Важливе значення для оцінки ефективності правового виховання має аналіз умов життя учня в сім’ї. Знання побутових умов, матеріального становища, характер взаємовідносин учня а батьками допоможуть педагогові пізнати і оцінити причини тих або інших його вчинків, негайних або позитивних правових орієнтацій, переконань тощо. Адже батьки перші, хто починав ліпити характер дитини, формувати її особу, правосвідомість. Сім’я – це своєрідна школа, де дитина отримує перші уявлення про дозволене й заборонене, набуває навичок нормативного мислення. Саме тут починає формуватись відношення до законів. Дуже важливо, коли з ранніх років молода людина привчена до праці, поваги до інших людей. Адже поки людина дійсно не відчуває смаку трудового хліба, вона навряд чи зможе поважати ті норми права, які забороняють посягати на чужу власність. Безцільне марнування часу в під'їздах або просиджування на дискотеках чи перегляд фільмів жахів та порнопродукції – аж ніяк не сприяють формуванню у молоді правової культури, поваги до діючих законів. У таких випадках самі лише бесіди чи лекції на правові теми не матимуть ніякого позитивного наслідку аж доки батьки не зрозуміють свою роль у правовому вихованні дитини [45, с. 102-103].

Так звані “важкі діти” – це часто діти безнадійно відсталі у навчанні з тих самих сімей, в яких неповага до закону – майже повсякденне явище. Але об’єктивна оцінка ефективності правового виховання передбачає вивчення правосвідомості всіх членів учнівського колективу, а не тільки учнів, які вже мають відхили у поведінці. Практика свідчить, то непоодинокі випадки, коли так звані пристосуванці, тишки, мрійники, зубрили, роззяви тощо раптом стають правопорушниками.

Вивчення ефективності правового виховання шляхом всебічного аналізу індивідуальних особливостей учнів у поєднанні з узагальненням даних про їхнє сімейне становище і побутові умови життя дозволяє соціальному педагогу накопичити, своєрідний банк інформації, яка допоможе йому правильно побудувати подальшу правовиховну роботу.

Ефективність правової вихованості учня має оцінюватись постійно, оскільки правосвідомість молодої людини – явище мінливе. Протягом навіть одного навчального року в неї можуть статися суттєві зміни у правових поглядах, орієнтаціях, мотивах поведінки тощо. Причини таких змін бажано теж вивчати, бо між змінами в правосвідомості і характером поведінки існує певний період. Отже, соціальний педагог завжди має можливість попередити протиправну поведінку шляхом продуманим правовиховних заходів, якщо він заздалегідь знає про негативні зміни у правосвідомості учня. Подібні зміни формуються поступово, накопичуючись певний час. Таким часом найчастіше буває навчальне півріччя. Цього досить, щоб можна було помітити анти правові погляди або установки у правосвідомості учня [41, с. 54].

Ефективність правового виховання бажано оцінювати двічі протягом навчального року (жовтень і квітень), тобто на початку навчального року і наприкінці. Знайомство я учнями на початку навчання дає змогу соціальному педагогові з’ясувати, в якому стані знаходиться правосвідомість вихованців після канікул, які нові зміни відбулись у правовому мисленні, від чого вони позбавились, чим займались, з ким познайомились, як проводили час тощо. Все це, як відомо, помітно впливає на характер правового мислення молодої людини, її повсякденну поведінку. Врахування помічених змін у правосвідомості учня дозволить соціальному педагогові визначити тактику правовиховних стосунків з ним.

Вивчення стану правосвідомості учнів наприкінці навчального року дозволяє оцінити ефективність правовиховного впливу під час навчання, побачити, чи просунулись учні в своєму розвитку, чи набули якихось нових правових знань, чи вміють співвідносити своя поведінку з нормами права, які судження мають щодо правопорушень тощо [45, с. 56-67].

Зрозуміло, що робота соціального педагога з вивчення правової вихованості учнів, як і вся інша виховне діяльність, передбачає необхідний педагогічний такт, добре знання справи. Отримана інформація про стан правосвідомості учнів має відображати дійсне становище. Використовуються для цього різні методи оцінки ефективності правового виховання учнів наприклад, вивчення документів, спостереження, бесіда, анкетування.

Найдоступнішим методом аналізу ефективності правового виховання може бути вивчення документів. Документом у соціології називається спеціально створений людиною предмет для передачі та збереження інформації. Це можуть бути письмові джерела, архівні матеріали, кіно- фото- та відеодокументи, магнітофонні записи, грамплатівки.

У розпорядженні соціального педагога найчастіше знаходяться такі письмові документи, як інформація правоохоронних органів про стан правопорушень у навчальних закладах та населених пунктах; статистичні звіти про динаміку правопорушень; доповідні записки; матеріали науково-практичних конференцій; дані про наслідки перевірок стану законності; класні журнали; щоденники; читацькі формуляри в бібліотеках; публікації в газетах і журналах; радіо- і телепередачі тощо.

Аналіз таких документів дозволяє соціальному педагогу отримати цілий ряд об'єктивних даних про стан правосвідомості учнів, зробити висновки про їхню правову вихованість. Аналіз документів має певну послідовність, складається з кількох етапів: відбір джерел інформації; їх групування; оцінка; запис і тлумачення [28, с. 23-25].

Всі ці дані розміщуються у формалізованій таблиці, до графокліток якої заносяться відповідні дані з джерела інформації.

При тлумаченні зведених аналітичних даних велике значення має юридичний аналіз документів. Його специфіка полягає в тому, що юриспруденція має свій особливий словник термінів, які повинні мати суворо однозначне тлумачення і в які мав вкладатися певний зміст. Необізнаність в юридичній термінології може сприяти грубим помилкам під час аналізу документів, а отже, і неправильним висновкам про ефективність правового виховання. Це ще раз свідчить про те, що соціальному педагогові слід мати певний запас правових знань, передусім –