Відмінності між студентами з різними рівнями адаптації чітко видно, якщо проаналізувати найменш виражені типи взаємовідносин: в адаптованих – це V октант (поступливий, підпорядкований тип); в дезадаптованих – II (егоцентричний, незалежно-домінуючий тип).

Помітно, що високому рівню адаптації відповідає високий показник по I октанту (авторитарний, владно-домінуючий тип), а низькому – високий показник за шкалою VII (дружелюбний, співпрацюючий, конвенційний тип). Це можна пояснити наступним чином. Студенти з домінуючим VII октантом складають меншість в колективі, де більшість – студенти з домінуючим I октантом. Тому вони відчувають певні труднощі в адаптації і відчувають тривожність та підвищений дискомфорт.

Кореляційний аналіз шкал методики Лірі і методики СПА вказує на помірну позитивну кореляцію шкал «адаптація», «самоприйняття» та «прагнення до домінування» з авторитарним, владно домінуючим типом взаємин з оточуючими; помірну негативну кореляцію шкали «прагнення до домінування» та «емоційного комфорту» і підпорядковуваного типу взаємовідносин (табл. 2.11.).

Також можна помітити зв’язки наступного вигляду: авторитарний тип – суперництво (за методикою Томаса); дружелюбний тип – пристосування.

В дослідженні не було виявлено дуже вже чіткої різниці між тими чи іншими показниками сільських і міських студентів. Між цими групами були високі кореляції. Це можна пояснити тим, що багато сільських студентів, які взяли участь в дослідженні, проживають під час навчання вдома і доїжджають на навчання. Отже, їхні села знаходяться неподалік від міста, що значно вирівнює обидві групи студентів. Вони достатньо орієнтуються в міському способі життя, звикли до нього, проводять багато часу в місті. Тому відповідно і різниці чіткої не було виявлено.

Таблиця 2.11. Кореляційні зв’язки шкал методики СПА і методики Лірі |

Авторитарний | Егоїстичний | Агресивний | Підозріливий | Підпорядковуваний | Залежний | Дружелюбний | Альтруїстичний

Адаптація | 0,49 | 0,19 | 0,02 | -0,37 | -0,47 | -0,37 | -0,14 | -0,012

Само прийняття | 0,55 | 0,35 | 0,16 | -0,19 | -0,48 | -0,24 | -0,22 | -0,23

Прийняття інших | 0,26 | 0,09 | 0,09 | 0,01 | 0,03 | 0,007 | 0,35 | 0,25

Емоційний комфорт | 0,31 | 0,12 | -0,1 | -0,41 | -0,48 | -0,54 | -0,22 | -0,11

Інтернальність | 0,32 | 0,1 | -0,17 | -0,41 | -0,4 | -0,47 | -0,06 | 0,2

Прагнення до домінування | 0,63 | 0,49 | 0,23 | -0,31 | -0,65 | -0,36 | -0,33 | -0,42

Жителі ж сіл, розташованих далеко від міста, характеризувалися дещо іншими показниками, зокрема вищим рівнем міжособистісної тривожності, вищим коефіцієнтом самотності, труднощами у взаєморозумінні з одногрупниками та викладачами, вищим рівнем замкнутості. Не дивно, що це відбивається на процесі їх соціально-психологічної адаптації до вузу, що для них є частиною адаптації до життя в місті взагалі.

Результати дослідження дозволяють зробити наступні висновки. Майже всі студенти погодились, що відчували певні труднощі , коли звикали до нових умов навчання і проживання. Серед основних труднощів – труднощі навчального характеру: нові методи і форми навчання, надмірний обсяг самостійної роботи, насиченість університетської програми. Також багато хто скаржиться на нерозуміння з боку викладачів. Однією з основних проблем є невміння правильно організовувати свій час (режим праці і відпочинку). Студенти з сільської місцевості відчувають більше труднощів у налагодженні взаєморозуміння з викладачами та іншими студентами факультету, тобто характерні труднощі міжособистісного спілкування. За рівнем адаптації студенти з сіл характеризуються дещо нижчою адаптацією, але не настільки, щоб зафіксувати статистично значущі відмінності. Рівень адаптації негативно корелює зі шкалою ситуативної і особистісної тривожності, тобто для низького рівня адаптації характерний високий рівень тривожності. Аналіз ціннісних орієнтацій показав, що суттєвої різниці між ієрархіями сільських і міських студентів немає. Домінуючі цінності: термінальні – здоров’я, любов, щасливе сімейне життя, впевненість в собі, активне життя; інструментальні – чесність, відповідальність, освіченість, вихованість, працелюбність тощо. Аналіз методики К. Томаса показав, що сільські жителі в конфліктних і незвичних, нових ситуаціях найчастіше вдаються до пристосування, що свідчить про пасивний характер адаптивного процесу. За тестом Лірі виявлено, що для студентів з низьким рівнем адаптації характерна певна амбівалентність у стосунках з оточуючими, що з одного боку проявляється в участі у справах групи при ігноруванні особистих інтересів, а з другого – характеризується некомунікабельністю, труднощами в інтерперсональних контактах, невпевненістю в собі тощо.

Висновок до розділу 2

Експериментальне забезпечення нашого дослідження полягає у використанні наступних методик: діагностика соціально-психологічної адаптації К. Роджерса і Р. Даймонд; шкала оцінки рівня тривожності Ч. Спілберга – Ю. Ханіна; методика дослідження соціально-ситуаційної тривожності Кондаша; методика «Ціннісні орієнтації» М. Рокіча; тест описання поведінки К. Томаса; методика діагностики міжособистісних стосунків Т. Лірі; авторська анкета. Використання цих методик дасть змогу виміряти рівень адаптації, виявити чинники і труднощі адаптації першокурсників, а також встановити характер взаємозв’язку між рівнем адаптації і такими властивостями, як тривожність, ціннісні орієнтації, тип поведінки в конфліктних ситуаціях, тип міжособистісних стосунків.

Проведене дослідження дало можливість зробити наступні висновки.

Студенти неоднозначно оцінюють соціальні зміни, які сталися в їхньому житті у зв’язку з вступом у вуз. Більшість студентів говорять про позитивні зміни (розширення кола знайомств, покращення умов для проведення відпочинку, збільшення можливостей для власного самоствердження тощо). В якості негативних називаються такі зміни: розлука з батьками, близькими друзями,