень тривожності | Студенти

З села | З міста

Занижена | 18,75 | 34,92

Помірна | 55,0 | 53,08

Завищена | 26,25 | 12,0

Таблиця 2.4. Рівень особистісної тривожності (%).

Рівень тривожності | Студенти

З села | З міста

Занижена | 9,4 | 15,38

Помірна | 58,6 | 53,85

Завищена | 32,0 | 30,77

Порівнявши обидві групи студентів, робимо висновок, що в студентів з сільської місцевості рівень реактивної тривожності дещо вищий, ніж в студентів з міста. Це пояснюється тим, що вони адаптовуються не тільки до вузу, а й до життя в місті, стиль якого багато в чому відрізняється від сільського. За рівнем особистісної тривожності групи не відрізняються (за критерієм ц* Фішера).

Встановлено, що між рівнем адаптації і особистісної тривожності спостерігається сильна негативна кореляція (-0,74 за коефіцієнтом кореляції Пірсона). Тобто низький рівень соціально-психологічної адаптації пов’язаний зі зростанням рівня тривожності.

Щоб проаналізувати причини ситуаційної тривожності, було проведено методику дослідження соціально-ситуаційної тривожності Кондаша. Ця методика дозволяє визначити, ситуації якого характеру викликають тривогу. Виділено з типи ситуацій: 1) пов’язані з навчальною діяльністю; 2) пов’язані з особливостями самооцінювання, уявлення про себе; 3) пов’язані з міжособистісними взаєминами. В результаті анкетування встановлено, що найчастіше причинами підвищеної тривоги виступають ситуації, пов’язані з навчальним процесом і міжособистісними взаєминами (відповідно 34,2 і 47,4 %).

Таблиця 2.5. Рівень соціально-ситуаційної тривожності

студентів-першокурсників (%).

Рівень

тривожності | Загальна

тривожність | Навчальна

тривожність | Самооціночна

тривожність | Міжособистісна

тривожність

Занижена | 3,45 | - | 4,35 | -

Нормальна | 68,97 | 55,17 | 72,41 | 34,49

Дещо завищена | 17,24 | 27,59 | 13,79 | 37,93

Завищена | 10,34 | 12,34 | 9,45 | 26,14

Дуже завищена | - | 4,9 | - | 1,44

З результатами диференційованого вивчення видів і рівнів соціально-ситуаційної тривожності у студентів з міста і села можна ознайомитися в таблицях 2.6., 2.7., 2.8.

Таблиця 2.6. Навчальна тривожність (%).

Рівень тривожності | Студенти

З села | З міста

Занижена | - | -

Нормальна | 43,75 | 69,23

Дещо завищена | 37,5 | 15,38

Завищена | 12,5 | 10,69

Дуже завищена