Перший рік навчання програма курсу «Юридичний всеобуч» обмежувалась 6 лекціями і 2 практичними заняттями у вигляді ділової гри. На другому році до його структури за погодженням з адміністрацією школи було включено окремі питання кримінально-процесуального права і кримінології.

Це викликане тим, що учні відчували утруднення при обговоренні питань з цін галузей права. Крім того, особливий інтерес вони проявляли до індивідуальної, загальної і рецидивної профілактики злочинів.

На третьому році навчання обсяг юридичного всеобучу в школі складатиме не більше 10 – 12 лекцій і 2 практичних занять. Вважаю, що це буде достатнім для набуття школярами мінімуму правових знань [49, с. 125].

Слушним є введення в університеті для спеціальності “соціальна педагогіка” курсу «Методика викладання права у школі». Уже існуючі “Основи соціально–правового захисту особистості” та “Основи правознавства” Завдяки цьому обсяг його вивчення зростає у два рази, запроваджуються семінарські і практичні заняття. Студент-соціальний педагог, безперечно, буде краще підготовлений до проведення правового виховання в школі. Звичайно, це не допоможе вирішити всі проблеми з юридичним всеобучем у школі.

Разом з тим назріла необхідність про запровадження всеобучу у школі на державному рівні, адже знайшлося місце у школі для соціального педагога чи психолога, також це треба зробити й для юриста. Вони, на наш погляд, зможуть об'єднавши зусилля, впливати на формування правового світогляду школяра, вибір ним правомірної поведінки. Саме вони повинні формувати ті юридичні знання, які повинні захищати майбутніх громадян України в системі соціально–правового захисту.

1.3. Діяльність соціального педагога у правовому вихованні учнівської молоді

Прийняття Конституції України, інтенсивне формування правової бази нашої держави зумовлюють необхідність посилення правової освіти і виховання населення взагалі і підростаючого покоління зокрема. Додержання особою вимог законів можливе лише за умови, що вона їх знає. Хотілось би для прикладу запитати у неповнолітніх та їх вихователів: чи багато хто з них знає про створення в Україні кримінальної міліції у справах неповнолітніх чи суду в справах неповнолітніх, який розглядатиме справи останніх з 11-річного віку? Не думаю, що серед них знайдеться багато таких, хто зможе сказати з цього приводу щось конкретне. А відповідні закони вже набрали чинності. І зміст цих документів треба знати і неповнолітнім, і їх батькам, і їх вихователям. Тим більше, ідо реалізація змісту цих законів могла б сприяти посиленню правовиховної роботи з молоддю, запобіганню правопорушенням і злочинності з боку неповнолітніх. Особливо це стосується Основного Закону – Конституції України. Щоб Конституція не залишалася брошуркою в гарній обкладинці, а почала діяти, викладених у ній основних норм треба додержувати усім громадянам України. І чим краще буде кожен з нас користуватися своїми конституційними правами і виконуватиме свої обов'язки, тим кращі будуть створені умови для користування правами і виконання обов'язків іншими громадянами. Це – аксіома. Але для цього потрібно, щоб усі ми знали свої конституційні права та обов'язки, основні положення Конституції. Бо не можна ні користуватися правами, яких ти не знаєш, ні виконувати .обов'язки, про які ти не чув [62, с. 51].

Вивчення Основного Закону України має здійснюватись з шкільної парти. Питання про те, які саме положення Конституції, у якому класі, під час вивчення яких навчальних предметів, у якому обсязі, як саме розкривати, заслуговують на особливу увагу і зумовлюють необхідність розробки для педагогів спеціальних методичних рекомендацій. Адже йдеться не про якусь одноразову кампанію, а про постійну роботу школи в цьому напрямі. Вважаю, що цим питанням мають зайнятись наукові працівники педагогічних інститутів, спеціалісти обласних інститутів післядипломної освіти, кращі педагоги шкіл.

Насамперед треба використати великий виховний потенціал змісту Конституції. Йдеться про вивчення не тільки конституційних прав та обов'язків громадян України, а й десятків інших положень Конституції, розкриття яких справлятиме різнобічний виховний вплив на учнів. Це передусім положення про українську мову як про державну, про державну символіку, про економічну основу нашої держави, про екологічні проблеми тощо.

Вивчення школярами конституційних прав громадян України має поєднуватися з розкриттям їх обов'язків. Досвід переконує, що права засвоюються набагато швидше, а з обов'язками – справа складніша. Учні мають усвідомити, що прав без обов'язків не буває. Адже вони не тільки мають право вчитися, а й зобов'язані робити це сумлінно. Важливо в розмові зі школярами, які недбало ставляться до своїх навчальних обов'язків, наголошувати на тому, що тим самим вони не виконують свого конституційного обов'язку. У такому разі мало докоряти тому або іншому учневі відсутністю у нього совісті чи сорому. Треба розкривати його поведінку з правової точки зору [34, с. 43].

Широкий спектр конституційних положень, які узаконюють різні сторони життя суспільства, можна розглядати у процесі вивчення різних навчальних предметів (історія, географія, фізика, хімія тощо). Методика вивчення змісту Конституції, за якої її основні положення "прив'язуються" до конкретного навчального матеріалу, ефективна тому, що при цьому зміст цих положень конкретизується, пов'язується з різними сторонами життя та діяльності нашого суспільства, запобігаючи формалізму під час їх засвоєння. Кожному вчителю треба чітко продумати систему цієї роботи під час вивчення "свого" предмета, вміння "вписати" конституційний матеріал у тканину уроку. Така методика має поширюватись і на вивчення основних положень різних галузей права.

Так, багато норм трудового права можна розкривати під час трудового навчання і виховання. Вивчення норм сімейного права варто поєднувати з розглядом проблем етики і психології