Нав’язливі думки – здатність повертатись до якогось питання, здатність переживати, реагувати, багато подумати, здатність концентрувати себе на чомусь, здатність думати про те, що тебе хвилює.

Тривога – здатність переживати, емоційно реагувати, захищати себе, думати про майбутнє, здатність, яку має лише людина, здатність відпочивати.

Запізнення – здатність приходити тоді, коли всі уже зібрались, здатність затримувати насолоду від попередньої діяльності, здатність побалувати себе, здатність звернути увагу на себе, здатність витрачати менше часу на дорогу.

Неприйняття себе – здатність покритикувати себе, по вимагати від себе, здатність не вивищувати себе понад іншими, не заноситись, здатність переживати.

Пофігізм – здатність не перейматись непотрібними чи неважливими речами, здатність зберігати свою НС, здатність перенавантажуватись, бути спокійним, не насичуватись негативними емоціями, здатність не рватись кудись задля чогось там, не нариватись на конфлікт, бути бережливим до себе.

Нудота – здатність відчути своє тіло, розуміти, що тебе щось болить, відчувати, що ти живий, відпочити, пожаліти себе, пожалітись іншому, дати можливість про себе попіклуватись.

Лінивство – здатність не перевантажуватись, відпочивати, не брати на себе забагато, жити в своєму ритмі, здатність реагувати тілом, жаліти себе, приділяти собі час, не гнати за часом, успіхом і т. ін.

Перелік орієнтовних рис, які потрібно перетворити:

Байдужість, В’ялість, Слабкість, Дратівливість, Пасивність, Скованість, Замкнутість, Недовірливість, Невпевненість, Тривожність, Незадоволення , собою, Надмірна відповідальність, Бажання всім подобатись.

6. Орієнтаційна проблема

Першокурснику спочатку дуже важко зорієнтуватись у навчальному процесі. Тому інколи у них виникають питання типу: «Що таке семінар, лекція?», «Чим семінар і лекція відрізняються?», «Як готуватись до семінарів?». Відповіді на ці запитання допоможуть знайти студенти-старшокурсники, які поділяться своїм власним досвідом. Такий канал отримання інформації є більш ефективним; крім того, першокурсник починає відчувати себе включеним у контекст студентського життя, зникають відчуття самотності, ізольованості, дезорієнтації.

7. Підготовка до першої сесії.

У даному занятті куратор здійснює ряд організаційних заходів для прискорення адаптації студентів до складання сесії: інструкція куратора щодо особливостей підготовки та проходження сесії; консультації бібліотекаря для студентів щодо ефективної роботи з фондами бібліотеки; знайомство з особливостями роботи деканату та формою організації сесії; оперативні інформаційні повідомлення старост; оповіщення студентів та контроль куратора за графіком екзаменів та заліків; видача залікових книжок тощо.

8. Відвідування культурних пам’яток.

З метою етичного виховання куратор академгрупи може організувати похід до музею, театру, кінотеатру чи у концертну залу. Даний похід сприятиме не лише розвитку мистецьких знань, а й формуватиме єдність групи, допоможе прискоренню соціальної адаптації іногородніх студентів до нових умов перебування у місті тощо.

9. Конференція-диспут.

Куратор за допомогою активу групи може організувати конференцію-диспут. Студентам дається завдання самостійно підготувати повідомлення, яке лежить поза межами навчальної програми. Темами конференції можуть бути: «Людина і світ», «Чудеса XX століття: НЛО, чаклунство, забобони, віщування...», «Що таке статева культура? Як нею оволодіти?», «Самовиховання — основа саморозвитку» та інші. Для проведення конференції необхідно підготувати: програму конференції, регламент часу для виступу, обрати президію конференції, залучити учасників конференції, дати об'яву про місце і час проведення.

10. Стенд «Пізнай себе».

У житті студентів виникають моменти, коли легше сформулювати свою думку чи переживання письмово, тому форма стенду найбільше підходить для формування групового портрету. Стенд складається з анонімних результатів тестування, анкетування, порад з самовиховання, зразків психомалюнків групи тощо.

Таким чином, з метою забезпечення сприятливих умов та реалізації основних напрямів психолого-педагогічної діяльності, пропонуються наступні форми роботи зі студентами в період адаптаційної кризи: зустрічі з вченими, діячами культури та мистецтва, видатними та почесними громадянами міста; відвідування різних культурних заходів; організація конкурсів, ігор, інтелектуальних змагань, екскурсій по місту; церемонія посвячення першокурсників; соціально-психологічна робота, яка полягає у проведенні різноманітних корекційних занять зі студентами, що відчувають найбільші труднощі адаптації, а також для особистісного росту всіх студентів. Соціально-психологічна робота зі студентами, що приїхали з села і відчувають більші труднощі у адаптації до вузу планується за такими напрямками: знайомство (відпрацювання навичок знайомства і знаходження спільної мови з новими людьми); організація навчання (надання порад щодо успішного освоєння навчання); підготовка до першої сесії тощо. Також увага куратора чи працівників психологічної служби повинна бути зосереджена на питаннях, що турбують першокурсників найбільше. Це: питання, що стосуються саморганізації (як планувати свій час, оптимально розподіляти його на працю та відпочинок); питання, що стосуються міжособистісних взаємин; страх помилок та невдач (робота з невпевненістю в собі, заниженою самооцінкою, тривожністю, страхами тощо).

Висновок до розділу 3

Одним з напрямків в роботі соціально-психологічної служби вищого навчального закладу є допомога студентам в адаптації до умов навчання у вузі. Ще більш активну позицію в цьому питанні займає куратор групи, який має можливість безпосередньо стежити за динамікою соціально-психологічної адаптації кожного студента зокрема. Успішність процесу адаптації досягається створенням і забезпеченням певних психолого-педагогічних умов, що вимагає активної співпраці кураторів з соціально-психологічною службою вузу. Серед таких умов можна назвати: робота по формуванню сприятливого соціально-психологічного клімату в студентських групах; використання у виховній діяльності найбільш активних і цілеспрямованих студентів, старшокурсників, адже спілкування з іншими студентами справить найбільше враження і матиме ефективніший вплив, ніж спілкування з викладачами; активне залучення студентів до загального життя факультету, вузу; допомога в освоєнні нових методів навчання у вузі; контроль за умовами проживання студентів у гуртожитках; організація різноманітних заходів, походів тощо. Співпраця кураторів з психологічною службою є необхідною умовою, оскільки куратор найкраще знає про своїх студентів, про кожного зокрема, а соціально-психологічна