Таблиця 2.7. Самооціночна тривожність (%).

Рівень тривожності | Студенти

З села | З міста

Занижена | 6,25 | -

Нормальна | 68,75 | 76,92

Дещо завищена | 15,5 | 15,38

Завищена | 9,5 | 7,7

Дуже завищена | - | -

Таблиця 2.8. Міжособистісна тривожність (%).

Рівень тривожності | Студенти

З села | З міста

Занижена | - | -

Нормальна | 31,25 | 42,46

Дещо завищена | 43,75 | 30,77

Завищена | 25,0 | 23,27

Дуже завищена | - | 3,5

Завищені показники тривожності за шкалою навчальної тривожності відповідають з’ясованим вище труднощам адаптації (основне місце серед причин труднощів адаптації займають труднощі навчального характеру - вимоги викладачів, великий обсяг самостійної роботи, насиченість університетської програми тощо).

Якщо порівнювати групи студентів за критерієм «село-місто», то можна помітити, що ситуації навчального характеру та міжособистісного спілкування заставляють більше тривожитися студентів з села. Загалом ситуації спілкування включають в себе як взаємовідносини з одногрупниками, з викладачами, з адміністрацією факультету, так і особливості спілкування взагалі. Тому при вивченні цього слід детальніше зупинитися на останньому, яке напряму залежить від відмінностей у сільському і міському стилях життя. Мається на увазі, що перебуваючи в селі, люди мають обмежене коло спілкування, з добре знайомими людьми. Потрапляючи до міста відбувається інтенсифікація контактів людини: вона повинна спілкуватися з великою кількістю нових знайомих; часто це спілкування є анонімним і виконує виключно комунікативну функцію. Велика густота населення обмежує особистий простір людини, яка звикла що межі особистого простору є широкими і загрози їм немає. Все це може приносити певне почуття дискомфорту, що і пояснює підвищену міжособистісну тривожність. Методом рангової кореляції Спірмена встановлено, що між рівнями соціально-психологічної адаптації та міжособистісної тривожності існує значуща негативна кореляція (с ? 0,05).

Далі проводився аналіз ціннісних орієнтацій першокурсників, отриманих за допомогою методики «Ціннісні орієнтації» М. Рокіча. Термінальні цінності визначають зміст життя людини, вказують , що для неї найбільш важливе, значуще, цінне. Інструментальні цінності відображають способи дій чи властивості особистості, які є прийнятними і яким надається перевага для досягнення мети в житті. Вони виступають як інструмент, за допомогою якого можна реалізувати термінальні цінності.

Спочатку проводилося порівняння домінуючих термінальних та інструментальних цінностей в адаптованих та дезадаптованих студентів. В обох групах відзначаємо домінування однакових термінальних цінностей – здоров’я, любов, щасливе сімейне життя, впевненість в собі. В адаптованих студентів вищі місця займають цікава робота, свобода вчинків і дій, матеріально забезпечене життя, а нижчі – творча діяльність, краса природи та мистецтва. Тоді як в дезадаптованих спостерігається протилежна ситуація: високо цінується краса природи і творчість.

З інструментальних цінностей в обох групах домінують чесність, освіченість, вихованість, відповідальність. Високу позицію в адаптованих студентів посідає також самоконтроль, відповідальність і життєрадісність. В групі дезадаптованих дуже вагомою є такі цінності, як чуйність, працелюбність.

Тепер порівняємо цінності в групах сільських і міських студентів. Тут значущих відмінностей не виявлено. За допомогою методу рангової кореляції Спірмена виявлено високу значущу позитивну кореляцію (с < 0,01) між усередними профілями обох груп як за термінальними, так і за інструментальними цінностями. Домінуючими в обох групах є:

- термінальні цінності – здоров’я (фізичне і психічне), любов (духовна і фізична близькість з коханою людиною), щасливе сімейне життя, наявність хороших і вірних друзів, впевненість в собі (внутрішня гармонія, свобода від внутрішніх протиріч, сумнівів), життєва мудрість і активне життя;

- інструментальні цінності – чесність (правдивість, щирість), відповідальність (почуття обов’язку, вміння дотримувати своє слово), освіченість (широта знань, висока загальна культура), вихованість (хороші манери), працелюбність тощо.

Низькі позиції в ієрархії цінностей посідають: краса природи та мистецтва, незалежність суджень, отримання задоволення (термінальні); непримиренність, терпимість, високі запити, виконавська дисципліна (інструментальні) (див. табл. 2.9.).

Таблиця 2.9. Ієрархія цінностей студентів-першокурсників.

Термінальні цінності | Ранг | Інструментальні цінності | Ранг

Село | Місто | Село | Місто

Активне, діяльне життя | 7 | 7 | Акуратність | 12 | 15

Здоров’я | 1 | 1 | Життєрадісність | 6 | 8

Краса природи, мистецтва | 18 | 15 | Непримиренність до недоліків | 18 | 18

Матеріально забезпечене життя | 8 | 9 | Відповідальність | 2 | 4

Спокій в країні, мир | 9 | 11 | Самоконтроль | 11 | 2

Пізнання, інтелектуальний розвиток | 14 | 12 | Сміливість у відстоюванні думки | 10 | 13

Незалежність суджень, оцінок | 16 | 16 | Терпимість до думок інших | 16 | 16

Щасливе сімейне життя | 3 | 5 | Чесність | 1 | 1

Впевненість у собі | 6 | 4 | Вихованість | 3 | 6

Життєва мудрість | 4 | 6 | Виконавська дисципліна | 15 | 14

Цікава робота | 10 | 8 | Раціоналізм | 13 | 10

Любов | 2 | 3 | Працелюбність | 4 | 5

Наявність вірних друзів | 5 | 2 | Високі запити | 17 | 17

Суспільне визнання | 13 | 17 | Незалежність | 8 | 11

Рівність (у можливостях) | 11 | 18 | Освіченість | 5 | 3

Свобода вчинків і дій | 12 | 10 | Тверда воля | 7 | 7

Творча діяльність | 17 | 13 | Широта поглядів | 14 | 9

Отримання задоволення | 15 | 14 | Чуйність | 9 | 12

Характер взаємовідносин з одногрупниками, з викладачами, ставлення до групових норм та обов’язків є важливим проявом рівня адаптованості. В новій системі відносин можливе виникнення різних конфліктних ситуацій, джерелом