Психологи довели, що знання засвоюються школярами краще, якщо вони подаються не тільки доступно, а й в емоційній формі. Тому треба використовувати цікаву правову інформацію, яка має викликати в учнів переживання, що сприяє ефективному формуванню у них відповідних почуттів, поглядів та переконань. Якщо під час проведення правовиховного заходу не буде емоційної наснаги, зацікавленості, то буде нудьга.

З метою активізації участі школярів у процесі вивчення змісту Конституції України, різних галузей права варто продумувати систему практичних завдань. Зокрема, їм можна запропонувати підібрати приклади з життя, газет чи журналів, які ілюстрували б зміст певних положень різних галузей права, знайти спільне і відмінне в окремих положеннях конституцій різних країн тощо.

Певну роль у пропагуванні основних положень Конституції України, різних галузей права серед учнів мають відігравати і відповідно оформлені місця відпочинку та навчальні приміщення школи. Тут передусім повинні знайти своє місце статті Конституції, які мають відношення до дитинства, школи, сім'ї, професії, роботи [18, с. 53].

Розкриття змісту норм права, особливо тих, які не завжди збігаються з моральними уявленнями дітей, вимагає від педагогів вміння переконувати школярів у їх доцільності та необхідності. Адже учням важко зрозуміти, наприклад, таке правове положення, як недонесення про вчинений злочин чи намір вчинити його, оскільки вони недолюблюють "донощиків".

Правове виховання школярів не повинно обмежуватись формуванням у них системи правових знань, поглядів та переконань. Важливим компонентом правослухняної особи є і її правомірна поведінка. Для її формування інформаційні методи правового виховання мають поєднуватися з залученням учнів до відповідної правової діяльності, боротьби з аморальними вчинками їх однолітків, громадського осуду негативних проявів. Доброю практикою в цьому відношенні може бути участь школярів у різних органах шкільного самоврядування.

Важливою ланкою правовиховної роботи є підготовленість до її проведення соціальних педагогів та вчителів. Про низьку правову культуру вчителів свідчить той факт, що у ході проведеного нами дослідження на запитання анкети: "Які галузі права Ви знаєте?" 15 відсотків опитаних учителів послались на сімейне, кримінальне, цивільне право, а 2 відсотки – на сімейне, кримінальне, цивільне і трудове. Деякі ж педагоги вказали на юстицію, правознавство, моральне, естетичне й етичне право та інші неіснуючі галузі права. 62 відсотки вчителів навіть не зробили спроби відповісти на поставлене запитання [28, с. 22].

Великі прогалини у підготовленості соціальних педагогів та вчителів до правовиховної роботи з учнями дістають вияв у їх невмінні використовувати для цього матеріал навчальних предметів. Понад 40 відсотків опитаних нами вчителів ці потенційні можливості не використовують, а близько 50 відсотків не звертаються до додаткових матеріалів. З огляду на це виникає нагальна потреба покращення підготовки до правовиховної роботи в школі майбутніх соціальних педагогів у педагогічних закладах освіти і практичних працівників останніх в системі післядипломної освіти.

Висновки першого розділу

Отже, правове виховання сприяє і розширенню загального кругозору учнів, їх уявлень про життя суспільства, про діяльність нашої держави, про основні норми взаємостосунків людей, про допустиме і неправомірне. Відсутність його призводить до того, що, опиняючись в різних життєвих ситуаціях, учні нерідко дають неправильні оцінки певним морально-правовим явищам, фактам і, спираючись на неточні і помилкові погляди, неправильно поводяться під час вирішення тих чи інших питань. Підвищення рівня правових знань сприяє тому, що людина отримує чіткіше уявлення про дозволене, у неї розширюються можливості для вибору у поведінці прийнятті відповідного рішення у різних життєвих ситуаціях.

Отже, за сучасних умов існує потреба у цілеспрямованій систематичній правовиховній роботі серед молоді, особливо серед учнівської молоді, від якої залежатиме майбутнє нашої держави. А для цього необхідний єдиний дієздатний орган, який об'єднав і координував би зусилля всіх державних і громадських організацій і спрямовував їх на здійснення правовиховної і профілактичної роботи. Позитивне вирішення цих питань сприятиме докорінному поліпшенню правового виховання молодого покоління України.

Необхідним є введення в університеті для спеціальності “соціальна педагогіка” курсу «Методика викладання права у школі», а уже існуючі “Основи соціально–правового захисту особистості” та “Основи правознавства” дають можливість соціальному педагогові краще орієнтуватися в правовому вихованні учнівської молоді. Студент-соціальний педагог, безперечно, буде краще підготовлений до проведення правового виховання в школі. Звичайно, це не допоможе вирішити всі проблеми з юридичним всеобучем у школі.

Саме соціальні педагоги повинні формувати ті юридичні знання, які мають захищати майбутніх громадян в системі соціально–правового захисту сучасної України.

РОЗДІЛ 2. Аналіз рівня правового виховання учнівської молоді соціальним педагогом

2.1. Структура діяльності соціального педагога у правовому вихованні учнівської молоді

Забезпечення поваги до законів, правомірної поведінки, правове виховання учнівської молоді – важливий напрям діяльності і головна мета будь-якого суспільства, яка зацікавлене у забезпеченні правопорядку.

На сьогодні ми ще далекі від розв’язання цих проблем. Правове виховання не слід змішувати я процесом правової соціалізації підлітка, до якої належать всі фактори соціального впливу на правосвідомість оточуючого середовища. До правового виховання належать лише ті з факторів соціалізації, які створюються суспільством свідомо і мають серед інших функцій цілеспрямоване формування правосвідомості. Наприклад, такі заходи правового характеру як законотворча діяльність, удосконалення чинного законодавство, зміцнення правопорядку, усунення недоліків в праві мають і регулятивне, і правовиховне значення. Виховний вплив, як відомо, – процес єдиний, взаємопов’язаний і взаємопроникаючий. Адже в реальній дійсності важко відокремити, скажімо, правове виховання від морального; розмежування виховного процесу на трудове, естетичне, фізичне, моральне, патріотичне досить умовне. Неможливо виконувати правовиховну роботу, не приділяючи уваги формуванню почуття чудового, поваги