Більшість студентів відзначають, що відчували певні труднощі, коли звикали до нових умов навчання і проживання.

Серед основних труднощів вони називають труднощі навчального характеру: нові методи і форми навчання, надмірний обсяг самостійної роботи, насиченість університетської програми. Також багато хто скаржиться на відсутність розуміння з боку викладачів. Однією з проблем є невміння правильно організовувати свій час (режим праці і відпочинку).

Якщо порівнювати сільських і міських студентів, то перші відчувають більше труднощів у налагодженні взаєморозуміння з викладачами та з іншими студентами, ніж другі. Ситуації навчального характеру викликають багато труднощів. Вони характеризуються більшою втомлюваністю від занять та більше скаржаться на власну неорганізованість. Це можна пояснити тим, що багато часу крім навчання вони витрачають на організацію власного побуту, що вимагає великих енергозатрат. Тут також і знаходження спільної мови зі співмешканцями, хоча за результатами дослідження, особливо великих труднощів при цьому не виникає.

Дані анкетування дозволили виокремити види проявів соціальної дезадаптації студентів-першокурсників:

- порушення навчання;

- порушення контактів (ізоляція, конфлікти з однокурсниками, конфлікти з викладачами, конфлікти з батьками);

- змішані форми соціальної дезадаптації (виражаються в поєднанні названих ознак і зустрічаються найчастіше).

Більшість студентів намагаються вирішувати свої проблеми самостійно, хоча деколи і радяться з батьками і близькими друзями. Але рішення приймають свої, на основі власних міркувань.

Студенти з села характеризуються вищим рівнем навчальної і міжособистісної тривожності, ніж міські.

Далі проводився аналіз ціннісних орієнтацій першокурсників, отриманих за допомогою методики «Ціннісні орієнтації» М. Рокіча. Термінальні цінності визначають зміст життя людини, вказують , що для неї найбільш важливе, значуще, цінне. Інструментальні цінності відображають способи дій чи властивості особистості, які є прийнятними і яким надається перевага для досягнення мети в житті. Вони виступають як інструмент, за допомогою якого можна реалізувати термінальні цінності.

Ієрархія цінностей в групах сільських і міських студентів практично не різниться. Домінуючими в обох групах є:

- термінальні цінності – здоров’я (фізичне і психічне), любов (духовна і фізична близькість з коханою людиною), щасливе сімейне життя, наявність хороших і вірних друзів, впевненість в собі (внутрішня гармонія, свобода від внутрішніх протиріч, сумнівів), життєва мудрість і активне життя;

- інструментальні цінності – чесність (правдивість, щирість), відповідальність (почуття обов’язку, вміння дотримувати своє слово), освіченість (широта знань, висока загальна культура), вихованість (хороші манери), працелюбність тощо.

Представники сіл та селищ при взаємодії з новими соціальними ситуаціями частіше вдаються до такої форми поведінки як пристосування.

Тест Лірі дав наступні результати. Для студента без труднощів в адаптації характерно: орієнтація на власну думку, яка мінімально залежить від факторів середовища; реагування обумовлене безпосередніми потребами, виражена тенденція до спонтанної самореалізації і висока мотивація досягнення, активний вплив на оточення; тенденція до домінування (роль неформального лідера), нонконформність. Одночасно схильний до співпраці, кооперації, ініціативний ентузіаст в досягненні цілей групи, прагне допомагати, відчувати себе в центрі уваги, по відношенню до колег – толерантний і відповідальний.

Для «дезадаптивних» студентів характерна певна амбівалентність у взаєминах з оточуючими. З одного боку такий стиль міжособистісних стосунків характерний для осіб, що прагнуть співробітництва з референтною групою; дружніх стосунків з оточуючими; підкреслюють свою причетність до інтересів більшості. Їм властивий високий рівень тривожності і низький рівень агресивності, екзальтованість, ентузіазм, чутливість до емоційного настрою групи, широке коло інтересів при певній поверховості. З іншого боку це особи, які характеризуються некомунікабельністю, відчувають труднощі в інтерперсональних контактах через невпевненість в собі, підозріливість і страху поганого ставлення до них. Замкнуті, скептичні, розчаровані в людях, свій негативізм проявляють у вербальній агресії.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ СТУДЕНТІВ З СІЛЬСЬКОЇ

МІСЦЕВОСТІ ДО НАВЧАННЯ У ВУЗІ

3.1. Психологічні умови ефективної адаптації студентів до вузу

Сутністю проблеми соціально-психологічної адаптації студентів являється успішне засвоєння нових умов діяльності і входження, «вживання» в систему нових офіційних і неофіційних взаємовідносин, отримання в новому мікросередовищі певного особистісного статусу, самоствердження в емоційно-комфортному середовищі, готовність до використання різноманітних ресурсів (інформаційних, комунікативних, організаційних), які сприяють професійному і особистісному становленню.

Студент як суб’єкт вузівської системи володіє колосальними ресурсами. Він знаходиться у віці найвищих, «пікових» результатів в процесах і біологічного, і психологічного, і соціального розвитку. Це вік оптимумів інтелектуальних і пізнавальних сил, найбільш активного етичного і естетичного становлення. В цьому віці відбувається формування світогляду, тобто системи узагальнених поглядів на світ. Спостерігається стабілізація характеру і посилення усвідомлених мотивів поведінки. Період навчання у вузі – це важливий період соціалізації людини, який включає засвоєння культури людських відносин і соціальних норм, побудову системи ціннісних орієнтацій з врахуванням загальнолюдських цінностей і заснованої на почутті власної гідності. Все це дозволяє виділити період навчання у вузі в якості центрального періоду онтогенетичного розвитку людини.

Практика показує, що тут слід розглядати два (відносно різні) явища: професійну адаптацію і адаптацію до вузу як до системи отримання знань, розвитку здібностей. Мова йде про те, що навчання у вузі включає в себе не тільки отримання професії, але і ставлення до цілого ряду елементів навчальної ситуації: якість навчання, інтерес до навчання як до одного з видів діяльності, організація навчального процесу, навички самостійної роботи тощо. Безумовно, що одним з важливих факторів, які впливають на професійну адаптацію, являється профорієнтаційна робота, що проводиться ще в школі з врахуванням інтересів і здібностей особистості, на основі знань про індивідуальні особливості школяра. Особлива роль відводиться формуванню внутрішньої, пізнавальної потреби майбутнього студента. Чудово, коли