Ефективність правового виховання бажано оцінювати двічі протягом навчального року (жовтень і квітень), тобто на початку навчального року і наприкінці. Знайомство я учнями на початку навчання дає змогу соціальному педагогові з’ясувати, в якому стані знаходиться правосвідомість вихованців після канікул, які нові зміни відбулись у правовому мисленні, від чого вони позбавились, чим займались, з ким познайомились, як проводили час тощо. Все це, як відомо, помітно впливає на характер правового мислення молодої людини, її повсякденну поведінку. Зрозуміло, що робота соціального педагога з вивчення правової вихованості учнів, як і вся інша виховне діяльність, передбачає необхідний педагогічний такт, добре знання справи. Отримана інформація про стан правосвідомості учнів має відображати дійсне становище. Використовуються для цього різні методи оцінки ефективності правового виховання учнів наприклад, вивчення документів, спостереження, бесіда, анкетування.

РОЗДІЛ 3. Умови ефективної діяльності соціального педагога в правовому вихованні учнівської молоді

3.1. Особливості правового виховання учнівської молоді соціальним педагогом в процесі навчання

Правова підготовка школяра – важливий елемент освіти в цілому. Саме нинішньому молодому поколінню буде належати вирішальна роль у розбудові правової демократичної держави України, тому успіх даної справи буде значною мірою залежати від рівня їхньої правової освіти та рівня правового виховання.

Досконалі правові знання забезпечать успішні умови для подальшого зміцнення правопорядку та законності в сфері державного та господарського управління, в сфері народної освіти, культури, науки, охорони здоров’я. Тому без заперечень ведучу роль у правовому вихованні підлітків відіграє правове навчання, що реалізується під час оволодіння основами знань і умінь у процесі вивчення курсу "Основи держави і права України".

І хоча правова освіта в нашій країні має багаторічну традицію, але в сучасних умовах у школах склалась складна ситуація, що пов’язана з введенням нового правового курсу "Основи держави і права України", який має принципові структурні зміни та модифікацію змісту. Основна складність при вивченні даного курсу полягає в тому, що процес утворення правової держави продовжується і разом з ним йде активна законотворча діяльність Верховної Ради, результатом дії якої є постійна зміна і модифікація права України, що ускладнює можливості забезпечення школярів та вчителів необхідною науково-педагогічною та методичною літературою [45, с. 150].

Єдність правового навчання і виховання перш за все забезпечує оволодіння школярами певної суми правових знань, які є ключовим моментом правової культури, її базисом. Без знання загальних принципів "Основ держави і права України", без уявлень про структуру функції органів державної влади і управління, без інформації про практику застосування правових норм і діяльності із зміцненням правопорядку правова культура громадянина залишається міфом.

При цьому слід пам'ятати, що важливість оволодіння правовим знаннями забезпечує не лише інформаційну, але і виховну цінність сприяє підвищенню соціально-правової активності школяре, молодого члена суспільства, що є одним із суттєвих показників його правової культури.

Отже, правові знання становлять базис правової культури і мають значний вплив на поведінку підлітка в суспільстві. Вони формуються в результаті пізнання діючих правових норм, практики їх застосування. Але разом з тим знання, отримані підлітком при вивченні правового курсу, не є гарантією того, що на їх основі сформується правова поведінка. Для того щоб правова норма стала стимулятором для юнака чи дівчини їх соціально-правової активності, необхідно, щоб вона була сприйнята молодою людиною як необхідна і корисна. А це можливо в разі забезпечення діючого правового виховання і навчання. Саме такий підхід забезпечує пізнавальний процес, за якого все, що спонукає підлітка до діяльності,фіксується в його голові у вигляді по чуттів, думок, проявів сили волі. Поряд з іншими думками та почуттями існують і правові почуття і стремління. Вони притаманні будь-як людині і емоційно співвідносяться з правовими нормами, які або при маються або заперечуються як орієнтири поведінки.

Структурність правових почуттів складає ціннісно-правові орієнтири молодої людини або на активні правові дії, або лише на дотримання правових норм, або на шлях ігнорування закону [45, с. 151].

Соціально-правова активність молодої людини може виникнути за умови сформованості особистого переконання юнака чи дівчини в цінності правових норм, при розвиненості почуття поваги до закону як основному регулятору суспільних відносин, переконаності в сенсі та перспективності правової політики суспільства.

Повага до закону – основна ціннісно-правова орієнтація, що характеризує високий рівень правової культури молодої людини. Це ті почуття являє собою внутрішню потребу людини дотримуватись неухильно і суворо правової норми.

Почуття поваги до закону неможливе без почуття законності, що базується на глибокому знанні правових норм.

Також важливо для суспільства сформованість у молодої людини нового почуття відповідальності і дисципліни, які орієнтують її на дотримання встановлення правових норм, що сприяє дотриманню правопорядку.

Єдність правового навчання і виховання забезпечують те, що правові почуття базуються на моральних і етичних нормах. А це вимагає необхідності виховання поваги до права, формування внутрішнього прагнення до порядку, дисципліни, відповідальності за доручену справу.

Отже, єдність правового виховання і правової освіти забезпечує такий рівень засвоєння особистістю правових норм, що вони стають органічною частиною її культури, світогляду.

Особливості методики правового виховання неповнолітніх. Загальне завдання правового виховання неповнолітніх – формування нової генерації членів правового суспільства, що забезпечить його легітимність. Але правовиховна робота передбачає розв’язання ряду особливих завдань, а саме: формування необхідної системи правових знань, поваги до права та держави, принципів легітимності, а також навичок правомірної поведінки, виховання соціально-правової активності неповнолітніх, формування умінь